Справа № 22-ц-381- Ф/09

Головуючий в першій інстанції суддя Чулуп О.С.

суддя-доповідач Притуленко О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 березня 2009 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії в складі:

головуючого - судді Притуленко О.В.,

суддів: Пономаренко А.В., Іщенка В.І.

при секретарі Алієвій Е.Е.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Хлібороб» про стягнення заборгованості зі сплати за оренду земельного паю, пені та відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровського районного суду АР Крим від 09 січня 2009 року -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ «Сільськогосподарське підприємство «Хлібороб» про стягнення заборгованості зі сплати за оренду земельного паю з урахуванням індексу інфляції, штрафних санкцій, заборгованість по сплаті земельного податку, пені за несвоєчасну сплату земельного податку та компенсації моральної шкоди.

У позові зазначив, що 01 вересня 2001 року уклав з відповідачем договір оренди земельної частки (паю) розміром 4,38 умовних кадастрових гектарів строком на 10 років. За умовами договору відповідач мав сплачувати йому щороку орендну плату в розмірі 854 грн. Починаючи з 2006 року (після отримання ним державного акту на право власності на земельну ділянку), орендна плата відповідачем не сплачується. Крім того, з цього часу відповідач також не сплачує земельний податок.

Посилаючись на те, що договір, укладений між сторонами, розірваний у встановленому законом порядку не був, позивач вважає, що ВАТ «СГП «Хлібороб» повинен виконувати умови договору. На підставі наведеного, уточнивши позовні вимоги, просив стягнути з відповідача на його користь: заборгованість зі сплати за оренду земельного паю за 2006,2007 та 2008 роки у сумі 3762 грн. з урахуванням індексу інфляції, пеню за несвоєчасний розрахунок у сумі 2655,94 грн., заборгованість по сплаті земельного податку, пеню за несвоєчасну сплату земельного податку та компенсацію моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Ухвалою суду від 09 січня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення суми інфляції, заборгованість по сплаті земельного податку та пені за несвоєчасну сплату земельного податку залишені без розгляду.

Рішенням Кіровського районного суду АР Крим від 09 січня 2009 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування рішення суду, просить ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.

Обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню з таких підстав.

При вирішенні спору суд керувався тим, що 01 вересня 2001 року між ОСОБА_1 та ВАТ «СГП «Хлібороб» за номером №70-01/1 був укладений договір оренди належної позивачу на підставі сертифікату серії КМ номер 0133155, виданого 26 вересня 1997 року, земельної частки (паю) розміром 4,38 умовних кадастрових гектарів. За умовами договору відповідач зобов’язався сплачувати щороку орендну плату у розмірі 854 грн. (пункт 2.2).

02 серпня 2004 року позивач отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, внаслідок чого змінився предмет зобов’язання за договором оренди, відповідно до якого між сторонами договір оренди не укладався.

З урахуванням наведеного суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, оскільки оренда земельної частки (паю) та земельної ділянки за предметом є суттєво різними відносинами. У випадку оренди земельної частки (паю) встановлюються орендні відносини щодо прав на земельну частку (пай), не визначену в натурі земельну ділянку, посвідчену сертифікатом.

Після виділення земельної ділянки в натурі змінюється предмет спору й земельна частка з ідеальної частки стає реальною земельною ділянкою.

Після одержання державного акту на право приватної власності на землю та виділення земельної ділянки в натурі згідно з п.2.3 Типового договору оренди земельної частки (паю), затвердженого наказом Державного комітету із земельних ресурсів від 17.01.2000 №5, зобов’язання сторін за укладеним договором припиняється відповідно до чинного законодавства.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що відповідач не звертався до суду з позовом про розірвання договору, укладеного між сторонами 01 вересня 2001 року, в зв’язку з чим повинен був виконувати умови вказаного договору, не мають правового значення, оскільки з часу отримання позивачем акта на право приватної власності на землю вона набула статусу власника земельної ділянки, тобто змінився предмет оренди та статус сторін договору оренди, а тому договір оренди земельної частки (паю) слід вважати припиненим.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду про відсутність правових підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на законі. Доводи апеляційної скарги не спростовують цей висновок суду.

Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

УXВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Кіровського районного суду АР Крим від 09 січня 2009 року залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двох місяців з дня набрання законної сили.