ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.2006                                                                                   Справа № 41/108  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Лисенко О.М. (доповідача)    

суддів: Головка В.Г., Чус О.В.   

при секретарі судового засідання: Ревковій Г.О.

за участю представників сторін:

від позивача -  не з”явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином (лист справи 52)

від відповідача -  не з”явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином (лист справи 51, 53)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Агроленд", м. Київ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.06р.  у справі № 41/108

за позовом   закритого акціонерного товариства "Агроленд", м. Київ

до селянського фермерського господарства "Плевич", м. Апостолово  Дніпропетровської області

про   стягнення 1652,56 грн.

ВСТАНОВИВ:

Закрите акціонерне товариство „Агроленд”, м. Київ звернулося з позовом до cелянського фермерського господарства „Плевач”, м. Апостолово Дніпропетровської області про стягнення 274,56 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 300,79 грн. інфляційних збитків, 77,40 грн. 3% річних, всього 1652,75 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2006 року по справі № 41/108 (суддя Орєшкіна Е.В.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд послався на те, що сторони не узгодили строк оплати продукції. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати його виконання в будь-якій час. Позивач на час розгляду справи не надав доказів, які б свідчили про направлення позивачем на адресу відповідача такої вимоги, представник позивача в судовому засіданні підтвердив, що вимога про сплату боргу відповідачу не надсилалась.

Не погодившись із рішенням, позивач надав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, посилаючись на наступне.

13.05.06 року позивачем, на адресу відповідача направлені вимога від 12.05.06 № 03/114 та акт звірки взаєморозрахунків.

Відповідачем зазначена вимога була розглянута та листом від 24.05.06 останній повідомив про повне визнання суми боргу, а також гарантував, що перерахує зазначену у акті звірки заборгованість в розмірі 1274,56 грн. на рахунок позивача в строк до 29 травня 2006 року.

Лист відповідача від 24.05.06 № 02 позивачем було отримано лише 30.05.06, що об”єктивно позбавило можливості позивача надати зазначений лист в судове засідання, яке відбулося того ж дня о 10 годин 00 хвилин.

В судовому засіданні позивачем було пред”явлено факсовану копію зазначеного листа, що було залишено судом без уваги. Крім того, в судовому засіданні суд відмовився прийняти будь-які документи та долучити їх до матеріалів справи, що змусило позивача виконати вимоги ухвали суду від 04.05.06 в частині надання доказів та інших документів, вже після винесення рішення, за допомогою поштового відправлення.

Зазначені обставини є грубим порушенням статті 22 Господарського процесуального кодексу України та призвело до прийняття неправильного рішення.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не надав, заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв”язку з відсутністю представника.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов”язані добросовісно користуватися правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об”єктивного дослідження всіх обставин справи.

Оскільки, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 12.07.06 явка представників сторін не визнавалась обов”язковою, і у своєму клопотанні відповідач не зазначив, з яких причин (поважних чи інших) він не може забезпечити явку в судове засідання представника, колегія суддів вважає клопотання таким, що не підлягає задоволенню, а справу за можливе розглянути за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю представника відповідача.

При перегляді справи за апеляційною скаргою встановлені слідуючи обставини.

На підставі виданої відповідачем своєму представнику довіреності на право одержання матеріальних цінностей серії ЯЕН № 550686 від 29.04.04 року, копія якої долучена до матеріалів справи, позивачем за видатковою накладною № Дн-0000514 від 29.04.04 року, копія якої додана до позовної заяви, був поставлений відповідачу "емістим С" в кількості 2,6л за ціною 590 грн. за 1 літрів на суму 1840,80 грн.

Всього відповідач отримав продукцію на суму 1840 грн. За поставлену продукцію відповідач розрахувався частково, сума боргу відповідача перед позивачем склала 1274,56 грн.

Доводи скаржника повинні бути прийняті до уваги частково з таких підстав.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Після отримання продукції за видатковою накладною ДН-0000514 від 29.04.04, у відповідача виникло зобов’язання оплатити продукцію.

Згідно з частиною 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконувати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання із договору або коштів цивільного законодавства.

Відповідно для частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний списати суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Видаткова накладна від 29.04.04 № ДН-0000514 не містить строку, коли відповідач повинен сплатити борг за отриману продукцію.

До прийняття рішення (30.05.06) позивач не надав суду доказів звернення до відповідача з вимогою про сплату боргу.

Тільки з апеляційною скаргою позивач надав акт звірки розрахунків від 04.05.06, де відповідач визнав суму боргу, та відповідь відповідача від 24.05.06 № 2 на лист позивача від 12.05.06 № 03/114, де останній зобов’язався повернути борг у сумі 1274,56 грн.

Доказів сплати боргу відповідач не надав.

Отже, колегія суддів вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню тільки у сумі основного боргу 1274,56 грн., а оскільки позивач звернувся з вимогою про сплату боргу до відповідача після подання позовної заяви, 3% річних у сумі 77,4 грн., та інфляційні збитки у сумі 300,79 грн., які нараховані за період з 20.11.04 по 20.04.06 стягненню не підлягають.

Державне мито за перегляд справи по апеляційній скарзі накладаються на сторони відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтею 49, 101-105 Господарського процесуального кодексу України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.06 у справі № 41/108 скасувати.

Стягнути з селянського фермерського господарства "Плевич", м. Апостолово  Дніпропетровської області  на користь закритого акціонерного товариства "Агроленд", м. Київ 1274,56 грн. основного боргу, 78 грн. 67 коп. державного мита за розгляд справи, 39,33 грн. державного мита за перегляд справи по апеляційній скарзі, 91,01 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення, видати наказ.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.     

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                            О.М.Лисенко

                                                                                                

Суддя                                                                                                 В.Г.Головко

Суддя                                                                                                 О.В.Чус