АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 17 грудня 2008 року м. Сімферополь

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в складі:

головуючого судді: Дралла І.Г.,

суддів: Чистякової Т.І., Шаповалової О.А.,

при секретарі: Постіковій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Кримспецсільхозпмонтаж» про стягнення суми інфляції за несвоєчасну сплату боргу, за апеляційною скаргою ВАТ «Кримспецсільгоспмонаж» на рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 7 грудня 2007 року, -

встановила:

ОСОБА_1 звернувся до суду 16.10.2008 року з позовом до ВАТ «Кримспецсільхозпмонтаж" про стягнення суми інфляції за несвоєчасну сплату боргу 146259 гривень 32 копійки. 39968 гривень 13 копійок річних за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Вимоги мотивовані тим, що рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 26 листопада 2001 року з ВАТ «Кримспецсільхозпмонтаж» стягнуто на користь позивача 236457 гривень 31 копійку. Рішення суду набрало законної сили. однак воно не виконано повністю до теперішнього часу, оскільки підприємство не мало грошових коштів. У зв'язку з цим на підприємстві була розпочата процедура санації, позивач був включений до переліку кредиторів. В квітні 2007 року отримав 78030 гривень але залишок суми йому так і не сплатили, у зв'язку з чим він просить стягнути з підприємства суму індексації 146259 гривень 32 копійки за несвоєчасну сплату заборгованості. Крім того вважає, що необхідно стягнути з відповідача 39968 гривень 13 копійок 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання. Оскільки в добровільному порядку відповідач не відшкодував суму заборгованості, позивач вимушений звернутися до суду.

Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 7 грудня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені. Стягнуто з ВАТ «Кримспецсільхозпмонтаж» на користь ОСОБА_1 суму інфляції 146259 гривень 32 копійки за несвоєчасну сплату боргу, 39968 гривень 13 копійок суму річних процентів про несвоєчасне виконання рішення та судові витрати 30 гривень.

В апеляційній скарзі ВАТ «Кримспецсільгоспмонаж» просить скасувати рішення суду першої інстанції посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права та просить припинити провадження управі.

Справа №22-ц-7396/08 

Головуючий у першій інстанції-Поєдинок А.О. 

Доповідач - Дралло І.Г.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не виконав рішення суду від 26.11.2001 року про стягнення 236 457 гривень 31 копійки, у зв'язку з чим повинний на підставі статті 625 ЦК України відшкодувати суму інфляції та 3% річних на несплачену суму боргу.

З такими висновками суду першої інстанції погодитися неможна.

Згідно статті 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду

першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді

першої інстанції. Апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.

Згідно з статтею 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно ч.4 статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі Закон) мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство. 

Постановою Господарського суду АР Крим від 18 жовтня 2007 року визнано ВАТ «Кримспецсільгоспмонтаж» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та припинено нарахування неустойки, процентів і інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Відповідно до ч.4 статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), а також не застосовуються інші санкції за невиконання або неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

Отже, протягом дії мораторію не застосовуються також і інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань.

Враховуючи, що положення статті 625 ЦК України, на яку послався суд першої інстанції, підлягають застосуванню лише у разі прострочення боржником виконання грошового зобов'язання та вказана стаття визначає саме відповідальність за порушення грошового зобов'язання, застосування індексу інфляції та нарахування трьох процентів річних є одним із заходів відповідальності за порушення зобов'язань (глава 52 ЦК України) та відноситься до інших санкцій за неналежне виконання грошових зобов'язань, у розумінні статті 12 Закону.

У випадку введення мораторію боржник не вправі самостійно задовольняти вимоги кредиторів поза межами справи про банкрутство. Отже, з моменту дії мораторію не можуть нараховуватися штрафні санкції, оскільки з цього моменту відсутня вина боржника у несплаті заборгованості у зв'язку з встановленим обмеженням його волевиявлення щодо задоволення вимог конкурсних кредиторів.

Основне завдання мораторію полягає як в зупиненні виконання боржником грошових зобов'язань, строк виконання яких настав до дня введення мораторію (конкурсна заборгованість), так і в зупиненні нарахування неустойки (штрафу, пені), застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання цих грошових зобов'язань, тому на конкурсну заборгованість не поширюються будь-які санкції, в тому числі три проценти річних та індекс інфляції.

Тобто, після порушення справи про банкрутство не виникає нових додаткових до основного зобов'язань, у зв'язку з порушенням основного зобов'язання.

Вказане суд першої інстанції не врахував, не звернув уваги на те, що на час ухвалення рішення не було правових підстав для задоволення позову та нарахування суми інфляції та трьох процентів річних за неналежне виконання грошового зобов'язання, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції не може бути визнано законним та обґрунтованим, тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення з підстав статті 309 ч.1 п.4 ЦПК України про відмову в позові з вищенаведених підстав, у зв'язку з чим апеляційна скарга задовольняється частково.

Заперечення представника позивача про те, що суму інфляції та трьох процентів річних у всякому разі слід стягнути до 18 жовтня 2007 року суд апеляційної інстанції до уваги взяти не може, оскільки з позовом до суду Таранчук В.В. звернувся 16.10.2007 року, тобто коли процедура банкрутства була розпочата і нарахування штрафних санкції було неможливо відповідно до норм Закону.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 314-316 ЦПК України, колегія суддів, -

вирішила:

Апеляційну скаргу ВАТ «Кримспецсільгоспмонаж» задовольнити частково.

Рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 7 грудня 2007 року скасувати і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позову до ВАТ «Кримспецсільгоспмонтаж» про стягнення суми інфляції та трьох процентів річних за неналежне виконання грошового зобов'язання.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення ї може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.