УКРАЇНА

                ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МАРІУПОЛЯ                                                                            

                                                                                                                 Справа № 2-  4155/2009 р.

                                                              Р І Ш Е Н Н Я

                                                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

                                                                  ЗАОЧНЕ

17 грудня  2009 року                                                                  Жовтневий районний суд

                                                                                                    м. Маріуполя  Донецької області

        у складі :    головуючого - судді Чаку Є.В.

                            при секретарі Власовій І.О.

           розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі  цивільну справу за позовом   ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про стягнення боргу та відсотків по договору позики, -

В С Т А Н О В И В :

        Позивач звернувся до суду з позовною заявою  про стягнення з відповідача   боргу та відсотків  за договором позики, в зв’язку з тим, що 26.04.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до якого відповідач позичив у позивача  5 000 грн., що еквівалентно 1 000 доларів США, які повинний  був повернути до 01.08.2005 року. В передбачений договором строк відповідач кошти не повернув. В зв’язку з невиконанням   відповідач 13.12.2007 року  склав розписку, за якою зобов’язався  в строк до 15.03.2008 року сплатити позивачу грошові кошти  в розмірі 1 000 доларів США,  за договором позики від 26.04.2005 року, а також 200 доларів США в рахунок прострочення  зобов’язання та в разі   прострочення сплати коштів в строк до 15.03.2008 року  також  зобов’язався сплачувати позивачу пеню в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день прострочки. ОСОБА_1 те, що відповідач взяті на себе зобов’язання не виконав, позивач просить стягнути з ОСОБА_2, суму боргу в розмірі 9 132 грн.,  пеню в розмірі 39 815 грн., та судові витрати по справі.  

      У судове засідання позивач не з’явився, але надіслав до суду заяву з проханням розгляд справи вести в його відсутності,  позов  просив задовольнити в повному обсязі за підставами, вказаними в ньому, в разі неявки відповідача просив ухвалити заочне рішення.

   Відповідач до суду не з’явився з невідомих причин, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку. Враховуючи те, що по справі достатньо матеріалів про права та взаємовідносини сторін,  суд ухвалює  рішення при заочному  розгляду,  що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

        Суд, дослідивши матеріали справи,  вважає необхідним задовольнити частково позовні вимоги ОСОБА_1, по наступним підставам.

          Судом встановлено, що 26.04.2005 року між позивачем та відповідачем було укладено нотаріально посвідчений  договір позики, за яким відповідач позичив у  ОСОБА_1, грошові кошти в розмірі 5 000 грн., що на той момент було  еквівалентно 1 000 доларів США,  строком повернення до 01.08.2005 року, однак в  передбачений договором строк  відповідач зобов’язання не виконав. В зв’язку з чим 13.12.2007 року,  ОСОБА_2, склав  письму розписку, за якою  зобов’язався  в строк до 15.03.2008 року сплатити позивачу грошові кошти  в розмірі 1 000 доларів США,  за договором позики від 26.04.2005 року, а також 200 доларів США в рахунок прострочення  зобов’язання та в разі   прострочення сплати коштів в строк до 15.03.2008 року  також  зобов’язався сплачувати позивачу пеню в розмірі 1 % від суми боргу за кожний день прострочки.

                    Відповідно зі ст. 526 ЦК України зобов’язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогам Цивільного Кодексу України.

          Відповідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду такої самої якості, що були передані йому у строк та в порядку, що встановлено договором. Як вбачається з розписки від 13.12.2007 року відповідач зобов’язався в строк до 15.03.2008 року повернути позивачеві грошові кошти, отримані ним в розмірі 1 000 доларів США за договором позики від 26.04.2005 року, а також грошові кошти в розмірі 200 доларів США в рахунок прострочення зобов’язання. В  строк до 15.03.2008 року відповідач зобов’язання не виконав, в зв’язку з чим суд вважає необхідним стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 1200 доларів США, що еквівалентно 9 132 грн., згідно курсу НБУ на 25.05.2009 року 1 долар США дорівнює 7, 61  грн.

        Що стосується вимог позивача відносно стягнення з відповідача суми пені  за  несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в розмірі 39 815 грн.,   яку він просить стягнути з відповідача, починаючи з 16.03.2008 року по 25.05.2009 року, то вимоги позивача в цій частині можуть бути задоволені частково.

         Відповідно до вимог ст.258 ЦК для вимог про стягнення неустойки (пені, штрафу) передбачена позовна давність в один рік, в зв’язку з чим вимоги позивача в частині стягнення неустойки можуть бути задоволені в межах строку з  26 червня 2008 року по 26 червня 2009 року, тобто за 365 днів, за який сума пені  складатиме  4 380 доларів США, що еквівалентно 33 331 грн., 80 коп.,  згідно курсу НБУ на 25.05.2009 року 1 долар США дорівнює 7, 61  грн.

         Згідно з ч.3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, що мають істотне значення.

        З урахуванням стягнення з відповідача  суми боргу, яка становить  9 132 грн., суд вважає, що розмір пені має бути зменшений з 1% до 0,27 %.

        Таким чином розмір пені за несвоєчасне виконання борового зобов’язання за період з 26 червня 2008 року по 26 червня 2009 року, який підлягає до стягнення з відповідача  становить  8 999 грн., 58 коп. (9 132 х (365х0,27:100)  

        Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати,  як вбачається з квитанцій долучених до матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір на суму 51 грн., та інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн.,  тому з відповідача підлягають стягненню на користь  позивача судові витрати в розмірі 81 грн.

      В зв’язку з тим, що ціна, заявленого позову складала  48 947 грн., державне мито повинно дорівнювати 1% від ціни позову, а саме – 489 грн., 47 коп., через те, що позивачем    судовий збір був сплачений   в розмірі 51 грн.,  суд   стягує  з відповідача  на користь держави судовий збір в розмірі 438 грн., 47 коп.

                   На підставі викладеного, керуючись 88,212-215, 224-226 ЦПК України, ст.  258,526, 551, 1046-1049  ЦК України, суд -

                                                   В И Р І Ш И В :

            Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

               Стягнути з ОСОБА_2  на користь ОСОБА_1  суму боргу  за договором позики в  розмірі 9 132 грн., пеню в розмірі 8 999 грн., 58 коп.,  судові витрати у розмірі 81 грн., всього  18 212 (вісімнадцять тисяч двісті дванадцять) грн., 58 коп.

           Стягнути з ОСОБА_2    на користь держави судовий збір в розмірі 438 грн., 47 коп.  

            На рішення позивачем  може бути подана заява про апеляційне оскарження у Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.          

             Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Суддя: