Справа № 22ц-447

Категорія 24

Головуючий в 1 інстанції - Літовка В.В.,

Доповідач Барсукова О.І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 січня 2009 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого судді: Зубової Л.М.,

суддів: Барсукової О.І., Будулуци М.С.,

при секретарі: Шатун Л.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Краматорського міського суду від 10 листопада 2008 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію та гаряче водопостачання, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (далі - ТОВ «Краматорськтеплоенерго») звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за теплову енергію та гаряче водопостачання, зазначив, що відповідно до договору про відступлення права вимоги № 06/06 від 22 12.2006 року позивач отримав від ТОВ «Енергохолдінг» право вимагати сплату заборгованості з ОСОБА_1 за спожиту теплову енергію та гарячу воду. Оскільки у відповідачки утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію та гаряче водопостачання за період з 01 липня 2003 року по 01 січня 2007 року в сумі 2122-15гр., позивач просив стягнути зазначену суму боргу з ОСОБА_1 на його користь.

Рішенням Краматорського міського суду від 10 листопада 2008 року позов ТОВ «Краматорськтеплоенерго» задоволено, з ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за теплову енергію та гаряче водопостачання за період з 01.11.2003 року по 01.01.2007 року в сумі 1945-51 гр., судовий збір в розмірі 51 гр. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 30 гр.

Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою до апеляційного суду Донецької області, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на новий розгляд у зв’язку з порушенням норм матеріального та процесуального закону.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_1 просила апеляційну скаргу задовольнити, скасувати рішення суду першої інстанції, справу направити на новий судовий розгляд.

Представник ТОВ «Краматорськтеплоенерго», Коваль С Є., який діє на підставі довіреності, просив відхилити апеляційну скаргу відповідача, рішення Краматорського міського суду від 10 листопада 2008 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення ОСОБА_1, представника ТОВ «Краматорськтеплоенерго», дослідивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції - скасуванню з ухваленням нового рішення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 309 ч. 1 п. 4 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1. ч.2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов’язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно Договору № 07/95 від 04.10.2005 року ЗАТ «Торговиці Будинок «Мегаресурс» передав право вимагати сплату заборгованості за зобов’язаннями фізичних осіб - споживачів послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання, яка утворилась за період з 01.07.2003 року по 30.09.2005 року ( а.с. 25-26). В подальшому відповідно до договору про відступлення права вимоги № 06/06 від 22 12.2006 року позивач отримав від ТОВ «Енергохолдінг» право вимагати сплату зазначеної вище заборгованості станом на 01 січня 2007 року ( а.с. 6).

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачка є користувачем послуг по теплопостачанню, які надає позивач та має заборгованість за спожиті послуги.

Суд виходив з того, що відповідачці ОСОБА_1 квартира належить на підставі права власності, проте невірно дійшов висновку проте та вона повинна нести відповідальність за отримані послуги на підставі ст. ст. 67,68 ЖК України.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Розглядаючи справу, суд першої інстанції неправильно встановив правовідносини сторін.

Правовідносини сторін врегульовані Законом України „Про житлово-комунальні послуги", ст. 162 Житлового Кодексу України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення (далі - Правил), затверджених постановою КМУ України від 20 липня 2005 року № 630.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 згідно із договором дарування, посвідченого Першою краматорською державною нотаріальною конторою 05.11.2003 року за реєстром 2-4518 (а.с. 56-57).

Згідно п. 1.5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов’язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Ухвалюючи рішення, суд керувався ст. ст. 67,68 ЖК України, відповідно до якої встановлена відповідальність наймачів квартири. Оскільки відповідачка є власником квартири, судом застосовано закон, який не поширюється на спірні правовідносини.

Відповідальність власників квартири передбачена ст. 162 ЖК України.

Крім того, з позовної заяви вбачається, що вона надійшла до суду 19 серпня 2008 року (а.с. 3).

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ст. 252 ЦК України). Відповідачем ОСОБА_1 заявлено про застосування позовної давності.

Суд не звернув на це уваги та всупереч закону стягнув заборгованість поза межами строку позовної давності.

Таким чином, із відповідачки підлягає стягненню сума заборгованості за теплопостачання та гараче водопостачання в межах строку позовної давності: з 01 серпня 2003 року по 01 січня 2007 року в розмірі 828-92 гр., відповідно до розрахунку, наданого апеляційному суду позивачем, з яким погодилась відповідачка, але з відрахуванням сплаченої в жовтні 2005 року суми в розмірі 685-86 гр., оскільки законом не передбачено віднесення сплачених сум на погашення раніше утвореної суми заборгованості.

Доводи позивачки про укладення договору про відступлення права вимоги без її згоди не заслуговують на увагу, оскільки суперечать вимогам ст. 516 ЦК України.

За таких обставин апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції - зміні.

В решті рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись п.4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду від 10 листопада 2008 року змінити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» заборгованість з теплопостачання та гаряче водопостачання за період з 01 серпня 2005 року по 01 січня 2007 року в сумі 828-92 гр.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.