Справа №22-7798
Категорія 34
Головуючий у 1 інстанії Петунін І.В.
Доповідач Висоцька В.С.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2008 року м. Донецьк
Апеляційний суд Донецької області
В складі головуючого ВИСОЦЬКОЇ В.С.
Суддів СОЛОДОВНИК О.Ф., ОСИПЧУК О.В.
При секретарі ДЖЕВАЗІ -ТРЕТЬЯКОВІЙ С.Ю.
З участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2,
представника відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ОСОБА_4 Розглянувши цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Димитровського міського суду Донецької області від 15 вересня 2008 року
ВСТАНОВИВ
В січні 2007 року ОСОБА_1 звернувя до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, посилаючись на те, що 24 червня 2006 року сталася дорожньо-транспортна пригода. Він рухався на належному йому автомобілі ЗАЗ 110307 випуску 2005 року по дорозі м. Димитров - с.Новоекономічне, де зіткнувся з автомобілем ВАЗ 21063, який належить ОСОБА_3 під керуванням ОСОБА_2 Водієм ОСОБА_2 були порушені п.9.2 Правил дорожнього руху. Вважає, що в його діях порушень Правил дорожнього руху не було, не дивлячись на те, що він був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України. Внаслідок зіткнення автомобілів його автомобілю було завдано механічні пошкодження, шкода становить 4724,11 грн. Крім того, йому завдано моральної шкоди, на відшкодування якої просив стягнути 5 000 грн.
Відповідач ОСОБА_2 звернувся з зустрічним позовом, посилаючись на те, що ОСОБА_1, керуючи автомобілем, не врахував дорожньої обстановки, не дотримався безпечної дистанції. Вважає, що пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_1
Рішенням Димитровського міського суду Донецької області від 15 вересня 2008 року первісний позов ОСОБА_1 та зустрічний позов ОСОБА_2 задоволені частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 4251,70 грн., моральну шкоду 1 000 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 1525,68 грн. на відшкодування матеріальної шкоди; на відшкодування моральної шкоди 700 грн. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати: витрати на проведення експертизи 270,93 грн.; судовий збір 27,57 грн.; витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 16,22 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати: відшкодування витрат по оплаті праці адвоката 541,34 грн. витрати на проведення авто товарознавчого дослідження 121,95 грн., 20,73 грн. повернення судового збору, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 12,20 грн. В решті позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення скасувати, постановити нове, яким задовольнити його позовні вимоги, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на те, що судом, порушені норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.
ОСОБА_1 вважає, що винним в дорожньо-транспортній пригоді є саме ОСОБА_2, про що свідчить висновок авто технічної експертизи. Суд повинен був критично віднестися до пояснень свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, оскільки вони є суперечливими. ОСОБА_2 є неналежним позивачем по справі за зустрічним позовом, оскільки власником автомобіля ВАЗ 21063 є ОСОБА_3
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення скасувати, справу повернути на новий розгляд, посилаючись на те, що суд неповно з’ясував обставини, які мають значення для справи та судом порушені та неправильно застосовані норми матеріального права.
Вважає, що оскільки суд прийшов до висновку про винність обох водіїв в дорожньо-транспортній пригоді, він повинен був зменшити розмір заподіяної шкоди однаково для обох водіїв. Позивачем не було надано доказі, що ним були придбані вузли та деталі, та яка сума сплачена за ремонт автомобілю, тому стягнення матеріальної шкоди є безпідставним, позивачем не була аргументована заподіяна йому моральна шкода. Суд безпідставно зменшив стягнення витрат за правову допомогу адвокатом ОСОБА_4
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_2 та представник відповідача ОСОБА_4 підтримали скаргу.
Апеляційній суд вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, рішення суду в частині відшкодування матеріальної шкоди - скасуванню з ухваленням нового, а в решті рішення слід залишити без змін з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ч. 1 п.4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно встановив обставини дорожньо-транспортної пригоди, виходив з того, що дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої транспортні засоби отримали механічні пошкодження, сталася 24 червня 2006 року на автодорозі м. Димитров - с. Новоекономічне Красноармійського району. Пригода сталася як з вини водія ОСОБА_1, який, керуючи автомобілем ЗАЗ 110307, під час вибору безпечної швидкості руху не врахував дорожню обставину, не дотримався безпечної дистанції і здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21063, чим порушив п.п.12.1 та 13.1 Правил дорожнього руху, так і з вини водія ОСОБА_2, дії якого не відповідали вимогам п.9.4,10.1,10.4 Правил дорожнього руху. Перед початком зміни направлення руху ОСОБА_2 необхідно було зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, увімкнути пр. цьому відповідний сигнал повороту, а безпосередньо пере виконанням повороту ліворуч - переконатися, що це буде безпечним та не створить небезпеки для інших учасників дорожнього руху.
Цей висновок узгоджується з матеріалами цивільної справи та підтверджується постановою Димитровського міського суду від 9 серпня 2006 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за адміністративне правопорушення (а.с. 8), висновком судової авто технічної експертизи від 12 листопада 2007 року (а.с. 119-122).
Правильно встановивши фактичні обставини справи, судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального права, а саме ст. 1188 ч. 1 п. 3 ЦК України, що відповідно до ст. 309 ч. 1 п.4 ЦПК України є підставою для скасування рішення в цій частині та ухвалення нового рішення в частині відшкодування матеріальної шкоди.
Оскільки шкода завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, до виниклих правовідносин слід застосувати. норму ст. 1188 ч. 1 п. 3 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Установивши наявність вини обох водіїв у скоєнні ДТП, суд не застосував положення зазначеної норми до спірних правовідносин, не встановив та не зазначив у рішенні ступеня вини кожного із володільців автомобілів, у зв’язку з чим не визначив розміру відшкодування шкоди як позивачу, та і відповідачу у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення, і безпідставно лише зменшив шкоду ОСОБА_1 на 10%, а ОСОБА_2 зменшив шкоду на 30%.
В цій частині доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 грунтуються на законі.
З урахуванням фактичних обставин, що мають істотне значення, та встановлених судом першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що вина в ДТП водія ОСОБА_1 становить 40%, а вина водія ОСОБА_2 становить 60%.
Відповідно висновку спеціаліста, матеріальна шкода, завдана володільцю автомобіля ЗАЗ 110307 становить 4 724,11 грн. (а.с. 11-18), у зв’язку з чим на відшкодування шкоди підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2 834,40 грн.( 60% від 4724,11 грн.).
Відповідно до висновку спеціаліста матеріальна шкода, завдана володільцю автомобіля ВАЗ 21063 становить 2 179,54 грн.( а.с. 37а - 48), у зв’язку з чим на відшкодування шкоди підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 871,82 грн. (40% від 2179,54 грн.)
В решті рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону.
Що стосується часткового задоволення вимог про відшкодування моральної шкоди, рішення є законним і обґрунтованим, оскільки розмір моральної шкоди визначений з врахуванням характеру спричинених моральних страждань, їх тривалості та виходячи з засад розумності та виваженості, що відповідає встановленим обставинам справи та вимогам Закону. Доводи апеляційних скарг сторін в цій частині неспроможні.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що суд дав неправильну оцінку поясненням свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 не можуть бути підставою для скасування судового рішення, оскільки суд надав оцінку доказам у їх сукупності з іншими доказами по справі. ОСОБА_1 апеляційному суду не надав нових доказів, неподання яких до суду першої інстанції зумовлено поважними причинами.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що він не є належним відповідачем не може бути підставою для відмови в задоволенні позову оскільки ОСОБА_2 володіє автомобілем ОСОБА_3 на відповідній правовій основі (довіреності на право керування, розпорядження (а.с. 10) та має право вимагати відшкодування шкоди майну. Посилання суду першої інстанції на Закон України «Про власність», який втратив чинності на підставі Закону України від 27 квітня 2007 року «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів
України у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України» є помилковим, але це впливає на висновки суду.
Інші доводи апеляційних скарг не впливають на висновку суду та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального законодавства, що призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню.
Керуючись ст. ст. 307-315 ЦПК України, апеляційний суд
ВИРІШИВ
Апеляційні скарги ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Димитровського міського суду Донецької області від 15 вересня 2008 року в частині стягнення матеріальної шкоди скасувати, ухвалити нове.
Позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про відшкодуваня матеріальної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 2 834,47 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 матеріальну шкоду в розмірі 871,82 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга може бути подана протягом двох місяців з дня набрання законної сили рішення апеляційного суду.