Справа №22-2136/09

Головуючий у 1-й інстанції: Полулях В.Г.

Суддя-доповідач: Сапун О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Пільщик Л.В.

Суддів: Сапун О.А., Краснокутської О.М.,

При секретарі: Петровій О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Приморської міської ради Запорізької області, треті особи: комунальний заклад „Санаторій медичної реабілітації „Глорія" Запорізької обласної ради, Запорізька обласна рада, про видачу ордера на право вселення в квартиру, про визнання законним вселення в квартиру та користування жилим приміщенням, -

ВСТАНОВИЛА:

03 липня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Приморської міської ради Запорізької області, третя особа комунальний заклад „Санаторій медичної реабілітації „Глорія" Запорізької обласної Ради, про покладання обов’язку по видачі ордера на право вселення в квартиру.

Зазначав, що він працюючи в Обласній фізіотерапевтичній лікарні, в 1996 році за усним розпорядженням головного лікаря ОФТЛ вселився з членами своєї родини в кімнату АДРЕСА_1, де мешкає до теперішнього часу. 26 грудня 1996 року з ним був укладений договір найму жилого приміщення. Оскільки ордер на вселення в жиле приміщення не видавався, він не може реалізувати своє право на приватизацію житла. З цих підстав просив зобов’язати виконавчий комітет Пиморської міської ради видати на його ім’я ордер на право вселення в квартиру, в якій фактично проживає.

23 липня 2008 року ОСОБА_1 подав до суду уточнену позовну заяву до Приморської міської ради, треті особи - КЗ „Санаторій медичної реабілітації „Глорія" Запорізької обласної ради, Запорізька обласна рада, в якій просив визнання його та членів його родини такими, що законно вселились в квартиру АДРЕСА_1, та до теперішнього часу законно мешкають в зазначеній квартирі ( а. с. 81-82 ).

Рішенням Приморського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2008 року у задоволені позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, просив рішення Приморського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2008 року скасувати та ухвалите нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 1 статті 308 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом з’ясовано, що позивач з листопада 1996 року користується кімнатою АДРЕСА_1, в грудні 1996 року з ним був укладений договір оренди жилого приміщення (а. с. 9-130). Рішення щодо надання ОСОБА_1 жилого приміщення в гуртожитку не приймалось, ордер на вселення у кімнату не видавався.

Між тим, відповідно до положень статей 128,129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації чи іншої громадської організації та відповідного профспілкового комітету. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства видає ордер для вселення на надану жилу площу.

Зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку, що законних підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про видачу ордеру немає.

За змістом статей 3,15 ЦПК України кожна сторона має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З наданих по справі доказів вбачається, що позивач з сім’єю з 1996 року до теперішнього часу безперешкодно користується спірним жилим приміщенням. Відповідач та треті особи не оспорюють право ОСОБА_1 на користування житлом.

Таким чином, при вирішення спору не доведено факт порушення відповідачем житлових прав ОСОБА_1 За таких обставин позовні вимоги ОСОБА_1 в частині визнання законним його вселення та користування кімнатою АДРЕСА_1, правильно рішенням суду першої інстанції залишені без задоволення.

Рішення відповідає наданим доказам, вимогам закону.

Доводи апеляційної скарги висновків Приморського районного суду Запорізької області від 15 жовтня 2008 року не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.

Керуючись ст. ст. 307,308. 313,315,317 ЦПК України, колегія суддів. -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Приморського районного суду Запорізької області під 15 жовтня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.