ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2006                                                                                   Справа № 17/111 

    Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: 

головуючого  Неклеса М.П.,

суддів: Павловського П. П. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання   Мацекос І.М.

за участю представників сторін:

позивач: ОСОБА_1, довіреність №НОМЕР_1  від 08.02.06,  юрист;

відповідач: не з"явився..

розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_2., м. Дніпропетровськ на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від  24.05.06р   у справі № 17/111

за позовом   Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк" від імені якого виступає Олександрійська філія Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", м. Олександрія

до  суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2,

м. Олександрія

про звернення стягнення на заставлене майно  та  накладання арешту на суму 221 250,00 грн.

встановила:

          Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 24.05.06р. у справі

№ 17/111(суддя Таран С.В.) було задоволено клопотання Акціонерно -комерційного банку соціального розвитку “Укрсоцбанк”:  та звернуто стягнення  на заставлене майно та накладено арешт на заставне майно -цукор - пісок у кількості 75 тонн, що належить суб'єкту підприємницької діяльності -фізичній особі ОСОБА_2 та знаходиться на зберіганні в складських приміщеннях ДП “Кам”янського цукрового заводу”.

          Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає, що дану ухвалу винесено  з порушенням норм матеріального права та просить скасувати ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 24.05.2006р.

Відповідач посилається  на договір зберігання від 05.01.2005р ( а.с 65)., що є підставою знаходження на зберігання на території ДП “Кам”янський цукровий завод” ТОВ “Руна” цукру -піску в кількості 75 тон, на який позивач просить накласти арешт як захід до забезпечення позову про стягнення 221 250 грн., є двостороннім та укладений між відповідачем та ДП “Кам”янський цукровий завод” ТОВ “Руна”. Позивач не є стороною даного договору та не перебуває ні в яких договірних відносинах з ДП “Кам”янський цукровий завод” ТОВ “Руна”. Тому, ДП “Кам”янський цукровий завод” ТОВ “Руна” не несе ніяких зобов'язань перед позивачем, які б полягали в забезпеченні безперешкодного вчинення працівниками (уповноваженими представниками)банка дій по перевірці заставленого майна -цукру -піску в кількості 75 тон.

                    Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, визнала апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

          . Як вбачається з матеріалів справи, 14.11.2005р між Акціонерно -комерційним банком соціального розвитку ”Укрсоцбанк”(далі - “Банк”) та приватним підприємцем ОСОБА_2 (далі -позичальник) укладено договір кредиту № НОМЕР_2 (а.с 10-12)  у відповідності з умовами якого, кредитор зобов'язується надати позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, у сумі 250 000 (двісті п'ятдесят тисяч) гривень 00 копійок, зі сплатою 23 (двадцяти трьох) процентів річних та комісій, в розмірі та порядку, визначеними Тарифами на послуги по наданню кредитів.

          Згідно вимогам п. 1.1 та п. 2.5 договору кредиту Позичальник не сплачує платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитом та процентами. Прострочення за процентами виникло 06.03.2006 року, за кредитом -15.03.2006року.

          Згідно з п.4.2 договору кредиту позичальник сплачує банку пеню в розмірі 1 (один) процент, від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення.

          24.05.2006 року позивач подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на заставне майно згідно договору застави №НОМЕР_3 від 14.11.2005 року -- цукор-пісок в кількості 75 тонн, який належить відповідачеві та перебуває на території ДП "Кам"янський цукровий завод" ТОВ "Руна" за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.

          Своє клопотання позивач обґрунтував тим, що 28.04.2006року працівників банку не було допущено на територію заводу для перевірки заставленого майна про, що свідчить акт від 28.04.06р“ Про результати перевірки майна”, яке передане в забезпечення по Договору застави товарів в обігу № НОМЕР_3 від 14.11.2005р.(а.с 23), відповідач щодо заставного майна може вчинити дії, які утруднять або зроблять неможливим виконання рішення суду. Припущення ґрунтується на тому, що відповідач перешкоджає вчиненню працівниками банку дій по перевірці заставного майна. Тим самим відповідачем було порушено умови договору застави.

          Суд розглянув клопотання приватного підприємця ОСОБА_2 про відкладення справи за розглядом і не задовольнив його тому що вважає, що апеляційна скарга і матеріали справи може бути розглянути без присутності сторін за наявними доказами та документами.

          Колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу винесено відповідно вимог Закону, з огляду на наступне. Згідно з п.2.1.1договору застави від14.11.2005 року №НОМЕР_3 відповідач  зобов'язаний надавати можливість перевірки фактичної наявності, кількості, фізичного стану і якості використання Предмету застави, шляхом відвідування уповноваженими представниками  позивача адміністративних, виробничих, складських та інших приміщень відповідача та надати йому копії відповідних документів за першою вимогою. 28.04.06 р працівників банку не було допущено для перевірки заставленого майна, а тому є підстави припустити, що відповідач може вчинити дії, які утруднять або зроблять неможливими виконання рішення суду.

Згідно статей 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

За правилами цієї статті заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України передбачений

вичерпний перелік заходів по забезпеченню позову. Відповідно до пункту 1 частини 1 даної статті позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення (пункт 4 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 28.08.1994 р. № 02-5/611 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Зважаючи на викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного задоволення клопотання АКБ СР “Укрсоцбанку” від імені якого виступає Олександрійська філія “Укрсоцбанку” про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на заставлене майно -цукор -пісок у кількості 75 тонн, що належать відповідачу.

Не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції посилання скаржника на те, що позивач не є стороною договору зберігання б/н від 05.01.05р., а тому його правомірно не допущено до перевірки заставленого майна, оскільки ці твердження спростовуються п. 2.1.1 договору застави № НОМЕР_3 від 14.11.05р.

          На підставі наведеного, колегія суддів Дніпропетровського апеляційного суду не знаходить підстав для скасування ухвали суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 101-106 ГПК України, суд-

Постановив:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.06 року  у справі

№ 17/111 -залишити без змін

Апеляційну скаргу -суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Олександрія - без задоволення.

Постанова Дніпропетровського апеляційного господарського суду може бути оскаржена у місячний термін в касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

    Головуючий                                                                                                М.П.Неклеса      

    Суддя                                                                                                           П.П.Павловський

    Суддя                                                                                           О.В.Чус         

І