Справа 22ц-21657/2008 Головуючий у 1 інстанції Шум Л.І.
Категорія 26\4\ Доповідач Савіна Г.О.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Барильської А.П.
суддів: Савіної Г.О., Турік В.П. при секретарі: Рачук Я.І.
за участю: позивача - ОСОБА_1, його представника - ОСОБА_2, представника відповідача - Лутоніної Надії Володимирівни
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 квітня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, 3 особа - Відкрите акціонерне товариство «Суха Балка» про відшкодування шкоди, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м; Кривому Розі Дніпропетровської області ( надалі - відділення Фонду), третя особа відкрите акціонерне товариство «Суха Балка» ( надалі - ВАТ «Суха Балка»), про відшкодування шкоди, у зв'язку із заниженням ВАТ «Суха Балка» виплат відшкодування шкоди.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09.04.2008 року задоволено позов ОСОБА_1, втягнуто з відділення Фонду на користь позивача одноразово заборгованість по щомісячних виплатах відшкодування шкоди за період з 28.04.2004 року по 01.08.2007 року в сумі 24915 грн., та щомісячні страхові виплати починаючи з 01.08.2007 року в розмірі 1231,22 грн. до зміни обставин, які тягнуть перерахунок або припинення страхових виплат.
В апеляційній скарзі відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, оскільки змінюючи розмір щомісячних виплат, суд першої інстанції не перевірив, чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати по підприємству, не прийняв до уваги, що після збільшення тарифів середня заробітна плата не збільшилася у зв'язку із зміною структури заробітної плати; неправильно застосував п. 28 "Правил відшкодування шкоди...", який встановив лише випадки перерахунку сум відшкодування шкоди, а не сам механізм такого перерахунку; не надав правової оцінки економічному обгрунтуванню застосування чи не застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок (посадових окладів), суд не звернув уваги, що відкоригована заробітна плата не може перевищувати максимальну величину, з якої справляються страхові внески до Фонду соціального страхування на дату проведення перерахунку відповідно до п 3.7.2 Порядку № 83 «Про призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 22.12.2005 року», крім того, відділення Фонду безпідставно залучено до участі у справі в якості відповідача, а не третьої особи, також судом не враховано, що перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати профпрацездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач з 1966 року по 1991 рік працював у третьої особи на різних посадах, в тому числі підземним слюсарем, підземним гірничим майстром, начальником дільниці шахти «Ювілейна» у шкідливих умовах праці. Висновком МСЕК у 1991 році позивачу встановлено 70% втрати профпрацездатності, при наступних переоглядах відсоток втрати профпрацездатності змінювався та з 01.08.2001 року встановлено 40% безстроково.
Наказом №250/91 від 01.08.1991 року по ВАТ «Суха Балка» позивачу призначені платежі у відшкодування шкоди в сумі 310,19 крб.
Спір виник з приводу неправильного застосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок і посадових окладів до сум відшкодування шкоди з 01.07.1994р., що потягло неправильне нарахування та виплату регресних сум підприємством та страхових сум, які виплачує відділення Фонду з 01.04.2001 р.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що при перерахунку позивачеві сум відшкодування шкоди підприємство не застосувало коефіцієнти росту тарифних ставок і посадових окладів 2.0 з 01.07.1994 року, 2.5 з 01.01.1996 року, встановлених спільними постановами дирекції і профспілкового комітету підприємства та наказів по ВАТ «Суха Балка», що в подальшому призвело до заборгованості по щомісячним виплатам відшкодування шкоди та несвоєчасній виплаті частини щомісячних платежів відшкодування шкоди.
Проте з такими висновками суду погодитися не можна виходячи із наступного. Відповідно до п.28 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 472 від 23.06.1993 року в редакції зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України № 492 від 18.07.1994 року, що діяла до 03.10.199/7 року, перерахування розміру відшкодування шкоди (втраченого заробітку, витрат на соціальну і медичну допомогу) проводиться у разі підвищення тарифних ставок (окладів) працівників госпрозрахункових підприємств, а також заробітної плати відповідно до колективного договору.
Положення про перерахунок сум відшкодування шкоди передбачено Галузевими угодами між Міністерством промислової політики України та добровільними об'єднаннями і ЦК профспілок на 1995 - 2000 pp., а саме: роботодавець проводить перерахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з виконанням трудових обов'язків одночасно з підвищенням на підприємстві тарифних ставок та посадових окладів на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати за даною професією.
Таким чином, діючими на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правовими актами визначено порядок нарахування та перерахунку сум відшкодування шкоди працівникові у зв'язку із ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків.
Госпрозрахункові підприємства, виходячи із своїх фінансових можливостей, самостійно визначають зростання коефіцієнтів тарифних ставок (посадових окладів) та терміни їхнього запровадження відповідно до фінансових можливостей та граничного розміру коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів, вказаних в Постановах КМУ за погодженням із профспілковими органами підприємства, що відповідно відзначалося в Спільних Постановах адміністрації та профспілкових організацій, які встановлювали розмір підвищення тарифних ставок та посадових окладів. Відповідно до наказів по підприємству, проводився перерахунок сум відшкодування шкоди позивачу, заподіяної внаслідок ушкодження здоров'я при виконання ним трудових обов'язків.
Суд перерахував призначені підприємством суми відшкодування шкоди позивачеві, починаючи з 01.07.1994 року по 01.04.2001 року, а саме на коефіцієнти 2.0 з 01.07.1994 року, 2.5 з 01.01.1996 року і не врахував, що ВАТ «Суха Балка» в межах своїх повноважень та виходячи із фінансових можливостей визначило розмір коефіцієнта зростання тарифних ставок та збільшило розмір відшкодування шкоди на коефіцієнт фактичного підвищення заробітної плати.
Відповідно до наказу № 543 від 29.07.1994 року та сумісної Постанови адміністрації і профспілкової адміністрації підвищення тарифних ставок, на підставі Постанови КМУ № 449 від 04.07.1994 року в 2 рази з 01.07.1994 року відбулося без збільшення фонду споживання, і як насідок середньомісячний заробіток по руднику залишився без змін.
Відповідно сумісної Постанови адміністрації і профспілкової адміністрації від 28.12.1995р. №1982 від 01.01.1996р. основна заробітна плата по підприємству була підвищена на коефіцієнт 2,5 і в межах маючого фонду споживання і підприємство знайшло можливість збільшити суми відшкодування шкоди в 1,25 рази, але без збільшення фактичної заробітної плати.
За оспорюваний період з 01.07.1994р. по 01.04.2001р. підприємство перерахувало суми відшкодування шкоди позивачу на коефіцієнти фактичного збільшення заробітної плати, що не суперечать закону, оскільки заробітна плата на підприємстві, у тому числі за професією позивача збільшилася саме на них.
При цьому судом першої інстанції не надано оцінки тому, що позивачем не наведено жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог щодо фактичного підвищення заробітної плати за оспорюваний період на зазначені ним коефіцієнти, у зв'язку із чим колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для перерахунку виплат відшкодування шкоди ОСОБА_1
Виходячи із наведеного, колегія суддів вважає, що підстав для перерахунку сум втраченого заробітку у зв'язку з ушкодженням здоров'я позивачеві починаючи з 01.07.1994 року не має.
Оскільки на час передачі особової справи до Відділення Фонду ВАТ «Суха Балка» правильно визначив розмір регресних виплат, то у суду першої інстанції не було підстав для перерахунку страхових виплат з 01.04.2001 року та стягнення заборгованості.
Відділенням Фонду проводилися перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до постанов правління Фонду: від 14.03.2002 року ( коефіцієнт 1, 193), від 04.03.2003 року (коефіцієнт 1,182), від 24.02.2004 року (коефіцієнт 1,152), від 25.02.2005 року ( коефіцієнт 1, 238), від 06.03.2006 року (коефіцієнт 1, 203) та на коефіцієнт 1,183 з 01.03.2007 року і проведений перерахунок належних ОСОБА_1 страхових виплат грунтується на законі.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження своїх позовних вимог щодо фактичного підвищення заробітної плати за оспорюваний період, у зв'язку з чим у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.
Враховуючи викладене, оскільки при вирішенні спору неправильно застосовані норми матеріального права та має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - скасуванню з підстав, передбачених п. п.3, 4 ст. 309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1
На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, п.п.3, 4 ст.309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,-
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області - задовольнити частково.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 09 квітня 2008 року скасувати. Ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, 3 особа - Відкрите акціонерне товариство «Суха Балка» про відшкодування шкоди - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.