ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2006 Справа № 13/105
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий Головко В.Г. - доповідач
судді: Лисенко О.М., П.П.Павловський
секретар: Ревкова Г.О.
прокурор: Овчар Т.В., посвідчення №173 від 28.10.2003
за участю представників сторін:
від позивача –не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений
від відповідача –Романяк М.Я., довіреність від 11.04.2005
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційне подання прокурора Петрівського району на рішення господарського суду Кіровоградської області від 2.03.2006р. у справі №13/105
за позовом прокурора Петрівського району Кіровградської області в інтересах держави в особі Петрівської селищної ради, смт.Петрове Петрівського району Кіровоградської області
до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Фортуна", смт.Петрове Петрівського району Кіровоградської області
про стягнення 8867,2грн.
В С Т А Н О В И В :
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 2.03.2006р. у справі №13/105 (суддя Мохонько К.М.) в задоволенні позовних вимог прокурора Петрівського району Кіровоградської області в інтересах держави в особі Петрівської селищної ради до товариства з обмеженою відповідальністю агрофірми "Фортуна” про стягнення 8867,2грн. відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, прокурор звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційним поданням, в якому просить скасувати рішення як прийняте при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, посилаючись на наступне:
- судом не взято до уваги, що в матеріалах справи мається акт про порушення, пов’язане із знищенням чи пошкодженням дерев та зелених насаджень від 25.01.2005р., з якого вбачається, що лісосмуга знаходиться на території Петровської селищної ради, а вирубка акацій проводилась без дозволу на спеціальне використання лісових ресурсів;
- розрахунок зроблено на підставі додатку №9 до постанови Кабінету Міністрів України від 5.12.1996р. „Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству”, з якого вбачається, що діями відповідача спричинено збитки незаконною порубкою Петрівській селищній раді на суму 8867,2грн.
- не враховано, що відповідно до ст.26 Лісового кодексу України державний контроль за охороною, захистом, використанням та відтворенням лісів здійснюється Кабінетом Міністрів України, Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, а також органами місцевого та регіонального самоврядування, тощо.
У відзиві на апеляційне подання відповідач просить рішення суду залишити без змін, а апеляційне подання - без задоволення.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, тому суд вважає можливим розглянути апеляцію без його участі за наявними в матеріалах справи документами.
Вислухавши пояснення прокурора, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційного подання та відзиву на нього, судова колегія вважає, що апеляційне подання не підлягає задоволенню.
Із матеріалів справи вбачається, що прокурор, пославшись на ст.2 Господарського процесуального кодексу України, звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Петровської селищної ради про стягнення збитків, завданих незаконною порубкою дерев.
Відповідно до чинного законодавства прокурор в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Прийнявши до розгляду позов, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що Петрівська селищна рада не є особою, уповноваженою державою здійснювати від її імені функції у спірних правовідносинах, і підстави для стягнення так званих збитків в сумі 8867,2грн., заподіяних внаслідок знищення лісових насаджень, з ТОВ "Агрофірма "Фортуна" на користь селищної ради відсутні.
Суд вірно зазначив, що сільські, селищні, міські ради, як то встановлено ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За ст.6 Лісового кодексу України усі ліси є власністю держави, від імені якої ними розпоряджається Верховна Рада України, яка делегує відповідним радам свої повноваження щодо розпорядження лісами, визначені цим Кодексом, іншими актами законодавства, а останні в межах своєї компетенції надають земельні ділянки лісового фонду у постійне користування або вилучають їх в порядку, визначеному Земельним та цим кодексами.
У позовній заяві прокурора Петрівського району не йдеться про делеговані Верховною радою України Петрівській селищній раді повноважень щодо розпорядження лісами, тобто про делеговані державою повноваження, а йдеться про відповідальність про порушення лісового законодавства на підставі акту екологічної інспекції.
Підстави відповідальності за порушення лісового законодавства визначені у ст.98 Лісового кодексу України. За ст.100 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.
Відповідно до ст.97 цього Кодексу у спорах в галузі охорони, захисту, використання та відтворення лісів, що розглядаються, у тому числі і судом; позивачами у справах за позовами про стягнення коштів на покриття шкоди, заподіяної державі порушенням лісового господарства, є Міністерство охорони навколишнього природного середовища України, його органи на місцях, державні органи лісового господарства та постійні лісокористувачі.
Прокурор Петрівського району звернувся до господарського суду з позовом без врахування викладених вище норм, а також не довів, що лісосмуга віднесена до першої групи лісів відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України №767 від 27.09.1995р. та надана в користування селищній раді.
Посилання прокурора в апеляції на акт екологічної інспекції від 25.01.2005р. як на доказ вини відповідача, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки актом встановлено лише факт незаконної вирубки дерев.
Крім того, є конкретна особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності за незаконну порубку лісу і їй запропоновано добровільно відшкодувати заподіяну шкоду (а.с.32-33).
Таким чином, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Керуючись ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 2.03.2006р. у справі №13/105 залишити без змін, а апеляційне подання прокурора - без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г.Головко
Судді О.М.Лисенко
П.П.Павловський