Справа № 2-886/10

 У Х В А Л А

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

22 січня 2010 року                             м. Мелітополь

Суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Марущенко М. В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, ІІІ особи – Відкритого Акціонерного Товариства Державний ощадний банк  України про виплату грошової компенсації,  

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства фінансів України, ІІІ особи – Відкритого Акціонерного Товариства Державний ощадний банк України про виплату грошової компенсації.

Згідно позовної заяви ОСОБА_1, він звернувся до суду з вимогами про стягнення з Міністерства фінансів України грошової компенсації, відповідно до ст.5 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» в розмірі 32130,00 грн.

Як вбачається з позовної заяви та з матеріалів справи, ОСОБА_1 був засуджений ОСОБА_2 трибуналом МВС Молотовської області 06.02.1951 року за ст. 58-10 КК РСФСР та звільнений з місць позбавлення волі  21.04.1955 року.

Згідно довідки про реабілітацію №13-2-93 від 04.03.93 року, ОСОБА_1 до арешту мешкав в м. Боровську, Пермської області, РФ, там же був засуджений та реабілітований.   А, згідно ст.1 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» вважаються  реабілітованими особи… відносно яких діяння учинялись на території України.

Дія цієї статті поширюється на осіб, громадян України, які постійно проживали в Україні, і яких з різних причин було переміщено за межі колишнього Радянського Союзу, необґрунтовано засуджено військовими трибуналами, Верховним Судом Союзу РСР, чи піддано репресіям позасудовими органами.

А, як видно з позовної заяви та матеріалів справи, ОСОБА_1, під час засудження не був громадянином України, та постійно мешкав на території Російської Федерації, де і був засуджений.

Згідно ст.5 ч.4 ЗУ «Про реабілітацію жертв політичних  репресій в Україні», заяви про компенсацію та повернення майна подаються не пізніше трьох років, з моменту набрання чинності цим Законом, або з дня одержання особою довідки про реабілітацію, згідно з цим Законом.

Законом України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» набрав чинності 17.04.1991 року. Довідку про реабілітацію ОСОБА_1 була видана 04.03.1993 року. Тобто з дня, коли цей Закон набрав чинності, та коли ОСОБА_1 отримав довідку, пройшло більше 16 років.

Згідно Постанови КМ України від 24.06.1991р. №48 «Про заходи щодо реалізації Закону Української РСР «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні» (далі Постанова), право на утримання грошової компенсації за час позбавлення  волі, або примусового поміщення до лікувальних закладів мають громадяни України, громадяни інших держав, а також особи без громадянства, які зазнали політичних репресій на території України.

Ст. 4 Постанови, заява про виплату грошової компенсації реабілітованим громадянам, які були піддані репресіям в Україні і постійно проживають на її території, подаються заявниками до комісії за місцем їхнього проживання.

Ст.7, 8 Постанови передбачає, що рішення про призначення грошової компенсації реабілітованим  громадянам приймається комісією, на підставі довідки органів прокуратури чи суду про реабілітацію, яка надсилає прийняте рішення для виконання відповідним фінансовим органам, юридичним або фізичним особам.            

На підставі вищевказаного та керуючись ст. ст. 121, 122 ЦПК України,  

УХВАЛИВ:

У відкритті провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства фінансів України, ІІІ особи – Відкритого Акціонерного Товариства Державний ощадний банк  України про виплату грошової компенсації –  відмовити.

Заява про апеляційне оскарження ухвали суду може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення ухвали.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Мелітопольського

   міськрайонного суду                         ОСОБА_3