Судове рішення #7662990

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ


Справа № 22-778 Головуючий у 1 інстанції:

2009 р. Ворожбянов A.M.

Суддя-доповідач: Прокопенко О.Л.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенка Е.А.
Суддів: Прокопенка О.Л.

Маловічко С. В. При секретарі: Семенчук О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_1

на заочне рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від «10» грудня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Василівської міської ради, за участю третіх осіб - Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», Василівського районного відділу земельних ресурсів про усунення порушень права власності на землю та відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Василівської міської ради, треті особи: Василівський районний відділ земельних ресурсів про визначення меж земельної ділянки та скасування державного акту про право власності на землю,


ВСТАНОВИЛА:


У червні 2004 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2, Василівської міської ради про усунення порушень права власності на землю та відшкодування шкоди.

В позові зазначала, що на підставі договору дарування вона є власником земельної ділянки площею 0, 10 га, розташованої АДРЕСА_1. На суміжній земельній ділянці АДРЕСА_3 проживає відповідачка ОСОБА_2, яка з жовтня 2001 року змістила паркан своєї садиби і
порушила межі ділянки. Рішенням Василівського районного суду Запорізької області від
30.01.2004 року визнано недійсним та скасовано рішення виконавчого комітету
Василівської міської ради від 19.02.2002 ррку № 58 «Про встановлення спільної межі між
сусідніми присадибними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2», яким було
змінено її земельну ділянку відносно до розмірів та форми, викладеному в державному
акті. 

Посилаючись на те, що відповідачі в добровільному порядку не бажають виконувати рішення суду в частині встановлення спільної межі між сусідніми присадибними ділянками відповідно до державного акту на право приватної власності на землю від 26.11.1998 року, просила суд зобов'язати виконком Василівської міської ради та ОСОБА_2 усунути порушення права власності на земельну ділянку відновивши межі відповідно до Державного акту та відшкодувати збитки, завдані незаконним використанням землі.

В ході судового розгляду справи, позивач неодноразово доповнювала та уточнювала свої позовні вимоги. В останній уточненій позовній заяві просила суд усунути порушення її права користування земельною ділянкою й зобов'язати відповідача повернути займану частину її ділянки, звільнити її ділянку від влаштованої ним загорожі, привести займану ним ділянку, що належить їй у придатний для використання стан, відновити спільну межу, яка поділяє земельну ділянку, що належить їй АДРЕСА_1 та земельну ділянку, що знаходиться у користуванні відповідача АДРЕСА_2 у відповідності до виданого планувального завдання, стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь компенсацію за моральну шкоду у розмірі 1700 грн. та витрати по сплаті державного мита.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнала та звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 (третя особа: Василівський районний відділ земельних ресурсів) про визначення меж земельної ділянки та скасування державного акту про право власності на землю.

В позові зазначала, що державний акт про право власності на землю на ім'я ОСОБА_1 був виданий з порушенням діючого законодавства, зазначена в державному акті межа фактично проходить по її земельній ділянці, на якій розташовані капітальні будівлі.

Посилаючись на вказані обставини просила суд внести зміни в державний акт про право власності на землю ЗП-02-0395 ОСОБА_1 АДРЕСА_1, відповідно до розміщення меж вказаної ділянки з урахуванням узаконених будівель на її земельній ділянці.

В ході судового розгляду справи, ОСОБА_2 неодноразово доповнювала та уточнювала зустрічні позовні вимоги та просила суд визнати недійсним державний акт про право приватної власності на землю ЗП-02-0395, виданий на ім'я ОСОБА_1 , визначити межі земельних ділянок суміжних землекористувачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно до плану земельних ділянок від 12.01.2005 року, які склалися за фактичним землекористуванням, встановити спільну межу між суміжними земельними ділянками на відстані 1, 50 м до 2 м від господарських споруд ОСОБА_2 для створення їй можливості безперешкодного обслуговування споруд, та відшкодувати матеріальну шкоду в сумі 750 грн. на оплату юридичною допомоги та моральну шкоду в сумі 1000 грн. Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 29 грудня 2006 року цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Василівської міської ради, за участю третіх осіб - Запорізької регіональної філії Державного підприємства «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», Василівського районного відділу земельних ресурсів про усунення порушень права власності на землю та відшкодування шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, Василівської міської ради, треті особи: Василівський районний відділ земельних ресурсів про визначення меж земельної ділянки та скасування державного акту про право власності на землю, у зв'язку з неможливістю утворити новий склад суду для розгляду справи, передати до Михайлівського районного суду, найбільш територіально наближеного до Василівського районного суду.

Заочним рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 10 грудня 2008 року у задоволені позовних вимог відмовлено. Роз'яснено сторонам, що встановлення спільної межі між сусідними присадибними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинно проводитися відповідно до державного акту серії ЗП - 02-0395 в розмірі 0, 10 га виданий Василівського міською радою Запорізької області 26.11.1998 року.

Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи просила його скасувати та постановити нове рішення.

Заслухавши суддю - доповідача, доводи апелянта, розглянувши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Згідно п.1 ч.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що за ОСОБА_1 зареєстрована земельна ділянка АДРЕСА_1 площею 0, 10 га, фактично вона користується земельною ділянкою площею 0, 1096 га.. За ОСОБА_2 зареєстрована земельна ділянка площею 0, 10 га, а фактично вона користується 0, 0899 га.

Як в суді першої інстанції, так і в апеляційному суді позивачка і відповідачка категорично відмовились від проведення експертизи та просили суд розглянути справу на підставі документів які знаходяться у справі.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що встановлення спільної межі між сусідніми присадибними ділянками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повинно провадитись відповідно до державного акту серії ЗП -02-0395 в


розмірі 0, 10 га виданого Василівською міською радою Запорізької області 26.11.1998
року.  

Позивачка ОСОБА_1 не довела правомірність користування земельною ділянкою саме площею 0, 1096 га.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 304, п.1 ст. 307, 308, 313, п.1 ст. 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -


УХВАЛИЛА:


Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від «10» грудня 2008 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація