Справа №22ц-7042 від 2008 року Головуючий в 1 інстанції Дадим Ю.М.
Категорія 45 Доповідач Бараннік О.П.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2008 рік грудень 29 дня Колегія суддів судової палати з цивільних справ
апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Бараннік О.П.,
суддів - Кіктенко Л.М., Пищиди М.М.,
при секретарі - Лещинській О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист права на землю та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення межі земельних ділянок та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У липні 2004 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про захист права на землю, посилаючись на те, що на підставі свідоцтва № 397 від 21 квітня 1987 року він являється власником житлового АДРЕСА_1
Відповідно акту виносу в натуру земельної ділянки станом на 28.12.1987 року площа його присадибної ділянки складає 3 000 кв.м..
14 березня 1995 року рішенням 3-ї сесії XX11-го скликання Межиричської сільської ради вищезазначена земельна ділянка площею 3 000 кв.м. була безоплатно передана позивачеві у власність, після чого він звернувся до відділу земельних ресурсів Павлоградського району з проханням видати йому державний акт на право приватної власності на землю.
Але, у зв'язку з тим, що відділом земельних ресурсів позивачеві у видачі державного акту було відмовлено з посиланням на існуючий спір між ним та відповідачем щодо розташування межі між їхніми земельними ділянками, у зв'язку з тим, що відповідач незаконно вилучив із площі земельної ділянки позивача площу розміром 0,453 га і повертати її назад в добровільному порядку не бажає, ОСОБА_2 й вимушений був звернутись з даним позовом до суду.
В уточнюючому позові ОСОБА_2 просив суд зобов'язати ОСОБА_1 виконати рішення Межиричської сільської ради Павлоградського району за номером 272-36/ІУ від 18.11.2005 року про користування наданою йому земельною ділянкою.
ОСОБА_1 позовні вимоги ОСОБА_2 не визнав і в свою чергу також звернувся до суду з зустрічною позовною заявою про встановлення межі земельних ділянок та стягнення моральної шкоди. В обгрунтування своїх вимог він посилався на те, що відповідно до акту виносу в натуру земельної ділянки індивідуального забудовника, виданого на ім'я ОСОБА_2 і затвердженого архітектором Павлоградського району 02.02.1988 року, відстань між житловим будинком відповідача до границі їхніх земельних ділянками повинна складати 1,8 м.
Однак, в зв'язку з тим, що відповідно до актів перевірки наявності границь землекористувачів від 22.10.2002 року та 30.10.2002 року, складених уповноваженою на те комісією було встановлено, що фактично відстань від житлового будинку ОСОБА_2 до границі їхніх земельних ділянок складає 3,6 кв.м., ОСОБА_1 вважає, що саме ОСОБА_2 повинен поновити границю між їхніми земельними ділянками в її попередньому вигляді, тобто перемістивши її на 1,8 м в глибину своєї території.
Рішенням Павлоградської міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2008 року ОСОБА_1 зобов'язаний був виконати рішення Межиричської сільської ради Павлоградського району за номером 272-36/ІУ від 18.11.2005 року про встановлення меж суміжних землекористувачів по АДРЕСА_2 та № 4 ОСОБА_1 та ОСОБА_2. В задоволені зустрічного позову ОСОБА_1 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на те, що при винесені рішення суд не звернув уваги на ту обставину, що рішення Межиричської сільської ради відносно встановлення меж суміжних землекористувачів прийняте без врахування тієї обставини, що фактичний розмір його земельної ділянки не відповідає кадастровій документації, просив рішення суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення суду - скасуванню виходячи з наступного.
Задовольняючи вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання ОСОБА_1 виконати рішення Межиричської сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області від 18.11.2005 року, яким було затверджено акт встановлення меж землекористувачів по АДРЕСА_2 та 4, суд першої інстанції виходив з того, що вказане рішення фактично не виконано.
Однак, з таким висновком суду погодитись не можливо, оскільки він протиріччить положенням пункту 4 ст. 159 та пункту 2 ст. 161 ЗК України, згідно яких у рішенні органу місцевого самоврядування або органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів визначається порядок його виконання і виконання рішення щодо земельних спорів здійснюється органом, який прийняв це рішення.
Таким чином, оскільки по спору між сторонами Межиричською сільською радою Павлоградського району Дніпропетровської області вже було ухвалено рішення від 18.11.2005 року, яким затверджено акт встановлення меж землекористувачів і воно ніким із сторін не оскаржено, на думку колегії суддів, зазначене рішення повинно в установленому органом місцевого самоврядування або органом виконавчої влади порядку буди виконано самим органом, який прийняв це рішення. І, оскільки це не відноситься до компетенції суду, рішення суду першої інстанції не може залишатись в силі і підлягає скасуванню, з послідуючою постановкою нового рішення про відмову сторонам в задоволені їх вимог.
На цій же підставі і апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Зважаючи на викладене, керуючись ст.ст. 209, 304, 307, п.п.3-4 ст. 309, ст. 313 -314, 316 ЦПК України, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Павлоградскього міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 серпня 2008 року - скасувати.
В задоволені позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист права на землю та зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення межі земельних ділянок та відшкодування моральної шкоди -відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але на нього може бути принесена касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.