ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.08.2006 Справа № А10/125
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Шуби І.К. (доповідача),
суддів: Сизько І.А., Швець В.В.,
при секретарі судового засідання Гайдук Ю.А. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства „Євроконтакт” на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.06 р. у справі № А10/125
за позовом приватного підприємства „Євроконтакт”, м. Дніпропетровськ;
до Національного банку України, м. Київ;
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Акціонерний комерційний банк „Прем’єрбанк”, м. Дніпропетровськ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –товариство з обмеженою відповідальністю „Інтертранс”, м. Дніпропетровськ;
про визнання нечинним пункту 6 Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 12.02.2004 р. за № 110;
за участю представників сторін:
позивача –Іваненко Г.М. - юрисконсульт, довіреність б/н від 10.05.05 р.;
відповідача –Бондар І.В. –головний юрисконсульт управління, довіреність №ВСІ177609 від 05.07.05.;
третьої особи-1 –Агафонова Д.В. –представник, довіреність №43 від 18.10.05 р.;
третьої особи-2 –Алєксєєнко А.І. –довіреність від 06.03.2006 р. № 586.
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 08 червня 2006 року (колегія суддів у складі: Кощеєв І.М. (головуючий), Чередко А.Є., Ліпинський О.В.), яка оформлена у повному обсязі 09.06.06. р., в задоволенні позову приватного підприємства „Євроконтакт”, м. Дніпропетровськ до Національного банку України, м. Київ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Акціонерного комерційного банку „Прем’єрбанк”, м. Дніпропетровськ і товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранс”, м. Дніпропетровськ, про визнання нечинним пункту 6 Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 12.02.2004 р. за № 110, яким заборонено АКБ „Прем’єрбанк” відчуження активів (в тому числі переоформлення, заміни, реалізації та інші дії з нерухомим майном) без погодження з управлінням НБУ в Дніпропетровській області, відмовлено повністю.
Постанова мотивована тим, що на час звернення позивача з позовною заявою до Господарського суду Дніпропетровської області постановою господарського суду м. Києва від 06.10.2005 р. справі № 18/301 визнано недійсним пункт 6 Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 12.02.2004 р. за № 110 „Про застосування заходів впливу” в частині заборони АКБ „Прем’єрбанк” переоформлення, заміни, реалізації та інших дій з нерухомим майном без погодження з управлінням Національного банку України в Дніпропетровській області, так як суд вважав встановленим, що в зазначеній частині спірний пункт вказаного рішення суперечить чинному законодавству України, зокрема ст. 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, та Положенню про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства , затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 369, які не передбачають такого заходу впливу як заборона банку переоформлення, заміни, реалізації та інших дій з нерухомим майном без погодження з Управлінням Національного банку України, а в задоволенні позовних вимог щодо визнання недійсним спірного пункту в частині заборони на відчуження активів без погодження з УНБУ в Дніпропетровській області відмовив.
Посилаючись на ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, суд першої інстанції вважав позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Не погодившись з постановою місцевого господарського суду, позивач приватне підприємство „Євроконтакт” подав до Дніпропетровського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.06 р. у справі № А10/125 та прийняти нову постанову, якою визнати нечинним пункт 6 Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 12.02.2004 р. за № 110, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, зокрема статей 7, 15 та 55 Закону України „Про Національний банк України”, статей 47, 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, вважаючи термін „відчуження активів” як банківська та фінансова операція відсутній у переліку, встановленому ст. 47 останнього Закону, а ст. 73 цього ж Закону не передбачає такого заходу впливу, як заборона банку відчужувати активи без погодження з управлінням НБУ.
Дніпропетровський апеляційний господарський суд ухвалою від 18.07.06 р. відкрив апеляційне провадження у справі, ухвалою від 21.07.06 р. призначив апеляційний розгляд справи у судовому засіданні на 08.08.06 р.
27.07.06 р. від управління Національного банку України в Дніпропетровській області як уповноваженої особи Національного банку України надійшло заперечення на апеляційну скаргу з проханням залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006 р. –без змін, у зв’язку з тим, що за змістом статей 47, 66 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, п. 1.5 розділу 1 Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 369, управління НБУ в Дніпропетровській області мало право заборонити АКБ „Прем’єрбанк” відчужувати активи (в тому числі переоформлювати, заміняти, реалізовувати та здійснювати інші дії з нерухомим майном) без погодження з управлінням НБУ в Дніпропетровській області. Крім того, в запереченні міститься посилання на постанову господарського суду м. Києва від 06.10.2005 р. у справі № 18/302, якою п. 6 спірного Рішення визнано недійсним в частині заборони АКБ „Прем’єрбанк” переоформлення, заміни, реалізації та інших дій з нерухомим майном без погодження з управлінням НБУ в Дніпропетровській області, а в частині заборони АКБ „Прем’єрбанк” відчужувати активи без погодження з управлінням НБУ в Дніпропетровській області в позові відмовлено; та на рішення господарського суду м. Києва від 12.03.2004 р. у справах № 22/52 та № 22/53, якими в частині задоволення позовних вимог про визнання недійсним п. 6 спірного Рішення відмовлено. Також в запереченні зазначено про те, що спірне Рішення скасоване в повному обсязі рішенням Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 27.09.2004 р.
27.07.2006 р. від третьої особи-1 Акціонерного комерційного банку „Прем’єрбанк” надійшло заперечення на апеляційну скаргу з проханням залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006 р. –без змін, посилаючись на узгодженість п.6 спірного Рішення з вимогами статей 47, 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, п. 1.2 глави 1 розділу І та п. 5.1 глави 5 розділу ІІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 369, оскільки право Національного банку України щодо застосування обмежень поширюється не тільки на банківські операції, а й на всі інші, зазначені в ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність”.
07.08.2006 р. надійшов відзив на апеляційну скаргу від третьої особи-2 Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранс”, в якому зазначено, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому не підлягають задоволенню, а оскаржене судове рішення належить залишити без змін, з посиланням на відповідність спірного пункту 6 рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при УНБУ в Дніпропетровській області ст. 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, а також на наявність з приводу законності цього пункту раніше прийнятих рішень Господарського суду міста Києва.
В судовому засіданні 08.08.06 р. була оголошена перерва до 11.08.06 р.
09.08.06 р. від Третьої особи-1 Акціонерного комерційного банку „Прем’єрбанк ” надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи копій листа Вищого адміністративного суду України від 14.07.06 р. № 1-1587/05 та ухвали цього ж суду від 30.06.06.
В судовому засіданні 11.08.06 р. колегія суддів перевірила відповідність копії вказаного супровідного листа його оригіналу, та відповідність завіреної Третьою особою-1 копії ухвали Вищого адміністративного суду України від 30.06.2006 р. завіреній цим судом копії з відбитком мокрої печатки.
В зв’язку зі складністю справи в судовому засіданні проголошена вступна та резолютивна частини постанови (ухвали), яка виготовлена в повному обсязі 14.08.2006 р.
Заслухавши доповідь головуючого судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови місцевого господарського суду, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
По справі встановлено, що пунктом 6 Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 12 лютого 2004 р. за № 110 „Про застосування заходів впливу”, прийнятого на підставі статей 67, 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, п.п. 1.1 і 1.2 глави 1 розділу І, глави 5 розділу ІІІ Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 369, вирішено: „Заборонити АКБ „Прем’єрбанк” відчуження активів (в тому числі переоформлення, заміни, реалізації та інші дії з нерухомим майном) без погодження з Управлінням НБУ в Дніпропетровській області” /а.с. 8-9/.
Господарський суд Дніпропетровської області прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог Приватного підприємства „Євроконтакт” у зв’язку з тим, що позивач звернувся з позовом про визнання нечинним пункту 6 Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 12 лютого 2004 р. за № 110 „Про застосування заходів впливу” при визнанні цього пункту даного Рішення недійсним в частині заборони АКБ „Прем’єрбанк” переоформлення, заміни, реалізації та інших дій з нерухомим майном без погодження з Управлінням Національного банку України в Дніпропетровській області як невідповідаючої вимогам ст. 73 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, та Положенню про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.08.2001 р. № 369 та визнанні відповідаючим діючому законодавству в частині заборони АКБ „Прем’єрбанк” відчуження активів без погодження з Управлінням НБУ у Дніпропетровській області постановою Господарського суду міста Києва від 06.10.2005 р. по справі № 18/301.
Посилаючись на ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постанова Господарського суду міста Києва по справі № 18/301, на яку посилається суд першої інстанції в оскарженій постанові, в матеріалах справи відсутня.
В матеріалах справи є ксерокопія постанови Господарського суду міста Києва від 06.10.2005 р. по справі № 18/302, яка належним чином не завірена, місцевий господарський суд не дав їй належної оцінки, не перевірив, чи вступила ця постанова в законну силу, та чи не змінена або скасована на час розгляду справи № 10/125, відомості з цих питань в матеріалах справи відсутні /а.с. 13-16, 74-80/.
Згідно наданих Дніпропетровському апеляційному господарському суду копії супровідного листа Вищого адміністративного суду України від 14.07.2006 р. № 1-1587/05 та копії Ухвали Вищого адміністративного суду України від 30 червня 2006 року, відповідність яких оригіналу та належно завіреній копії перевірено судовою колегією в судовому засіданні 11.08.06 р., постанова Господарського суду міста Києва від 06 жовтня 2005 р., щодо визнання недійсним спірного пункту 6 рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при УНБУ в Дніпропетровській області від 12 лютого 2004 р. за № 110, оскаржена в апеляційному порядку і справа направлена до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття скарги 14.07.2006 р. /а.с. 151-154/.
В зв’язку з викладеним судова колегія вважає, що суд першої інстанції безпідставно послався на зазначені в вище наведеному судовому рішенні обставини, що мають значення для справи, які не можна вважати доведеними, до отримання відомостей щодо вступу цього рішення в законну силу.
В матеріалах справи є рішення Господарського суду міста Києва від 12.03.06р. по справам № 22/52 та № 22/53, які згідно листа Господарського суду міста Києва від 10.06.2005 р. за № 06-37.1/1384 до апеляційних та касаційних інстанцій не оскаржувались /а.с. 40-32/.
Суд першої інстанції не оцінив ці докази в порушення вимог ст. 86 КАС України.
Зазначені докази свідчать про наявність судових рішень, якими вже встановлено, що Пункт 6 Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 12.02.2004 р. за № 110, яким заборонено АКБ „Прем’єрбанк” відчуження активів (в тому числі переоформлення, заміни, реалізації та інші дії з нерухомим майном) без погодження з управлінням НБУ в Дніпропетровській області, відповідає вимогам діючого законодавства, зокрема ст.73 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, тому в задоволенні позовних вимог Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку „Укрсоцбанк” до Національного банку України та Акціонерно-комерційного банку „Прем’єрбанк” в частині визнання недійсним пункту 6 Рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Дніпропетровській області від 12.02.2004 р. за № 110 відмовлено.
У відповідності з вимогами ч.5 ст. 124 Конституції України судові рішення є обов’язковими до виконання на всій території України.
Враховуючи встановлені обставини, вимоги ч.1 ст.72 КАС України, про те що, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, судова колегія вважає, встановленим факт відповідності вимогам закону оскарженого пункту 6 вище наведеного Рішення, тому позовні вимоги Приватного підприємства „Євроконтакт” не підлягають задоволенню.
З огляду на наведене апеляційну скаргу позивача належить задовольнити частково, оскаржену постанову Господарського суду Дніпропетровської області скасувати, в позові відмовити.
Керуючись статтями 94, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу приватного підприємства „Євроконтакт” задовольнити частково.
Постанову господарського суду Дніпропетровської області від 08 червня 2006 року у справі № А10/125 скасувати.
В позові відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: І.К. Шуба
Судді: І.А. Сизько
В.В. Швець