Справа №22ц - 7235/ 08 Головуючий в 1 інстанції - Городнича B.C.
Категорія - 26 Доповідач - Кочкова Н.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 грудня 2008 року Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - Костюченко Н.Є.
суддів - Кочкової Н.О., Григорченка Е.І.
при секретарі - Сичевській А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського», третя особа - Відділ виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань м. Дніпропетровська про стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
У вересні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 40 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 вересня 2008 року, позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь ОСОБА_1 20.000 грн.
В апеляційній скарзі ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що 18 квітня 2006 року з позивачем під час виконання трудових обов'язків стався нещасний випадок, в результаті якого він отримав забив головного мозку та перелом лівої променевої кістки із зміщенням, про що був складений акт Н-1. Згідно із актом розслідування нещасного випадку Н-5 встановлено, що причиною нещасного випадку був незадовільний стан обладнання, комісією встановлено винних осіб: майстра по ремонту обладнання ОСОБА_2 та старшого майстра по ремонту обладнання ОСОБА_3 (а.с.7-10). Позивач тривалий час знаходився на лікуванні, висновком МСЕК від 28 серпня
2007 року встановлено 40% втрати професійної працездатності та 3-ю групу інвалідності. Зважаючи на те. що вина підприємства у нещасному випадку встановлена, позивачу спричинена моральна шкода, яка виразилась у моральних стражданнях, втраті нормальних життєвих зв'язків та необхідності докладати додаткові зусилля для організації свого життя, суд ухвалив рішення про стягнення з відповідача моральної шкоди у сумі 20 000 гр.
Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріальног о та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги про те, що підприємство на службовому автомобілі відправило постраждалого до лікарні, надало матеріальну допомогу в сумі 500гр. та взяло на себе всі первинні витрати, пов'язані з госпіталізацію, - не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не підтверджені належними та допустимими доказами. Твердження апелянта про те, що позивачу встановлена третя група інвалідності, тому він має можливість працювати (чи перебувати на обліку у центрі зайнятості, оскільки звільнений з підприємства 31 липня 2006 року за п.2 ст. 40 КЗпП України), та користуватись гарантіями соціаль ного захисту інвалідів, - не можуть бути взяті до уваги, оскільки не мають правового значення при вирішенні спору.
З врахуванням вищевикладеного, а також того факту, що первинно 28 липня 2006 року МСЕК встановила ОСОБА_1 65 % втрати професійної працездатності та другу групу інвалідності, рішення суду про стягнення з відповідача на відшкодування моральної шкоди 20 000 гр. є законним і обгрунтованим, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Дніпропетровський металургійний завод імені Петровського» - ВІДХИЛИТИ.
Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 1 вересня 2008 року залишити без змін.
Ухвала законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.