АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22 - 1296 /09

Головуючий у 1 -й інстанції:

Кляштор ний В.С. Суддя-доповідач: Сапун О.А.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 року М. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: ПільщикЛ.В.

Суддів: Сапун О.А., Краснокутської О.М. ,

При секретарі: Петровій О.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2009 року по справі за позовом комунального підприємства „ВРЕЖО № 3" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг і витрат по утриманню будинку та прибудинкової території, за зустрічним позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до комунального підприємства „ВРЕЖО № 3" про порушення конституційного права та стягнення немайнової шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

04 грудня 2007 року КП „ВРЕЖО № 3" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по оплаті комунальних послуг і витратам по утриманню будинку та прибудинкової території, яка утворилась з 01 січня 1997 року по 01 листопада 2007 року. В подальшому, 13 лютого 2008 року, підприємство подало до суду уточнену позовну заяву, в якій зазначило, що заборгованість виникла з 01 грудня 2006 року. Вимоги мотивувало тим, що відповідачі мешкають в квартирі АДРЕСА_1, який знаходиться на балансі КП „ВРЕЖО № 3". Внаслідок невиконання ОСОБА_1 зобов'язань по оплаті комунальних послуг і витрат по утриманню будинку та прибудинкової території, за період з 01 грудня 2006 року по 01 листопада 2007 року утворилась заборгованість по оплаті за комунальні послуги в сумі 1 702 грн. 12 коп., по оплаті технічного обслуговування будинку та прибудинкової території в сумі 545 грн. 48 коп., всього сума боргу дорівнює 2 247 грн. 60 коп, , яку підприємство просило стягнути з відповідачів.

ОСОБА_2, ОСОБА_1 проти позову заперечують. Вважають, що заборгованість вирахувана неправильно. Також посилаються на відсутність між ними та позивачем договору про надання комунальних послуг і послуг по утриманню будинку.

04 листопада 2008 року ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулись в суд з зустрічним позовом до КП , ЗРЕЖО № 3" про захист конституційних прав та відшкодування немайнової шкоди. Зазначали, що 12 грудня 2006 року звернулись в ЖЕО № 27 з заявою, в якій просили видати встановлені та завірені належним чином тарифи по оплаті комунальних послуг по всіх видах нарахувань. Повторно подібні звернення надсилались у липні 2007 року та у лютому 2008 року. Проте необхідної відповіді не отримали. Оскільки у даному випадку порушуються їх конституційні права, просили стягнути з КП „ВРЕЖО № 3" немайнову шкоду, яку оцінюють у 6 800 грн. Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2008 року зустрічна позовна заява ОСОБА_2, ОСОБА_1 до КП „ВРЕЖО № 3" про порушення конституційного права, стягнення немайнової шкоди об'єднана в одне провадження з позовом КП „ВРЕЖО №3" до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за комунальні послуги та технічне обслуговування будинку та прибудинкової території. Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2009 року позовні вимоги КП „ВРЕЖО №3" задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_1 на користь КП „ВРЕЖО № 3" в рахунок відшкодування заборгованості по комунальним послугам 1 702 грн. 12 коп., в рахунок відшкодування заборгованості по технічному обслуговуванню будинку та прибудинкової території 545 грн. 48 коп., витрати по оплаті ІТЗ розгляду цивільної справи 30 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір 51 грн.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2, ОСОБА_1 відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судом першої інстанції порушення норм матеріального права, просить рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2009 року скасувати.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи ОСОБА_1, заперечення представника КП „ВРЕЖО № 3", розглянувши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Відповідно до положень пункту 1 частини 1 статті 307, статті 308 ЦП К України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення з одних лише формальних міркувань. З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстровані та проживають у квартирі АДРЕСА_1. Особистий рахунок відкрито на ім'я ОСОБА_2 ( а. с. 4-6 ). Статтями 66, 67, 68 ЖК України передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Повнолітні члени сім'ї наймача несуть солідарну з ним відповідальність за зобов'язаннями, що виникають із договору найму. Оскільки оплату за надані комунальні послуги, за обслуговування будинку та прибудинкової території ОСОБА_1 проводили не в повному обсязі, внаслідок чого у період з 01 грудня 2006 року по 01 листопада 2007 року утворилась заборгованість у сумі 2 247 грн. 60 коп., з якої 1 702 грн. 12 коп. - за надані комунальні послуги, 545 грн. 48 коп. - по обслуговуванню будинку та прибудинкової території, КП „ВРЕЖО № 3" просило позов задовольнити у повному обсязі. В обґрунтування суми заборгованості підприємство надало розрахунки з посиланням на тарифи, які затверджені 23 серпня 2007 року рішенням № 317 виконкому Запорізької міської ради „Про встановлення тарифів на виробництво, транспортування, поставку теплової енергії, на послуги з централізованого опалення і підігріву води для населення ..." та 31 серпня 2006 року рішенням № 322 виконкому Запорізької міської ради "Про встановлення тарифів на вивіз твердих побутових відходів ЗКАТП „Комунтрансекологія" і внесення змін в рішення виконкому міської ради від 28 липня 2005 року № 260 „Про встановлення плати за послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій" ( а. с. 99-100, 142-148). При вирішенні спору ОСОБА_1, який представляє також інтереси ОСОБА_2, позовні вимоги визнав частково на суму 1079 грн. 72 коп. При цьому пояснював, що не погоджується сплачувати нарахований борг, оскільки підприємством суттєво завищені норми споживання води. Витрати по утриманню будинку та прибудинкової території не визнає, так як позивач не довів їх у встановленому законом порядку. Також зазначав, що відповідні договори про надання комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території з комунальним підприємством вони не укладали (а.с. 26, 108). За таких обставин, а також враховуючи надані по справі докази, суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив позов КП „ВРЕЖО № 3" і стягнув солідарно з ОСОБА_1 суму боргу.

Та обставина, що між сторонами не було укладено договору про надання комунальних послуг та послуг по утриманню будинку та прибудинкової території не може бути підставою для відмови у позові, оскільки в ході вирішення спору з'ясовано, що відповідачі фактично користувалися комунальними послугами ( квартира опалювалась, надавались послуги з водопостачання та підігріву води, сміття вивозилось тощо).

Рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову також є законним і обґрунтованим. Так, в ході розгляду спору вияснено, що протягом грудня 2006 року - лютого 2008 року ОСОБА_1 звертався до начальника ЖЕО № 27 з заявами про видачу тарифів та розрахунків заборгованості по комунальних платежах, згідно яких проводиться нарахування квартирної плати, оплати по комунальних послугах та по утриманню будинку і прибудинкової території. Підприємство своєчасно надало відповіді на звернення ОСОБА_1 Не знайшов підтвердження в ході вирішення спору факт збору, зберігання, використання та розповсюдження підприємством недостовірної інформації про відповідачів та членів їх родини.( а. с. 55, 138-139, 142-150 ).

Суд першої інстанції повно і всебічно дослідив надані 110, справі докази, дав їм належну оцінку і ухвалив правильне рішення, в якому навів відповідні доводи з посиланням на норми матеріального права. Підстав для скасування зазначеного рішення колегія не вбачає. Доводи апеляційної скарги висновків суджу не спростовують та не дають підстав вважати, що справа вирішена неправильно.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 28 січня 2009 року по цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.