2-2091/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 липня 2010 року        Комінтернівський районний суд

Одеської області в складі:

судді Рудніцького В.А.

при секретарі Сухіні Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу .

В судовому засіданні позивачка обґрунтувала свої вимоги наступним.

29 серпня 2003 року у виконкомі Красносільської сільської ради Комінтернівського районну Одеської області вона зареєструвала шлюб з відповідачем, актовий запис №37.

Шлюб для сторін є першим.

Від шлюбних мають неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Приводом для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу послужило те, що на протязі їх сумісного життя відповідач не враховував її інтереси у зв'язку з цим, у них часто виникали сварки та скандали, все це призвело до того, що вона втратила почуття поваги та любові до відповідача і з листопада 2009 року вони припинили шлюбні відносини, проживають окремо.

Вважає, що примирення між ними неможливе, тому просить розірвати шлюб. Витрати за розірвання шлюбу в органах РАЦС просить покласти на відповідача, оскільки він винен в припиненні сімейних відносин. Дитину просить залишити їй на виховання.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав повністю, не заперечує проти задоволення позовних вимог, та пояснив суду, що з позивачкою вони не підтримують сімейні стосунки з листопада 2009 року, проживають окремо. Неповнолітній син проживає разом із позивачкою, тому після розірвання шлюбу місце проживання дитини просить визначити із нею.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з листопада 2009 року і з тих пір прожирають окремо, на примирення не згодні.

За таких обставин суд вважає, що відкладення розгляду справи з метою примирення сторін є недоцільним.

На підставі ст. 104, 105, 110 СК України, керуючись ст. 15, 30, 62, 202, 203, 209 ЦПК України, суд

Вирішив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити повністю.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище Кодоленко) ОСОБА_4 та ОСОБА_2, який зареєстровано 29 серпня 2003 року у виконкомі Красносільської сільської ради Комінтернівського районну Одеської області, актовий запис №37.

Неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишити проживати з матір’ю, позивачкою по справі.

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита позивачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до  Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: