АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11 - 221/09 Категорія: кримінальна

Головуюча у суді 1- інстанції Татаурова І.М. Доповідач Кривошея A.I.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2009 року м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду

Вінницької області в складі:

Головуючого: Кривошеї А.І. суддів: Ващук В.П., Рупака А.А. за участю прокурора Фінца Д.Г. розглянула у відкритому судовому засіданні справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Староміського районного суду міста Вінниці від 05 листопада 2008 року якою

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

засудженому 06.12.96 Верховним судом АРК за ст.ст.117 ч.3, 4, 118

ч.2, 206 ч.3, 117ч.4,86-1, 17-81 ч.3, 93 п.п.б, г, ж, з, 191, 89 ч.1, 42, 43

КК в редакції 1960 року до смертної кари з конфіскацією всього

особистого майна та ухвалою Верховного суду АРК від 29.06.00

смертну кара замінено на довічне позбавлення волі

відмовлено в задоволенні заяви про приведення у відповідність до вимог

чинного законодавства вироку та ухвали Верховного Суду АРК відносно нього,

оскільки смертна кара, призначена ОСОБА_1, вже замінена на довічне

позбавлення волі згідно ст.5 КК, а тому його заява є безпідставною.

В апеляції засудженого ставиться питання про скасування постанови суду та задоволення його заяви про приведення у відповідність вироку через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

На думку апелянта, внаслідок прийняття Конституційним Судом України 29.12.1999 року рішення про неконституційність покарання у вигляді смертної кари, йому слід було замінити покарання на альтернативне, яке містила санкція діючої на той час ст.93 КК України, а саме позбавлення волі на строк до 15 років.

Заслухавши доповідача, міркування прокурора про законність постанови суду, обговоривши доводи апеляції та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні апеляції слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Верховного суду АРК від 29.06.00 на підставі Закону України від 22.02.00 №1483-ІІІ «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України» покарання у вигляді смертної кари ОСОБА_1 замінено на довічне позбавлення волі.

Доводи апеляції про необхідність заміни йому покарання на позбавлення волі на строк до 15 років відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 29.12.99 не ґрунтується на законі, оскільки згаданим Рішенням Конституційного Суду України №11-рп/99 положення ст.24 Загальної частини та положення санкцій статей Особливої частини Кримінального кодексу України, які передбачали смертну кару як вид покарання, були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) і відповідно до п.2 цього ж Рішення втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Однак п.3 Рішення КСУ від 29.12.99 було визначено «Верховній Раді України привести Кримінальний кодекс України у відповідність з цим Рішенням Конституційного Суду України». Тому смертна кара, як вид покарання, не могла бути призначена лише після ухвалення рішення КСУ від 29.12.99. Однак зазначене рішення не тягне за собою перегляд вироків, постановлених раніше, тобто до 29.12.99.

На виконання Рішення Конституційного Суду України від 29 грудня 1999 року №11-рп/99, Верховною Радою України 22 лютого 2000 року прийнято Закон України №1483-111 «Про внесення змін до Кримінального, Кримінально-процесуального та Виправно-трудового кодексів України», яким покарання у вигляді смертної кари було замінено на довічне позбавлення волі та п.ІІ цього Закону було визначено, що перегляд вироків щодо осіб, засуджених до смертної кари, вироки щодо яких на час набрання чинності цим Законом не було виконано, здійснюється судом, який постановив вирок. У відповідності до цих положень ухвалою Верховного суду АРК від 29.06.00 вирок щодо ОСОБА_1 був приведений у відповідність до Закону, що пом'якшує покарання, а тому підстав для задоволення апеляції немає.

Керуючись ст.ст.366, 367, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Староміського районного суду міста Вінниці від 05 листопада 2008 року про відмову в задоволенні заяви засудженого ОСОБА_1 про приведення у відповідність вироку 06.12.96 Верховного суду АРК від 06.12.96 - без змін.