АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц-689 2009 р. Головуючий по 1 інстанції

№

Категорія: № 45 Вітер Л.А.

Доповідач в апеляційній Інстанції Василенко Л.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 квітня 2009 р. колегія суддів Судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого Адаменко Л.В.

суддів Василенко ЛЛ. Демченка В.А.

при секретарі Пономаренко Ю.І.

з участю прокурора Пащенка С. М.

адвокатів

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу прокурора Христинівського району Черкаської області на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2007 року по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Христинівської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай), видачу державних актів на право приватної власності на землю та поновлення строку позовної давності,

встановила:

30.08.2007 р. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись в суд з позовом до Христинівської районної державної адміністрації про визнання права власності на земельну частку (пай), видачу державних актів на право приватної власності на землю та поновлення строку позовної давності.

В обгрунтування заявлених вимог позивачі вказали, що ОСОБА_1 працював у КСП «Рось» с Богачівка Христинівського району Черкаської області з 04.08.1998 р. по 11.02.2000 p., ОСОБА_2 працювала в даному КСП з 20.09.1998 р. по 21.05.2002 р.

20.03.2007 р. вони звернулись до Христинівського районного відділу земельних ресурсів Черкаської області для отримання довідки про те, що вони не обліковуються у списках на право на земельну частку (пай), дізнались, що паювання КСП «Рось», відповідно до Державного акта на право колективної власності на землю відбулося у 1999 році, а саме в той час коли вони були членами КСП.

Відповідно до довідки Христинівського районного відділу земельних ресурсів розмір земельної частки (паю) в КСП «Рось», яке реформовано з КСП «Росія» складає 4, 09 га, нормативна грошова оцінка якого становить 20 тис. 892 грн.

Позивачі просили суд визнати за ними право власності на земельні ділянки у розмірі 4, 09 га в с Богачівка Христинівського району Черкаської області. Зобов'язати Христинівську районну державну адміністрацію видати їм державні акти на право приватної власності на землю, зареєструвавши дані акти в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю.

Окремо позивачами було подане клопотання про поновлення їм строку, як такого, що пропущений з поважних причин. Позивачі зазначили, що у зв'язку з тим, що правлінням КСП «Росія» було прийняте рішення про видачу земельних часток паїв особам, які пропрацювали в господарстві не менше трьох років, то їх у списки осіб, які мають право на земельну частку (пай) включено не було і державні акти на право приватної власності на землю видані не були. Вони юридично не обізнані і не знали, що згідно до Указу Президента мають право на земельну частку (пай). Про таке право їм стало відомо у 2007 році.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2007 року відновлено ОСОБА_1 та ОСОБА_2 строк позовної давності, як пропущений з поважних причин, визнано за ОСОБА_1 та ОСОБА_2, проживаючими в АДРЕСА_1, право власності на земельні частки (паї) в колективній власності на землю КСП «Рось» с. Богачівка Христинівського району, Черкаської області розміром по 4, 09 умовних кадастрових гектарів, вартістю по 20892 грн. кожному, за рахунок резервного земельного фонду та зобов'язано Христинівську райдержадміністрацію видати на ім'я ОСОБА_1 та ОСОБА_2. Державні акти встановленого зразка та забезпечити їх належну реєстрацію.

В апеляційній скарзі прокурор Христинівського району Черкаської області просить рішення суду, як постановлене з порушенням норм матеріального права та з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, скасувати, ухвалити нове рішення, яким позивачам в задоволенні позовних вимог відмовити.

При цьому зазначив, що суд не обґрунтував своє рішення в частині поновлення позивачам строку позовної давності.

Крім того, матеріали справи не містять рішення загальних зборів про прийняття позивачів у члени КСП та рішення засідання правління господарства.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у своїх запереченнях на скаргу її доводи не визнають, вказавши на їх безпідставність і на законність та обґрунтованість рішення суду.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явились, прокурора Пащенка СМ. , перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її частково задовольнити.

Задовольняючи позовні вимоги позивачів районний суд виходив з того, що строк позовної давності пропущений позивачами з поважних причин, постільки вони не мають юридичної освіти і їм не було відомо про те, що вони мають право на отримання земельної частки (паю). Так як позивачі працювали в КСП «Рось» ОСОБА_1 з 04.08.1998 р. по 11.02.2000 p., а ОСОБА_2 з 20.09.1998 р. по 21.05.2002 p., проте при складанні списків осіб КСП «Рось», яким передавалась у колективну власність земля, їх не було включено у списки і Державні акти їм видані не були, тому суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судова колегія вважає, що справа була розглянута з порушенням норм матеріального та процесуального права, які є безумовною підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Ухвалене у справі рішення зазначеним вимогам не відповідає.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачі стверджуючи, що вони працювали у КСП «Рось» та відповідно являлись членами даного Підприємства звернулись до суду з позовом про визнання за ними права власності на земельну частку (пай), видачу державних актів на право приватної власності на землю та поновлення строку позовної давності.

При цьому в якості позовної вимоги просили суд поновити їм строк, як такий, що пропущений з поважних причин, визнати за ними право власності на земельні ділянки у розмірі 4, 09 га в с Богачівка Христинівського району Черкаської області та зобов'язати Христинівську районну державну адміністрацію видати їм державні акти на право приватної власності на землю, зареєструвавши дані акти в книзі записів державних актів на право приватної власності на землю.

Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги позивачів за рахунок резервного фонду Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області. При цьому суд поновив позивачам строк позовної давності.

Проте суд дійшов таких висновків з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Поновлюючи строк позовної давності суд не вмотивував його застосування та не послався на норми матеріального права, якими він при цьому керувався.

Слід відзначити, що частини 9 та 10 ст. 25 ЗК України визначають, що органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у процесі приватизації створюють резервний фонд земель за погодженням його місця розташування з працівниками цих підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерами з їх числа у розмірі до 15 відсотків площі усіх сільськогосподарських угідь, які були у постійному користуванні відповідних підприємств, установ, організацій.

Резервний фонд земель перебуває у державній або комунальній власності і призначається для подальшого перерозподілу та використання за цільовим призначенням.

Отже власниками розпайованих земель є громадяни (власники своїх паїв), а земля резервного фонду залишається у власності держави.

В порушення наведених вимог закону суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги за рахунок земель резервного фонду Вербуватської сільської ради Христинівського району Черкаської області, не залучив останню до участі у справі.

Крім того матеріали справи не містять даних про наявність правонаступника у КСП «Рось», який в разі його існування, також, підлягає залученню до участі у справі.

На ряду з викладеним слід зазначити, що право на земельну частку (пай) відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям» мають члени КСП, у тому числі пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

Вирішуючи питання про право позивачів на земельну частку (пай), суд першої інстанції не з'ясував, чи були вони членами КСП на час передання державного акта про право колективної власності на землю та чи були вони внесені до списку осіб, що додається до цього державного акта.

Так судом державний акт на право колективної власності на землю та списки до нього не досліджувалися і до уваги не бралися, зокрема, коли акт на право колективної власності на землю отримано господарством, хоча саме ці обставини мають суттєве значення у вирішенні даного спору.

Згідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції не з'ясував всіх обставин справи не залучив до участі у справі Вербуватську сільської ради Христинівського району Черкаської області та в разі наявності правонаступника КСП «Рось», що відповідно до наведеної вимоги цивільно - процесуального законодавства України є підставою для скасування рішення суду з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід усунути зазначені вище порушення і вирішити спір у відповідності до вимог закону.

Керуючись ст. ст. 304, 307, 311, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

Ухвалила:

Апеляційну скаргу прокурора Христинівського району Черкаської області задовольнити частково.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2007 року скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до Христинівського району суду Черкаської області в іншому складі суду.

Ухвала набирає чинності одразу після проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України в касаційному порядку протягом двох місяців.