Справа № 2-200/10

Р І Ш Е Н Н Я

  І М Е Н Е М    У К  Р А Ї Н И  

                                                                             (заочне)

   21 січня  2010 року

Олександрійський міськрайонний суд  Кіровоградської області у складі:

                 головуючого – судді Куковенкова С.В.,

                               при секретарі – Борозній Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Олександрії цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на земельну ділянку, -

   В С Т А Н О В И В :

        Позивач просить визнати за нею право власності на земельну ділянку площею 655,6 кв. м, що розташована в м. Олександрії Кіровоградської області, вул. Декабристів, 124.

        Свої вимоги мотивує тим, що на   підставі договору купівлі-продажу від 05 жовтня 2006 року, укладеного між нею та відповідачами та посвідченого нотаріально, вона набула права власності на житловий будинок, розташований в м. Олександрії Кіровоградської області, вул. Декабристів, 124.

      Земельна ділянка площею 655,6 кв. м,  на якій розташований зазначений будинок, належить відповідачам на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, які були видані ОСОБА_3 06 вересня 2006 року за реєстровим номером 1-1674 та ОСОБА_2 – 06 вересня 2006 року за реєстровим номером 1-1677.

     Нотаріально посвідчити договір купівлі-продажу вищезазначеної земельної ділянки можливості не було, оскільки відповідачі не отримали Державних актів на право приватної власності на землю.

     Вказує, що згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України, ч. 1 ст. 120 Земельного Кодексу України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.    

     Оскільки вся вищезазначена земельна ділянка призначена для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, просить суд визнати за нею право власності на цю земельну ділянку.

     Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

     Відповідачі в судове засідання не з’явилися,  про день, час та місце його проведення були належним чином повідомлені. З урахуванням думки позивача, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних доказів та постановити заочне рішення.

     Заслухавши пояснення позивача та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

        Судом встановлено, що   на підставі договору купівлі-продажу від 05 жовтня 2006 року, укладеного між позивачем та відповідачами та посвідченого нотаріально, позивач набула право власності на житловий будинок, розташований в м. Олександрії  Кіровоградської області, вул. Декабристів, 124.

     Земельна ділянка площею 0, 06556 гектарів,  на якій розташований зазначений будинок, належить відповідачам в рівних долях, по 1/2 частині кожному, на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, які були видані Першою Олександрійською державною нотаріальною конторою ОСОБА_3 - 06 вересня 2006 року, за реєстровим номером 1-1674 та ОСОБА_2 – 06 вересня 2006 року, за реєстровим номером 1-1677.

          Згідно з п. «б» ч. 2 ст. 126 ЗК України, право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель  приватної  власності   без   зміни   її   меж,   цільового призначення, посвідчується свідоцтвом про право на спадщину.

          Таким чином, відповідачі на момент укладення договору купівлі-продажу будинку з позивачем, були її власниками, хоча на той час, вказана норма закону ще не діяла і єдиним документом, що посвідчував право власності на землю, визнавався Державний акт на право приватної власності на землю. Суд вважає, що оскільки цивільно-правові відносини, що склалися між сторонами, є продовжуваними у часі, то до вони регулюються нормами нині чинного ЗК України.

         Згідно з ч. 1 ст. 377 ЦК України, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо договором про відчуження житлового будинку, будівлі або споруди розмір земельної ділянки не визначений, до набувача переходить право власності на ту частину земельної ділянки, яка зайнята житловим будинком, будівлею або спорудою та на частину земельної ділянки, яка є необхідною для їх обслуговування.    

         Згідно з ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий  будинок,  будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється  право  власності,   право   користування   земельною ділянкою,  на  якій розташовані ці об'єкти.  До особи,  яка набула право власності на жилий будинок,  будівлю або споруду,  розміщені на  земельній  ділянці,  що  перебуває  у  власності  іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину,  на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

            Оскільки вся спірна земельна ділянка призначена для обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд,  суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на неї.

          Керуючись ч. 1 ст. 377 ЦК України, ст. ст. 120, 126 ЗК України, ст. ст. 10, 60, 209, 212. 214, 215, 218, 224-226 ЦПК України, суд , -

      В И Р І Ш И В :

      Позов задовольнити.

         Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,06556 гектарів в межах згідно з планом, переданої під присадибну ділянку, що знаходиться на території м. Олександрії Кіровоградської області, вул. Декабристів, 124.

          Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження.

       Заява про апеляційне оскарження рішення суду до Апеляційного суду Кіровоградської області може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження через Олександрійський міськрайонний суд, або оскаржується в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

       Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання ним копії рішення.

          Головуючий:                                                                                                       Куковенков С.В.