АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-3712/2009 р.     Головуючий у 1-й інстанції: Галущенко Ю.А.

Суддя-доповідач: Приймак В.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 серпня 2009 р.     М.Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого:      Бондара М.С.

суддів:     Приймака В.М., Ломейка В.О.,

при секретарі     Семенник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2009 року по справі за позовом відкритого акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» (далі ВАТ «Запоріжгаз») до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування вартості природного газу, набутого без достатньої правової підстави, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року ВАТ «Запоріжгаз» звернулось до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6. та ОСОБА_7 про відшкодування вартості природного газу, набутого без достатньої правової підстави, який було уточнено в процесі розгляду справи.

У позові позивач зазначав, що з 20.06.2007 року по 12.09.2008 року в будинкуАДРЕСА_1 мешкали ОСОБА_7., ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, неповнолітні ОСОБА_9, ОСОБА_10

До 21.05.2008 року (дата відключення будинку від газопостачання) позивачем здійснювалось постачання природного газу в буд. АДРЕСА_1. Відповідно до «Правил надання населенню послуг з газопостачання», затверджених постановою КМУ від 9.12.1999 року № 2246 послуги з газопостачання надаються на підставі договору, що укладається відповідно до типового договору, затвердженого у встановленому законом порядку.

Посилаючись на те, що жодним з відповідачів договір на постачання газу з позивачем не укладався, а відповідачі, проживаючи за адресою - АДРЕСА_1 в період з 20.06.2007 року по 21.05.2008 року споживали природний газ, що постачався за зазначеною адресою без достатніх правових підстав, не сплачуючи за користування ним, позивач просив суд стягнути з відповідачів на користь ВАТ «Запоріжгаз» в солідарному порядку вартість природного газу, набутого відповідачами без достатньої правової підстави у сумі 5753 грн. 88 коп. та судові витрати.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2009 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4., ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ВАТ з газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» вартість природного газу, набутого без достатньої правової підстави, у сумі 5 753, 88 грн.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 на користь ВАТ з газопостачання та газифікації «Запорізгаз» витрати на ІТЗ розгляду справи в розмірі 30 грн. та судовий збір в розмірі 57,54 грн.

ОСОБА_3. звернувся до суду із апеляційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2009 року, в якій він, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Судом встановлено, що відповідачі по справі в період з 20.06.2007 року по 12.09.2008 року проживали за адресою - АДРЕСА_1 та на протязі нього часу безпідставно користувалися природним газом, який був підведений до зазначеної будівлі.

Договір про надання послуг з газопостачання на вищезазначену адресу між сто ронами не укладався.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що ні він, ні члени його сім'ї у вищезазначеному будинку не проживали та не користувалися природним газом, оскільки він і його сім'я фактично зареєстровані за іншою адресою.

З такими доводами апеляційної скарги погодитись не можна, оскільки вони суперечать фактичним обставинам справи.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідачі дійсно фактично проживали у будинку АДРЕСА_1 у період з 20.06.2007 року по 12.09.2008 року.

Зазначений висновок суду ґрунтується на доказах, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, відповідно до довідки голови квартального комітету № 115 м. Запоріжжя, яка була видана на вимогу позивача, за вищезазначеною адресою в період з 20.06.2007 року по 12.09.2008 року проживали відповідачі.

Крім того, рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 25.07.2008 року було встановлено факт проживання відповідачів за вищезазначеною адресою у період з 20.06.2007 року до часу їх примусового виселення у вересні 2008 року.

Вищезазначений доказ має приюдиційне значення та не потребує доказу при розгляді цієї справи у відповідності до вимог ст. 61 ЦПК України.

В матеріалах справи (а.с. 64) є копія заяви ОСОБА_3. на ім'я начальника ВДВС Шевченківського району м. Запоріжжя від 12.09.2008 року, в якій останній зазначає про те, що він жодних претензій з приводу виселення не має та вважає виселення таким, що відбулося, а тому просить закрити виконавче провадження .

Таким чином, суд дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності факту проживання відповідачів в період 20.06.2007 року по 12.09.2008 року за адресою - АДРЕСА_1 та безпідставного користування ними природним газом.

Розмір вартості природного газу набутого відповідачами без достатньої правової підстави на суму 5 753, 88 грн. підтверджений відповідним розрахунком позивача.

Відповідачі вищезазначений розмір вартості природного газу не спростували та не надали суду своїх відповідних розрахунків, а тому суд законно та обґрунтовано стягнув з відповідачів у солідарному порядку на користь позивача вищезазначену суму.

Постановляючи судове рішення, суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, встановив дійсні правовідносини сторін та правильно застосував норми матеріального права, які регулюють ці правовідносини.

Оскільки рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону, встановленим обставинам та наданим доказам, підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313, 314, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 24 червня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.