УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 грудня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді - Любобратцевої Н.І.
Суддів - Сінельщикової О.В.
- Чистякової Т.І.
При секретарі - Войциховській Е.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Фірми „Бріг" до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_2, про відшкодування збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за апеляційною скаргою Фірми „Бріг" на рішення Красноперекопського міськраі'гонного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2008 року,
ВСТАНОВИЛА:
Фірма „Бріг" звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, про відшкодування збитків, заподіяних в результаті дорожньо-транспортної пригоди.
Вимоги мотивовані тим, що 05.08.2004 р. об 11 г.35 хв. на 139-141 км автодороги Херсон-Сімферополь з вини водія ОСОБА_1, який керував власним автомобілем ВАЗ-21093, держномер НОМЕР_1, сталася ДТП, в результаті якої постраждав належний позивачу автомобіль Фіат-Брава, держномер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 Вартість відновлювального ремонту складає 11339 грн. 0.5 коп. Крім того, після ремонту виявились інші пошкодження, усунення яких потребує затрат на суму 5310 грн. 31 коп. В ході судового розгляду до участі у справі у якості третьої особи було залучено ОСОБА_2, до якого позивачем заявлені вимоги. Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 збитки у рівних частках. Ухвалою суду від 18.05.2006 року справа за позовом Фірми „Бріг" до ОСОБА_2 виділена в самостійне провадження. Уточнивши позов до ОСОБА_1, позивач у зв'язку із частковим погашенням відповідачем збитків просить стягнути з нього: матеріальні збитки у сумі 7282 грн. 66 коп., витрати на заміну амортизатора - 714 грн., витрати на заміну траверси - 4596 грн. 31 коп., збитки з урахуванням інфляції - 1293 грн.54 коп., судові витрати - 845 грн., всього на суму 14731 грн. 91 коп.
Відповідач позов не визнав, пояснивши, що згоден з визначеними рішенням Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2006 року ступенем його вини та сумою шкоди, яку відшкодував у повному обсязі. Крім того, вважає, що його вина і вина ОСОБА_2 є обопільною.
ОСОБА_2 позов підтримав, пояснивши, що його вини у ДТП немає.
Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 26.05.2006 р. позов задоволено частково. З ОСОБА_1 на користь Фірми „Бріг" стягнуто: 9273 грн. 67 коп., в тому числі 84 грн. 71 коп. - витрати по сплаті судового збору, 367 грн. 69 коп. - витрати по проведенню автотоварознавчої експертизи №2468 від 23.11.2004 p., 350 грн. - витрати на правову допомогу. В решті позову відмовлено. Рішенням Апеляційного суду АРК від 23.10.2006 року вказане рішення було змінено - знижено суму матеріальної шкоди до 4056 грн. 39 коп. і перерозподілені судові витрати: з ОСОБА_1 на користь позивача стягнуто 71 грн. 98 коп. судового збору і 582 грн. 23 коп. витрат на проведення експертиз. З Фірми „Бріг" на користь ОСОБА_1 стягнуті витрати по проведенню експертизи у сумі 81 грн. 68 коп.
Справа №22-ц-6790/08 Головуючий в першій інстанції, суддя - Литвиненко В.П.
Доповідач, суддя - Чистякова Т.І.
Вказане судове рішення ОСОБА_1 виконане.
При касаційному розгляду справи судом касаційної інстанції 11.04.2008 року постановлено ухвалу про скасування рішень місцевого і апеляційного судів і справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2008 року в задоволенні позову відмовлено і з Фірми „Бріг" на користь ОСОБА_1 стягнуто 81 грн. 68 коп. - витрати по проведенню експертизи.
Не погодившись з рішенням суду Фірма „Бріг" подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, як ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права і ухвалити нове рішення про задоволення позову. Доводи скарги зводяться до того, що суд не надав об'єктивної оцінки доказам, необгрунтовано не взяв до уваги висновок експерта від 05.12.2005 p., неправильно встановив ступінь вини відповідача і водія ОСОБА_2. На думку апелянта, вини ОСОБА_2 у ДТП немає. Апелянт вважає, що суд не врахував рекомендації суду касаційної інстанції. Крім того, вважає, що суд безпідставно стягнув на користь відповідача судові витрати на проведення експертизи, оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач поніс ці витрати.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явились до суду, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, із матеріалів справи вбачається, що 05.08.2004року близько об 11-00год ОСОБА_1, керуючи належним йому на праві власності автомобілем ВАЗ 21093 реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по автодорозі Сімферополь- Херсон у напрямку м.Херсон.
В межах м. Красноперекопська на 139-141 км вказаної автодороги, ОСОБА_1 в порушення вимог дорожньої розмітки 1.1 додатку №2 і п.10.1 Правил дорожнього руху України, згідно яких забороняється перетинати суцільну лінію горизонтальної розмітки, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямів; перед початком руху і будь -якою зміною напряму руху водій повинен переконатися, що це буде безпечно і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, перетнув суцільну лінію горизонтальної розмітки дороги, що розділяє протилежні транспортні потоки, а потім, не переконавшись в безпеці виконуваного маневру, став здійснювати поворот наліво, з наміром перетнути зустрічну смугу руху.
В цей час водій фірми «Бріг» ОСОБА_2, керуючи автомобілем Фіат- Брава, реєстраційний номер 742-29 КР, що належить вказаній фірмі, слідував по зустрічній смузі руху з боку м. Херсона у напрямі м. Сімферополя з швидкістю понад 66,8 кмгод.
Під'їжджаючи до вищевказаного місця, ОСОБА_2, в порушення вимог п.п.2.3(б), 12.4,12.3 ПДРУ, відповідно до яких, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від управління транспортними засобами в дорозі, в населених пунктах рух транспортних засобів дозволений з швидкістю не більше 60 кмгод, при виникненні небезпеки для руху або перешкод, які водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходи до зниження швидкості аж до зупинки транспортного засобу, не приділив необхідної уваги дорожній обстановці, що склалася і не вжив необхідних заходів для безпеки свого руху, внаслідок чого керований ним автомобіль Фіат- Брава своєю правою передньою частиною зіткнувся з правою задньою частиною керованого ОСОБА_1 автомобіля ВАЗ 21093.
Водій автомобіля Фіат- Брава мав технічну можливість не допустити зіткнення екстреним гальмуванням з зупинкою автомобіля до лінії руху автомобіля ВАЗ. Технічна можливість не допустити зіткнення для водія автомобіля ВАЗ ОСОБА_1 полягає в виконанні вимог дорожньої розмітки 1.1 та п.10.1 ПДРУ, для чого перешкоди технічного характеру по матеріалам ДТП відсутні.
Вказані обставини об'єктивно підтверджуються матеріалами справи та висновками судових авто технічних експертиз №2467 від 10.12.2004р. та №897 від 29.04.2005року відповідно до яких дії ОСОБА_2 і ОСОБА_1 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням дорожньо - транспортної події( том 1, а.с.45-47, 113-117).
За таких обставин, суд прийшов до правильного висновку, відносно того, що вказана ДТП сталася за вини обох водіїв, тому спірні правовідносини регулюються ст.1188 ЦК України. Пунктом третім частини першої вказаної статті передбачено, що за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання про визначення частки вини кожного, суд врахував обставини ДТП, дії водіїв, передуючі його здійсненню і у момент ДТП, судом враховано, що водієм ОСОБА_1 допущено більш грубіше порушення ПДР, чим водієм ОСОБА_2 З урахуванням вказаних обставин, суд визначив ступінь вини учасників ДТП в розмірі ОСОБА_1 70%, ОСОБА_2 30%. З таким розподілом ступеню вини погоджується колегія суддів, оскільки він є справедливим і таким, що відповідає фактичним обставинам, встановленим по справі.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27.03.1992 року з наступними змінами «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» ... коли відшкодування шкоди в натурі неможливе, потерпілому відшкодовуються в повному обсязі збитки відповідно до реальної вартості на час розгляду справи втраченого майна, робіт, які необхідно провести, щоб виправити пошкоджену річ, усунути інші негативні наслідки неправомірних дій заподіювача шкоди. Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність ( наприклад, автомобіля). Були використані нові вузли, деталі, комплектуючі частини іншої модифікації, що випускаються взамін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не вправі вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації. Зношеність пошкодженого майна враховується у випадках стягнення на користь потерпілого його вартості ( при відшкодуванні збитків).
Згідно висновку судової авто товарознавчої експертизи № 2468 від 23.11.2004року, вартість відновлювального ремонту автомобіля Фіат- Брава складає 11339грн 05 коп.( т.1, а.с.40)
В підтвердження вказаних витрат представником позивача наданий рахунок №1090 від 21.10.2004року на суму 11342грн ( а.с.69, т.1). У вказаний рахунок включена вартість амортизатору 714 грн, заміна якого не передбачена переліком видів ремонтно -відновлювальних робіт, згідно судової авто товарознавчої експертизи № 2468 від 23.11.2004року, а також вартість технічного обслуговування 2152грн, з яких за квитанцією від 11.02.2005року сплачено за технічне обслуговування згідно рахунку №1090 від 21.10.2004р - 141грн, і за квитанцією від 22.10.2004року сплачено за запасні частини згідно рахунку №1090 від 21.10.2004р - 6200грн ( а.с.67, т.1)
Колегія суддів погоджується з тим, що із вказаних сум необхідно виключити вартість амортизатора і залишити реальну суму, сплачену позивачем для відновлення пошкодженого автомобіля, що становить 5627грн.
Судом дана вірна критична оцінка квитанції від 14.12.2004року на суму 5001грн, оскільки вона не містить конкретної інформації за яким рахунком і за які роботи проведена оплата.
З урахуванням ступеню вини, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає сума 5627 х 70%= 3939грн. Враховуючи, що відповідачем виконане рішення Апеляційного суду АР Крим від 23.10.2006року і виплачені суми - 4056 грн. в рахунок відшкодування матеріального збитку; 71грн. 98 коп. судовий збір; 582 грн. 23 коп. витрати за проведення експертизи; 350 грн витрати за надання правової допомоги ( т.1, а.с.383), суд дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позову.
Що стосується вимог позивача про відшкодування збитку у зв'язку із заміною траверси, вартістю 4596грн 31 коп, то колегія суддів погоджується з висновками суду про відмову в задоволенні позову, оскільки з моменту ДТП і до часу виявлення ушкодження траверси автомобіль тривалий час експлуатувався, так, зокрема, представником позивача про пошкодження траверси заявлено більш ніж через сім місяців після ДТП.
Факт експлуатації автомобіля Фіат- Брава, держномер НОМЕР_2 підтверджується висновком експерта №2468 від 23.11.2004року, де представлений на експертизу автомобіль має показання спідометра 149726 ( т.1, а.с.37, зворот), а також подорожнім листом №59045 від 01.08.2005року, де вказані показання спідометра 164112 км. ( т.1, а.с.266).
В порушення вимог ст. 10. 11 ЩІК України позивачем не надано безперечних доказів того, що пошкодження траверси відбулося саме в результаті вказаного ДТП.
Доводи апеляційної скарги відносно того, що судом не виконані вказівки суду касаційної інстанції не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ухвалою суду від 18.05.2006 року провадження у справі за позовом Фірми „Бріг" до ОСОБА_2 виділено в самостійне провадження.
Згідно зі ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.1 ст.. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскаржуючи висновки суду, апелянт не надала допустимих доказів, які спростовують висновки суду. Підстави до скасування рішення суду за доводами апеляційної скарги відсутні.
Виходячи з наведеного та керуючись ст.. 303, 304, 307, 308 Цивільного процесуального Кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Фірми „Бріг" відхилити.
Рішення Красноперекопського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 21 липня 2008 року залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.