Справа № 2-199/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 вересня 2011 року                       Шаргородський районний суд Вінницької області 

в складі: головуючого судді –     Славінської Н.Л.

при секретарі                                 Бабиній І.Д.

з участю представників:

позивача                                         ОСОБА_1

відповідача                                     адвоката ОСОБА_2

співвідповідача                              ОСОБА_3

              розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шаргороді в залі суду справу за позовом  ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, 

В С Т А Н О В И В :

21.03.2011 року ОСОБА_4 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину. Зазначив, що ОСОБА_5 3.02.2010 року, близько 9 години 30 хвилин,    керуючи автомобілем «GEELY», з державним номером АВ 9901 АМ, рухався по автодорозі сполученням Бар-Шаргород-Чапаєве в напрямку м. Шаргород, і поблизу с. Роля Шаргородського району, їдучи по автодорозі, вкритій шаром вкатаного снігу, яка проходила через ділянку лісу, не обрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожню обстановку, втратив керування над автомобілем, допустив неодноразове повертання автомобіля проти годинникової стрілки, внаслідок чого сталося зіткнення автомобіля відповідача з зустрічним автомобілем ВАЗ 210994-20, з державним номером  АВ 7427 АТ, яким керував він.

В результаті зіткнення автомобілів він отримав тілесні ушкодження у виді забитої рани лівої скронево-тім’яної ділянки голови, закритої черепно-мозкової травми у вигляді забою головного мозку легкого ступеню, які, відповідно до висновків судово-медичної експертизи №147/55 від 06.05.2010 року, відносяться до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як викликали тривалий розлад здоров’я, більше 21 доби.

Вироком Шаргородського районного суду Вінницької області ОСОБА_5 засуджений за ч. 1 ст. 286 КК України.

Злочином йому завдано матеріальної та моральної шкоди, яку відповідач не відшкодував, а в порушення п. 33.1.3. ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», не проінформував його про назву та місцезнаходження свого страховика та не надав відомості про відповідний страховий поліс.

З 3.02.2010 року по 25.02.2010 року він перебував на стаціонарному лікуванні в неврологічному відділенні Шаргородської центральної районної лікарні.

Під час лікування в період з 08.02.2010 року по 22.02.2010 року ним було закуплено медикаменти на загальну суму 469 грн. 51 коп.  

Крім того, його було направлено на МРТ головного мозку до Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, для чого було закуплено бензину на загальну суму 259 грн. 99 коп. 

12 лютого 2010 року він автобусом виїжджав в м. Вінницю для консультації нейрохірургом Вінницької обласної психіатричної лікарні ім. академіка  ОСОБА_6 і для цього придбав  квиток вартістю 18 грн. 80 коп.

Він та його дружина – ОСОБА_7 є приватними підприємцями з виїзною торгівлею.

В результаті ДТП його дружина також отримала тілесні ушкодження і в період з 3 по 6 лютого 2010 року знаходилася на стаціонарному лікуванні в Шаргородській ЦРЛ.

З 7 лютого 2010 року по 25 лютого 2010 року, коли він перебував на стаціонарному лікуванні, його дружина вимушена була самостійно займатися підприємницькою діяльністю для утримання сім’ї і не мала можливості готувати обідів, необхідних йому для підтримання життєдіяльності та одужання, а тому її сестра ОСОБА_8 дані обіди закупляла в кафе СПД ОСОБА_9, що розташоване в м. Шаргород, по вул. Леніна, 262 А і доставляла йому в лікарню. Крім того, його дружиною закуплялися продукти в магазині ПП ОСОБА_10 для його та сім’ї потреб. За обіди в період з 3.02.2010 року по 26.02.2010 року ним було заплачено кошти на загальну суму 819 грн. 90 коп., а за продукти – 1140, 36 грн. Ним також було повернуто ОСОБА_8 за продукти коштів на суму 231,18 коп.

Під час зіткнення автомобілів  було пошкоджено його ноутбук НР Compaq 6720s, який знаходився в автомобілі НОМЕР_1, що належить на праві власності його дружині, і для ремонту ним було витрачено 1716 грн., також повністю було пошкоджено автомагнітолу CLARION, вартістю 1690 грн., мобільний телефон Sony Ericsson K 700, вартістю 480 грн. 

В ході досудового слідства судово-медична експертиза з метою встановлення механізму та ступеню тяжкості отриманих ним тілесних ушкоджень за клопотанням ОСОБА_5 проводилася в Могилів-Подільському бюро судово-медичних експертиз, для чого 29 квітня 2010 року він вимушений був виїжджати в м. Могилів-Подільський Вінницької області і для цього ним було придбано бензин на суму 226,50 грн.

Від отриманих тілесних ушкоджень він до даного часу фізично страждає, довгий час стаціонарно та амбулаторно лікувався, його стан здоров’я значно погіршився, фактично знищено його майно, внаслідок чого  порушено нормальний спосіб його життя, а тому завдану моральну шкоду неправомірними діями ОСОБА_5 він оцінює в 10000 грн. 

Просить стягнути з ОСОБА_5 на його користь завдану  матеріальну шкоду в сумі  7170 грн.  та моральну шкоду в сумі 10000 грн.               

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 та його представник ОСОБА_1 уточнили позовні вимоги, посилаючись на ті самі обставини.  Суду пояснили, що, оскільки ОСОБА_5 застраховував свою цивільно-правову відповідальність, уклавши договір страхування з страховою компанією «Еталон», яка по справі являється співвідповідачем, то, в силу ст.ст. 22, 24 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», і ОСОБА_5, і СК «Еталон» повинні нести відшкодування заподіяної йому шкоди. При цьому,  при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди здоров’ю і майну третьої особи. Потерпілому також відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України.   При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону (51000 грн.). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

У зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Вважають, що страхова компанія «Еталон» повинна відшкодувати витрати на лікування ОСОБА_4 в сумі 469 грн. 51 коп. та його доставку до лікувального закладу в загальній сумі   278 грн. 79 коп., витрати на додаткове посилене харчування в сумі 819,90 грн. та 1140,36 грн., а також витрати на відшкодування та ремонт його пошкодженого майна: ноутбука НР Compaq 6720s  в сумі 1716   грн.,   автомагнітоли CLARION, вартістю 1690 грн., мобільного телефона Sony Ericsson K 320, в сумі 480 грн., що підтверджено показами свідка ОСОБА_8, доданими до позовної заяви документами. Про дані пошкодження майна позивачем заявлялося і в ході допиту, як потерпілого, і не заперечувалося при ознайомленні з матеріалами справи самим відповідачем ОСОБА_5

Витрати в сумі 226,50 грн., пов’язані із виїздом позивача в м. Могилів-Подільський Вінницької області для проведення експертизи, мають бути відшкодовані самим ОСОБА_5, так як, відповідно до Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик таку шкоду не відшкодовує.

Щодо відшкодування моральної шкоди, то вважають,  що моральну шкоду повинен відшкодувати як відповідач, так і співвідповідач.

Просять стягнути з СК «Еталон» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 4634, 30 грн. та моральну шкоду в сумі 2550 грн., а різницю –  з ОСОБА_5, тобто матеріальну шкоду в сумі 1046,40 грн. та моральну шкоду в сумі 7450 грн.

    Відповідач ОСОБА_5 та його представник – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні щодо вимог до ОСОБА_5 відмовити. Суду пояснили, що автомобіль ОСОБА_5, відповідно до чинного законодавства, було застраховано по типу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в страховій компанії «ЕТАЛОН», що підтверджується полісом №ВА/7494504, термін дії якого з 09.09.2009 року по 08.09.2010 року. Тому, всі витрати, пов’язані з відшкодуванням шкоди, завданої внаслідок ДТП позивачу по справі ОСОБА_4, повинна відшкодовувати  страхова компанія «ЕТАЛОН».

Позивач ОСОБА_4 вимагає з відповідача відшкодування витрат на закупівлю ліків в сумі 468,51 грн., на закупівлю бензину для поїздки в обласну лікарню ім. Пирогова в сумі 259,99 грн. та на білет до м. Вінниці на поїздку до обласної лікарні ім. Ющенка в сумі 18,80грн.  Зазначені вимоги не визнають, так як в судовому засіданні представник Страхової компанії «Еталон» визнав позов в цій частині і повідомив, що страхова компанія компенсує дані витрати. Крім того, позивач ОСОБА_4 вимагає з ОСОБА_5 відшкодування витрат на закупівлю ліків в сумі 127,66 грн., проте, не надає  жодного документального підтвердження понесення цих витрат.

  Витрати  плати  за   аналізи  в сумі 360 грн. в лікарні  ім ОСОБА_6  не підтверджуються документально, оскільки квитанції №№ 089954,151,152,153, є благодійними  внесками, а не платою  за послуги. 

Позивач вимагає відшкодування 1371,54 грн., витрачених на закупівлю продуктів для посиленого харчування в період знаходження на стаціонарному лікуванні  в КП « Шаргородська ЦРЛ» та  витрати  на придбані обіди в період знаходження в лікарні в сумі 819,90грн. Ці вимоги відшкодуванню не підлягають, так як  під час досудового слідства по кримінальній справі до ОСОБА_5 було заявлено цивільний позов прокурором району в  інтересах КП «Шаргородська ЦРЛ» про стягнення витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 Зазначений позов судом було задоволено і з відповідача на користь ЦРЛ було стягнуто кошти, витрачені на лікування. Виконуючи вирок суду від 27.07.2010 року, відповідач сплатив кошти, зазначені в позові прокурора.    Крім того, позивачем не представлено доказів того, що лікарями призначено йому додаткове посилене харчування. Згідно відповіді з КП «Шаргородськка ЦРЛ» та Управління охорони  здоров’я  Вінницької облдержадміністрації,  усі витрати із знаходженням, харчуванням та утриманням хворого понесла лікарня. Крім того, з наданих накладних вбачається, що харчування було посилене не лише позивача, а  і  рідних, а кілька накладних датовано вже після виписки із лікарні (від 28.02.2010 року №126 на 103,33 грн.,  від 02.03.2010 року №133 на 108.21грн.,  від 05.03.2010року №141  на 120,95 грн.). Також, позивачем не доведено його ствердження про те, що саме під час ДТП було пошкоджено ноутбук, автомагнітолу та  мобільний телефон, взагалі, відсутні докази, що б підтверджували належність даного майна позивачу та находження його в автомобілі на момент ДТП. 

Також, не визнають позовні вимоги щодо стягнення з ОСОБА_5 226,50 грн., витрачених на придбання бензину для поїздки в м. Могилів-Подільський для проходження експертизи, оскільки таке рішення приймалося слідчим по справі самостійно.  

Заявлені вимоги про  відшкодування моральної шкоди в сумі 10 000 грн. також не визнають, оскільки вважають, що, відповідно до діючого законодавства, завдана моральна шкода повинна бути відшкодована страховою компанією «Еталон», представник якої  в судовому засіданні частково визнав позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди страховою компанією.

Представник співвідповідача Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_4 визнав частково. Суду показав, що автомобіль ОСОБА_5 «GEELY», з державним номером АВ 9901 АМ дійсно був застрахований в СК «Еталон». У зв’язку із цим він визнає позовні вимоги ОСОБА_4 на придбання медикаментів в сумі 469,51 грн., на придбання бензину для поїздки на консультацію в обласну лікарню ім. Пирогова в сумі 259,99 грн.,  на придбання двох білетів для поїздки в обласну лікарню ім. Ющенка по 18,80 грн. кожен, а також щодо відшкодування моральної шкоди в сумі 500 грн. В решті позовні вимоги не визнає, посилаючись на те, що вони не підтверджені жодними доказами.

Вирішуючи спір, суд встановив факт заподіяння ОСОБА_4, як потерпілому від злочину, що мав місце 3.02.2010 року о 9 годині 30 хвилин, матеріальної та  моральної шкоди.

Даний факт підтверджений в судовому засіданні оглянутою судом кримінальною справою за № 1-93/10 р., з якої вбачається, що дана кримінальна справа по факту заподіяння ОСОБА_4 тілесних ушкоджень порушена 12.02.2010 року старшим слідчим СВ Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_11 по факту ДТП за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.  14.05.2010 року обвинувачення у вчиненні даного злочину пред’явлено ОСОБА_5, який визнав себе винним у вчиненні даного злочину повністю при допиті його в якості обвинуваченого. 1.07.2010 року кримінальна справа направлена до Шаргородського районного суду і 27.07.2010 року за вироком суду ОСОБА_5 засуджений за ч.1 ст.286 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – 4250 грн. (а.с.7-8).

Із довідки КП «Шаргородська ЦРЛ» від 13.04.2010 року, що міститься в матеріалах кримінальної справи №1-93/10 р. на аркуші 125, з висновку експерта №147/55 від 26.04.-6.05.2010 року, що міститься в матеріалах кримінальної справи на аркуші 75-76, з листка непрацездатності (а.с.6),  а також з оглянутої в судовому засіданні медичної карти  стаціонарного хворого за №780, вбачається, що ОСОБА_4 перебував на стаціонарному лікуванні в Шаргородській ЦРЛ з 3.02.2010 року по 25.02.2010 року.

В результаті ДТП, що мала місце 3.02.2010 року,  учасниками якої були позивач ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_5, водій автомобіля ВАЗ 210994-20 з державним номерним знаком АВ 7427 АТ, ОСОБА_4, відповідно до висновку експерта №147/55 від 28.04.-6.05.2010 року, отримав тілесні ушкодження у виді: забитої рани лівої скронево-тім’яної ділянки голови, закритої черепно-мозкової травми у виді забою головного мозку легкого ступеню, які виникли від дії тупого (тупих) предмета (предметів), можливо 3.04.2010 року при дорожньо-транспортній пригоді та належать до ушкоджень середнього ступеню тяжкості, так як викликали тривалий розлад здоров’я, більше 21-ої доби.

З оглянутої в судовому засіданні медичної карти за № 780 за 2010 рік стаціонарного хворого ОСОБА_4 вбачається, що йому робилися призначення медичних препаратів лікарем, з яких  на суму 440,41 грн. придбані позивачем, що підтверджується фіскальними чеками №№ЧП-0009475 від 8.02.2010 року, ЧП-0010964 від 12.02.2010 року, ЧС-0006033 від 13.02.2010 року, ЧП-0011047 від 13.02.2010 року, ЧС-0006111 від 14.02.2010 року, ЧС-0006226 від 15.02.2010 року, ЧС-0006982 від 19.02.2010 року, ЧП-0013319 від 22.02.2010 року (а.с.9). На решту від суми на придбання медикаментів по позову, що становить 29,10 грн. та на суму 127,66 грн. по призначеннях лікаря ОСОБА_12 – позивачем фіскальні чеки не представлені.

У зв’язку із  направленням на МРТ головного мозку від 10.02.2010 року (а.с.10), позивачем проведено 11.02.2010 року відповідне дослідження у Вінницькій обласній клінічній лікарні ім. М.І. Пирогова, що знаходиться в м. Вінниця (а.с.13), внаслідок чого понесено витрати на придбання пального для автомобіля на суму 259,99 грн. (а.с.12).

Для проведення огляду і надання консультативного заключення лікарем нейрохірургом Вінницької  обласної психіатричної лікарні  ім. академіка ОСОБА_6, позивачем понесено витрати в сумі 18,80 грн. на придбання білета на автобус  сполученням Вінниця-Шаргород, що підтверджується фіскальним чеком (а.с.15).

На придбання бензину для проведення судово-медичної експертизи по нанесених тілесних ушкодженнях в період проведення досудового слідства по кримінальній справі №1-93/10 р. в Могилів-Подільському міжрайвідділенні судово-медичної експертизи (аркуші кримінальної справи 75-76), позивачем ОСОБА_4 понесено витрати в сумі 226,50 грн. (а.с.57).      

Моральна шкода, яка заподіяна ОСОБА_4 злочинними діями ОСОБА_5, полягає в фізичному болю та стражданнях, яких ОСОБА_4 зазнав у зв’язку із заподіянням йому тілесних ушкоджень внаслідок ДТП, скоєної ОСОБА_5 3.02.2010 року, у душевних стражданнях, яких позивач зазнав внаслідок протиправної поведінки щодо себе з боку ОСОБА_5, а також в тому, що ОСОБА_4 внаслідок злочинних дій відповідача щодо нього був змушений тривалий час лікуватися (з 3.02.2010 року по 25.02.2010 року – а.с.6), через що був відірваний від сім’ї та роботи, не міг нормально  спілкуватися з сім’єю та  оточуючими людьми, були порушені його нормальні життєві зв’язки.

Вказані, встановлені в судовому засіданні факти, не спростовані відповідачем, його представником та представником співвідповідача.

Судом встановлено, що дії ОСОБА_5 були неправомірними і між ними та заподіяною ОСОБА_4 матеріальною і моральною шкодою є безпосередній причинний зв’язок, і, враховуючи, що відповідач  в судовому  засіданні не довів, що шкоду ОСОБА_4 завдано не з його вини, а також, враховуючи, що шкода позивачу не відшкодована, то право ОСОБА_4 на відшкодування матеріальної і моральної шкоди, завданої злочином,  порушено і підлягає судовому захисту, а завдана матеріальна шкода – частковому відшкодуванню в   сумі 945,70 грн.

Завдана злочином, вчиненим ОСОБА_5, ОСОБА_4 моральна шкода, також підлягає відшкодуванню частково, з урахуванням тяжкості тілесних ушкоджень, заподіяних позивачу, моральних переживань у зв’язку з їх заподіянням та фізичними стражданнями від болю і ушкодження здоров’я, з врахуванням порушення нормальних життєвих зв’язків позивача через неможливість продовжувати працювати та спілкуватися з рідними та близькими впродовж  перебування на стаціонарному лікуванні в Шаргородській ЦРЛ з 3.02.2010 року по 25.02.2010 року, а також з врахуванням вимог розумності і справедливості – в сумі 4000 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 не пред’являв цивільний  позов в кримінальній справі, тому, в силу вимог ст.28 КПК України, має право пред’явити цивільний позов в порядку цивільного судочинства, що підтверджується матеріалами оглянутої в судовому засіданні кримінальної справи №1-93/10 р.

Крім того, судом встановлено, що автомобіль відповідача ОСОБА_5 «GEELY», з державним номером АВ 9901 АМ, було також застраховано по типу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в страховій компанії «ЕТАЛОН», що підтверджується полісом №ВА/7494504,  термін дії договору страхування з 09.09.2009року по 08.09.2010 року (а.с.67).

Відповідно до ст.ст. 22,24 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди здоров’ю і майну третьої особи. Потерпілому також відшкодовується моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі, відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону (51000 грн.). Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. У зв’язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов’язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров’я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Відтак, суд вважає, що матеріальна шкода, заподіяна ОСОБА_4, яка полягає у витратах: на придбання лікарських препаратів в сумі 440,41 грн.; на придбання пального в сумі 259,99 грн. при транспортуванні потерпілого до Вінницької обласної клінічної лікарні ім. М.І. Пирогова, що знаходиться в м. Вінниця, для проведення МРТ; на придбання білета на автобус  сполученням Вінниця-Шаргород, в сумі 18,80 грн. після проведення огляду і надання консультативного заключення лікарем нейрохірургом Вінницької  обласної психіатричної лікарні  ім. академіка ОСОБА_6, - підлягає відшкодуванню співвідповідачем – Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон», яким було застраховано автомобіль відповідача ОСОБА_5 «GEELY», з державним номером АВ 9901 АМ, по типу обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підтверджується полісом №ВА/7494504,  термін дії якого з 09.09.2009 року по 08.09.2010 року, тобто ДТП, що мала місце 3.02.2010 року, вчинена ОСОБА_5 в період дії договору.

Крім того, суд вважає, що витрати, понесені позивачем на придбання пального для автомобіля з метою поїздки в м. Могилів-Подільський для проведення судово-медичної експертизи заподіяних йому в результаті ДТП тілесних ушкоджень, підлягає відшкодуванню відповідачем ОСОБА_5, так як за клопотанням адвоката останнього вказана експертиза не проводилася судово-медичним експертом Шаргородського району з мотивів сумнівів у об’єктивності висновків експерта (а. 52 кримінальної справи 1-93/10 р.).

Заподіяна позивачу моральна шкода в сумі 4000 грн. підлягає відшкодуванню наступним чином: 2550 грн. – співвідповідачем Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Еталон», відповідно до вимог ст.ст.9,22-24 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», якими встановлено, що при настанні страхового випадку страховик, відповідно до лімітів відповідальності страховика, відшкодовує потерпілому і моральну шкоду, яка була заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди, і передбачена пунктами 1, 2 частини 2 статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі, відповідно до вимог ст. 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у п. 9.3 ст. 9 цього Закону (тобто 5 відсотків від 51000 грн.). Різницю між сумою відшкодування моральної шкоди, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком – 1450 грн., повинен сплатити відповідач ОСОБА_5, тобто особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за вироком Шаргородського районного суду від 27.07.2010 року. 

Даному факту відповідають цивільні правовідносини, що виникають із відшкодування шкоди і регулюються ст. ст. 22,23,979,988,990, 1166,1167,1195 ЦК України,  ст.ст. 9,22,23,24 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Так, відповідно до вимог ст.ст.1166,1167,1195 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я фізичній особі, зобов’язана відшкодувати потерпілому  витрати на придбання ліків.

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з каліцтвом та іншим ушкодженням здоров’я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім’ї чи  близьких родичів. Моральна  шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Статтями 979,988,990 ЦК України встановлено, що за договором страхування  одна сторона (страховик) зобов’язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов’язується сплачувати страхові платежі та виконувати  інші умови договору. Страхова виплата за договором страхування відповідальності не може перевищувати розміру реальних збитків. Страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору  на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Статтею 9 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що  обов'язковий  ліміт  відповідальності  страховика – це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового  відшкодування відповідно до умов договору страхування. Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 гривень на одного потерпілого. Зазначені страхові  відшкодування  виплачуються  по   кожному страховому  випадку,  що  настав протягом періоду дії відповідного договору обов'язкового      страхування      цивільно-правової відповідальності  в  межах  ліміту відповідальності страховика.

Статтями 22-24 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів  відповідальності  страховика  відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди   життю,   здоров'ю третьої особи. Потерпілому  відшкодовується  також   моральна   шкода, передбачена  пунктами  1,  2  частини  другої статті 23 Цивільного кодексу  України.  Така   шкода    відшкодовується   у встановленому   судом   розмірі  відповідно  до  вимог  статті  23 Цивільного кодексу  України.  При   цьому   страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті  9  цього  Закону.  Різницю  між  сумою  відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа,  яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.  Шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної  пригоди,  є  шкода  (в  тому числі моральна шкода, пов’язана, в тому числі, з лікуванням потерпілого. У  зв'язку  з  лікуванням  потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати,  які  пов'язані  з  доставкою,  розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі  охорони  здоров'я,  медичним  піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально відповідним медичним закладом.

Відповідно до вимог статті 28 КПК України, особа, яка не пред’явила цивільного позову в кримінальній справі, має право пред’явити його в порядку цивільного судочинства.

Не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування йому витрат на придбання продуктів на суму 1140,36 грн. для його потреб та потреб його сім’ї, та витрат в сумі 819,90 грн. на придбання обідів, оскільки з оглянутої в судовому засіданні медичної карти за №780 стаціонарного хворого вбачається, що в період лікування позивача в Шаргородській ЦРЛ з 3.02.2010 року по 25.02.2010 року, в медичній карті відсутні будь-які приписи лікарів про потребу ОСОБА_4 в посиленому чи додатковому харчуванні, а кілька накладних датовано вже після виписки позивача із лікарні (від 28.02.2010 року №126 на 103.33 грн.,  від 02.03.2010 року №133 на 108.21грн.,  від 05.03.2010року №141  на 120.95 грн.). Крім того, з повідомлень головного лікаря Шаргородської ЦРЛ (а.с.108) та начальника Управління охорони здоров’я та курортів Вінницької ОДА (а.с.111) вбачається, що витрати на харчування хворого входять до вартості ліжкодня перебування його на лікуванні. Вироком Шаргородського районного суду від 27.07.2010 року стягнуто з ОСОБА_5 на користь КП «Шаргородська ЦРЛ» витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 в сумі 1448,31 грн. (а.с.90).

Також, не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_4 про відшкодування витрат на ремонт ноутбука в сумі 1716 грн. та за пошкодження автомагнітоли в сумі 1690 грн. і мобільного телефона в сумі 480 грн., оскільки позивачем не представлено доказів того, що вказане майно придбане позивачем і належить йому на праві власності, а також докази того, що вказане майно знаходилося в автомобілі під керуванням ОСОБА_4 в момент ДТП, яка мала місце 3.02.2010 року, а також що зазначене майно пошкоджене  під час ДТП і кошти на його ремонт та відновлення понесені саме позивачем.

Суд залишає по за увагою ствердження позивача та його представника про те, що вказане майно знаходилося в автомобілі, оскільки вказане ствердження спростовується протоколом огляду транспортного засобу від 3.02.2010 року (а.25-26 оглянутої в судовому засіданні кримінальної справи №1-93/10), в якому відсутні записи про наявність та пошкодження ноутбука, автомагнітоли, мобільного телефона. Крім того, в матеріалах кримінальної справи  відсутні будь-які докази про вилучення вказаного майна із автомобіля, яким керував ОСОБА_4 і передачу його потерпілому ОСОБА_4, чи, як стверджував останній, сестрі його дружини ОСОБА_8

Допитаний з цього приводу в судовому засіданні слідчий Шаргородського РВ УМВС України у Вінницькій області ОСОБА_11, котрий проводив досудове слідство по кримінальній справі 1-93/10, пояснив, що не виявляв та не оглядав  в пошкодженому автомобілі під керуванням ОСОБА_4 ноутбука, автомагнітоли, мобільного телефона. Про пошкодження вказаних речей пізніше, в травні 2010 року,  в своєму поясненні зазначив потерпілий ОСОБА_4

Пояснення  свідка ОСОБА_8 з приводу пошкодження під час ДТП, що мала місце 3.02.2010 року, ноутбука, автомагнітоли, мобільного телефона, суд оцінює критично, оскільки остання перебуває в родинних відносинах з позивачем (є рідною сестрою дружини позивача – ОСОБА_7М.) і, до того ж, при відібранні у неї пояснень після події ДТП, жодних пояснень з приводу того, що вказані речі було пошкоджено і вилучено нею з пошкодженого автомобіля для передачі потерпілому, не надавала.

Відтак, позов ОСОБА_4 підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України і на підставі ст.ст.  22,23,979,988,990, 1166,1167,1195 ЦК України,  ст.ст. 9,22,23,24 ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 28 КПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок злочину, – задовольнити частково.                     

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду, пов’язану із лікуванням останнього,  в сумі 719,20 грн., та моральну шкоду в сумі 2550 грн., а всього – 3269 (три тисячі двісті шістдесят дев’ять) гривень 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 226,50 грн. матеріальної та 1450 грн. моральної шкоди, заподіяної злочином, а всього 1676 (одну тисячу шістсот сімдесят шість) гривень 50 копійок.

В решті позову ОСОБА_4 – відмовити.

Стягнути з  Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Еталон» та ОСОБА_5 солідарно витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. та судовий збір в сумі 51 грн. в дохід держави.                     

Рішення може бути оскаржене у апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Шаргородський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

       Суддя