Справа № 22ц- 20997/08     Головуючий у першій

Категорія № 26(П)     інстанції-Демиденко Ю.Ю.

Доповідач - Барильська А.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

03 липня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних справах

апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Ляховської І.Є.,

суддів - Барильської А.П., Митрофанової Л.В.

при секретарі - Бондаренко І.В.

за участю - позивача ОСОБА_1 та його представника

ОСОБА_2, представника відповідача Бершадської

Людмили Станіславівни,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2007 року за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, третя особа- відкрите акціонерне товариство "Криворізький залізорудний комбінат", про відшкодування шкоди здоров'ю,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2007 року частково задоволено позов ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (надалі Відділення Фонду) про відшкодування шкоди здоров'ю.

Стягнуто з Відділення Фонду на користь позивача 7 226 грн. 44 коп. заборгованості по щомісячним страховим виплатам у відшкодування шкоди здоров'ю за період з 01.04.2002 року по 01.04.2005 року та щомісячно по 597 грн. 26 коп. страхових виплат, починаючи з 01.04.2005 року до зміни обставин, що тягнуть перерахунок.

Стягнуто з Відділення Фонду витрати на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 1 грн. 50 коп.

В апеляційній скарзі Відділення Фонду ставить питання про скасування рішення суду та направлення справи на новий розгляд, оскільки судом порушені норми матеріального та процесуального права. Суд невірно стягнув

з відповідача на користь позивача загальну недоплату за період, що перевищує трирічний строк; не перевірив, чи відбулося фактичне підвищення заробітної плати на підприємстві, не витребував відомості про нарахування та одержання заробітної плати за професією позивача за оспорюваний період; безпідставно притягнув Відділення Фонду до участі у справі в якості відповідача, оскільки у нього існує юридичний інтерес як третьої особи. Також, суд неправильно застосував п.28 «Правил відшкодування шкоди...», не дав належної правової оцінки економічному обґрунтуванню застосування або незастосування коефіцієнтів підвищення тарифних ставок та посадових окладів за період з 01.07.1992 року по 01.05.2000 року. Крім того, судом першої інстанції не враховано, що адміністрацією ВАТ «КЗРК» позивачу своєчасно призначені та регулярно виплачувалися щомісячні платежі у рахунок відшкодування шкоди здоров'ю.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач працював у відповідача на протязі тривалого часу горноробочим очисного забою 4 розряду на підприємстві відповідача. Висновком МСЕК від 28.06.1995 року позивачу вперше встановлено 20% втрати професійної працездатності безстроково. Висновколм МСЕК від 02.03.2005 року - 35% втрати професійної працездатності у зв"язку з профзахворюванням безстроково. Відповідно до наказу шахти Гвардійська № 514 від 26.07.1995 року щомісячні виплати позивачу в сумі 1799200, визначені виходячи із базового заробітку за січень-квітень 1992 року, відкоригованого на величину фактичного підвищення тарифних ставок (а.с.13)

Ухвалюючи рішення, суд, порушення вимог ст. 311 ч.1 п.5 ЦПК України, не з'ясував суть та обсяг позовних вимог ОСОБА_1 та розглянув не всі позовні вимоги.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем фактично оспорюється розмір середнього заробітку, з якого йому визначені щомісячні виплати у відшкодування шкоди.

Однак,  суд  першої інстанції не роз"яснив позивачу його  право  на уточнення    позовних    вимог,    визначив    щомісячні    виплати    позивачу, починаючи з 01.05.1992 року, та не взяв до уваги, що право на щомісячні виплати у відшкодування шкоди здоров"ю у позивача виникло тільки    з 19.06.1995 року (а.с. 12,13).

Крім того, суд не врахував, що позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду з позовними вимогами щодо перерахунку середнього заробітку для визначення щомісячних сум відшкодування шкоди, та не вирішив питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку для звернення до суду з позовом в цій частині.

Крім того, суд не врахував, що відповідно до пункту 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23 червня 1993 року № 472 (із наступними змінами і доповненнями), перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середнього заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного або у перерахунку на повний календарний місяць роботи.

Вирішуючи спір суд не звернув уваги на зазначене положення й не з'ясував розмір середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови його роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунок на повний календарний місяць роботи, та чи не буде перевищувати розмір відшкодування нарахованого позивачу, встановлені обмеження.

На підставі викладеного, керуючись ст. 303, 307, 311 ч. 1 п. 5, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування    від   нещасних   випадків    на   виробництві   та    професійних захворювань  України   в  м.   Кривому  Розі  Дніпропетровської  області задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 28 серпня 2007 року - скасувати.

Справу направити на новий розгляд в той же суд в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.