Справа № 22-7596/2008р.     Головуючий в 1 інстанції Садчиков Д.В.

Категорія 25     Доповідач Звягінцева О.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

8 грудня 2008 року     Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Стельмах Н.С., суддів Звягінцевої О.М., Молчанова С.І. при секретарі Джевага-Третьяковій С.Ю. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Страхового товариства „АИС-Поліс" про стягнення страхових сум та відшкодування моральної шкоди і

встановив:

в апеляційній скарзі Акціонерне Страхове товариство „АИС-Поліс" оспорює обґрунтованість рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2008 року, яким позов задоволено частково, і ставить питання про скасування рішення суду, направлення справи на новий розгляд із залученням у якості співвідповідача судового авто-товарознавчого експерта ПП ОСОБА_2 за порушенням судом норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Посилається на те, що авто-товарознавче дослідження 11.06.2007 р. було проведено на підставі договору між експертом та страхувальником-позивачем без запрошення зацікавленої сторони-страхової компанії в порушення вимог п. 5.2 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів.

Окрім того, на порушення цих вимог Методики судом прийнято за основу визначення вартості матеріального збитку згідно зі Звітом № 11/06-2 від 11.06.2007 p., в порушення вимог ст. 213 ЦПК України в рішенні не наведено мотивів, чому саме цей Звіт взято до уваги, не зазначено результати розгляду клопотання відповідача про залучення до участі у справі у якості співвідповідача судового авто-товарознавчого експерта 1111 ОСОБА_2

Вважає, що суду слід було обговорити питання щодо призначення відповідної судової експертизи по справі; виплату страхового відшкодування страховою компанією здійснено відповідно до вимог ст. 25 Закону України «Про страхування».

В засіданні апеляційного суду представник ACT «АИС-Поліс» за довіреністю Бідняжевська А.Ю. підтримала доводи скарги, просила про її задоволення, скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд, а позивач ОСОБА_1 заперечував проти задоволення скарги відповідача, просив її відхилити, а рішення суду залишити без зміни. Судом першої інстанції при розгляді цієї справи встановлено наступні обставини. 13.08.2007 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, зазначав, що у 2006 році він придбав автомобіль моделі ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1, 19.04.2006 року між ними був укладений договір добровільного страхування наземного транспорту № 05/КА-6157 до 19.04.2007 року.

18.06.2006 р. внаслідок ДТП його автомобіль отримав механічні ушкодження.

Згідно з висновком авто-товарознавчого дослідження № 1003 від 7.08.2006 р. вартість поновлювального ремонту автомобіля складає 10140,11 грн.

Страховим товариством було перераховано на його рахунок цю суму, однак він, не погодившись з вказаною вартістю поновлювального ремонту, звернувся з заявою про проведення незалежної оцінки з визначення оціночної вартості матеріальної шкоди до ПП ОСОБА_4

Згідно з висновками Звіту № 11/06-2 від 11.06.2007 року оціночна ринкова вартість матеріальної шкоди, спричиненої його автомобілю, складає 36097,93 грн. Вважає,   що   відповідач   повинен   відшкодувати   йому   різницю   між   сумами, визначеними вказаними висновками авто-товарознавчого дослідження, а саме -25957,82 грн.

Порушенням його прав як страхувальника з отримання в установлений строк належних йому страхових виплат внаслідок неправомірної відмови відповідача йому спричинено моральну шкоду, оскільки він змушений додавати зусиль для організації свого життя, розмір цієї шкоди визначає в сумі 5000 грн.

Просив стягнути з відповідача на його користь різницю в сумі страхового відшкодування у розмірі 25957,82 грн., 720 грн. - в рахунок сплати ним проведеної обробки кузову, 600 грн. витрат з оплати вартості авто-товарознавчого дослідження, проведеного ПП ОСОБА_4, 250 грн. - витрат з евакуації автомобіля, 1566,60 грн. - витрат з технічної перевірки автомобіля, у відшкодування моральної шкоди -5000 грн.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2008 року позов задоволено частково, стягнуто з Акціонерного Страхового товариства «АИС-Поліс» на користь ОСОБА_1 суму страхової виплати у розмірі 25957,82 грн., 250 грн. - в рахунок відшкодування вартості витрат на транспортування автомобіля до сервісного центру, 30 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнуто з Акціонерного Страхового товариства «АИС-Поліс» на користь держави судовий збір у розмірі 51 грн.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 18.06.2006 p. відбувся страховий випадок, а саме, застрахований автомобіль позивача моделі ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок ДТП отримав механічні ушкодження.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з платіжним дорученням № 4871 від 21.11.2006 року страховиком-відповідачем було перераховано позивачеві суму страхового відшкодування, за винятком утриманої франшизи, у розмірі 9937,16 грн. (а.с. 157).

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Судом першої інстанції вирішено питання про права та обов'язки особи, яка не брала участі у справі, що відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Так, судом не встановлено особу, з вини якої сталася ДТП 18.06.2006 року, і не залучено її до участі у справі у якості третьої особи на стороні відповідача.

А, крім того, предметом спору є сума страхового відшкодування, яка, на думку позивача, була неналежним чином встановлена страховим товариством.

За таких обставин та відповідно до вимог ст. 10 ЦПК України суду слід було довести до відома позивача його право заявити клопотання щодо проведення по справі судової авто-товарознавчої експертизи і роз'яснити наслідки не вчинення такої процесуальної дії.

За умови нез'ясування наявності чи відсутності такого клопотання та не призначення і не проведения судом відповідної судової експертизи є незрозумілим, чому суд взяв до уваги висновок спеціаліста № 11/06-2 від 11.06.2007 року про визначення оціночної вартості матеріального збитку, завданого власнику ДТЗ ВАЗ 21101, державний номерний знак НОМЕР_1, а не взяв до уваги висновок спеціаліста № 1003 від 7.08.2006 року.

Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, п. 2 ч. 1 ст. 314, ст. 315 ЦПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

апеляційну скаргу Акціонерного Страхового товариства «АИС-Поліс» задовольнити частково, рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 11 вересня 2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.