АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22ц-3241/08

Категорія 34

Головуючий в 1 інстанції:

Коротких О.Г.

Доповідач: Запорожець М.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

1 грудня 2008 року     м. Луганськ

Колегія суддів судової Палати з цивільних справ Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого судді     Запорожця М.П.,

членів суду: Тріфанова О.М., Гаврилюка В.К.,

при секретарі Коцар В.Г.,,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4  до ОСОБА_5 про розділ майна, треті особи: ОСОБА_6, ЖБК „Тополь-2",

та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право на частину сумісно нажитого майна, визнання договору передачі майна дійсним, визнання права власності, треті особи: ОСОБА_6, ЖБК „Тополь-2",

за апеляційною скаргою ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на рішення Брянківського міського суду Луганської   області   від   12 червня 2008 року,

за участі     ОСОБА_5,

представника  ОСОБА_4   - ОСОБА_8,

встановила:

у листопаді 2007 року ОСОБА_4 заявила в суді позов та просила розділити квартиру АДРЕСА_1, яка є спільно нажитим в період шлюбу з ОСОБА_5 майном, та виділити їй 2/3 частини квартири з урахуванням знаходження у неї на утриманні повнолітньої дочки ОСОБА_9, що продовжує навчання, стягнути з відповідача на її користь компенсацію вартості квартири 34442,67 грн та зобов'язати ОСОБА_5 внести на депозитний рахунок суду зазначену суму.

ОСОБА_5 заявив зустрічний позов та зазначив, що за угодою із ОСОБА_4 він склав заповіт на ім'я дочки, а відповідачка взамін передала йому свою частку спільно нажитого майна. Оскільки позивач виконав свою частину угоди, він просить визнати її дійсною та визнати за ним право власності на квартиру. Крім того, на думку позивача, відповідачка майже б років не приймає участі в утриманні спільно нажитого майна та його зберіганні, а тому ОСОБА_5 просить визнати її такою, що втратила право на свою частку.

Оскаржуваним рішенням позовні вимоги сторін задоволено частково.

Визнано за кожною із сторін право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1.

Визнано за ОСОБА_5 право власності на цю квартиру та стягнуто з нього на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію вартості 1/2 частини цієї квартири в сумі 25832 грн. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 понесені нею витрати: 450,54 грн на оплату експертизи та 237,32 грн судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 ставиться питання про скасування рішення та направлення справи на новий розгляд з мотивів неправильного застосування місцевим судом норм матеріального права, невідповідності   висновків суду обставинам справи.

Апеляційна скарга ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4, місцевий суд виходив із того, що спірна квартира є . спільно нажитим сторонами майном, а право власності на неї за згодою сторін слід визнати за ОСОБА_5 із стягненням з нього на користь ОСОБА_4 вартості її 1/2 частини. Досягнута сторонами угода щодо розділу нерухомого майна мала бути укладена в нотаріальній формі.

Із таким висновком місцевого суду слід погодитись частково.

Відповідно до статей 70, 71 Сімейного кодексу, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Місцевим судом на підставі досліджених доказів встановлено, що у власності сторін знаходиться квартира АДРЕСА_1.

Пунктами 4 та 5 статті 71 СК визначено, що присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України.

Присудження  одному  з подружжя грошової компенсації  можливе  за  умови  попереднього внесення другим  із  подружжя  відповідної  грошової суми  на депозитний рахунок суду.

Всупереч наведеним положенням матеріального закону місцевий суд визнав за ОСОБА_5 право власності на спірну квартиру та за відсутності його вимог стягнув із нього на користь ОСОБА_4 вартість 1/2 частини цієї квартири, чим вийшов за межі позовних вимог. Вимоги матеріального закону щодо внесення ОСОБА_5 на депозит суду половини вартості квартири судом не виконувались.

Вказані недоліки не можуть бути усунуті шляхом винесення додаткового рішення, оскільки вказані вимоги та заперечення сторін на них не були предметом судового дослідження.

Крім того, заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_4, ОСОБА_5 зазначив, що його колишня дружина не проживає у спірній квартирі з 2001 року, не несе витрат по її утриманню. За вказаний період ним за власні кошти встановлено автономне опалення, що суттєво вплинуло на вартість квартири.

Місцевим судом наведене не було прийнято до уваги, а тому зазначені порушення процесуальних норм є підставою для скасування рішення та направлення справи на новий судовий розгляд відповідно до положень статті 311 ЦПК.

Судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

На підставі наведеного, керуючись ст. 303, 307, 308 ЦПК, колегія суддів судової палати з цивільних справ,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення Брянківського міського суду Луганської області від 12 червня 2008 року скасувати.

Справу направити на новий розгляд до місцевого суду.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців.