ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.08.2006 Справа № 32/100
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Головка В.Г. (доповідач),
суддів Лисенко О.М., Павловського П.П..
при секретарі: Ревковій Г.О.
за участю представників сторін:
від позивача –Кошлій Р.В., довіреність від 29.08.2005
від відповідача –Семикіна Л.В, довіреність від 15.12.2005
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранс” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2005р. у справі №32/100
за позовом акціонерного комерційного банка "ТАС - Комерцбанк", м.Київ
до товариства з обмеженою відповідальністю Інтертранс", м.Дніпропетровськ
про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17 травня 2005 року у справі №32/100 (суддя Васильєв О.Ю.) позов акціонерного комерційного банка "ТАС - Комерцбанк" до товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранс” про стягнення за уточненими вимогами 4503101,86грн. за кредитним договором задоволено.
Не погодившись з рішенням господарського суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, як прийняте з порушенням норм процесуального та матеріального права, посилаючись на наступне:
- в порушення вимог ст. 33, 54, 57 ГПК України суд не витребував ніяких доказів у позивача для підтвердження своїх позовних вимог: ні стосовно повідомлення відповідача про зміни умов кредитного договору, ні про зміни процентної ставки;
- судом проігноровані вимоги ст. 27 ГПК України, якою передбачено, що питання про допущення або залучення 3-х осіб до участі у справі вирішується винесенням ухвали з цього приводу, тоді як суд першої інстанції не розглядав заяву про залучення третьої особи протягом місяця і відмовив у задоволенні зазначеного клопотання лише у рішенні;
- суд не звернув увагу на те, що позичальником грошові кошти протягом 5 банківських днів с моменту підписання договору не були отримані, тому в силу п.2.5 кредитного договору та ч.3 ст.561 Цивільного кодексу України договір є розірваним з 22.04.2004р., а договірні зобов’язання за п.2 ст.653 цього Кодексу –припиненими тощо.
Позивач відзив на апеляційну скаргу не надав, його представник просив рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Із матеріалів справи вбачається, що 15 квітня 2004 року між АКБ "ТАС-Комерцбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертранс" було укладено кредитний договір № 96-К/30, згідно з умовами якого Позичальнику надано кредит на поповнення обігових коштів у розмірі 4 000 000грн. зі сплатою 15% річних на строк до 15.04.2007р. (а.с.4-10).
Відповідно до п. 3.3 кредитного договору проценти за користування кредитом підлягали сплаті щомісяця до 05 числа (включно) за попередній місяць і на дату повернення кредиту. Строк користування кредитом відповідно до п. п.1.3, 4.1 кредитного договору було встановлено до 15.04.2007р. із погашенням кредиту щомісячно рівними частинами, починаючи з 15.04.2006р.
У випадку зміни економічних умов та вартості ресурсів на ринку позикового капіталу сторони досягли згоди вважати настання таких обставин істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при призначенні розміру процентної ставки ( п.1.4.) при укладанні цього договору. У цьому випадку сторони досягли взаємної згоди без укладання будь-якої додаткової угоди до договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобов'язань позичальника та прав банку за цим договором щодо розміру процентної ставки ( п.3.4.1.) або строку виконання позичальником зобов'язань за цим договором ( п.3.4.2.).
Про зміну процентної ставки банк повідомляє позичальника шляхом направлення листа з повідомленням про вручення за 10 ( десять ) календарних днів до вступу в дію зміненої процентної ставки. Зміни до договору набувають чинності, а нова процентна ставка починає діяти з 11-го дня після направлення банком повідомлення відповідно до цього підпункту пункту 3.4 договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні листа повідомленням про вручення.
За п.3.4.2 договору, протягом зазначеного вище десятиденного строку позичальник має право подати до банку письмове заперечення щодо нового розміру процентної ставки. При наявності таких заперечень, строк виконання позичальником своїх зобов'язань ( повернення кредиту, сплата процентів за користування ним ) за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на день звернення позичальника до банку із зазначеним вище запереченням. Факт звернення позичальника до банку підтверджується поставленням вхідного штампу банком із зазначенням номера та дати реєстрації звернення позичальника.
Порядок та строки повернення кредиту та сплати процентів узгоджено сторонами в розділі 4 договору відповідно до умов якого: повернення кредиту здійснюється до 15 квітня 2007 року, при цьому починаючи з 15 квітня 2006 року погашення кредиту здійснюється щомісяця рівними частинами - по 333333,33грн. в місяць. Проценти сплачуються одночасно з погашенням кредиту у відповідності з п.1.2, 1.3 цього договору.
Відповідно до п. 6.1 кредитного договору у випадку ненадходження на рахунок Банку суми кредиту та процентів за користування ним у строки визначені кредитним договором, в тому числі п. п. 1.3, 3.3, 4.1, 8.1, 8.2, відповідач незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні своїх зобов'язань повинен сплатити Банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення.
В розділі 8 договору сторони узгодили умови дострокового повернення кредиту, тобто сторони за взаємною згодою домовились без укладання будь-якої додаткової угоди до цього договору встановити наступний порядок змін умов цього договору з відповідною зміною зобов'язань позичальника щодо строку виконання позичальником зобов’язань за цим договором та відповідних прав банку вимагати від позичальника виконання зобов'язань за цим договором при настанні ( поміж-іншим ) наступних обставин: якщо позичальник порушує строки платежів установлені п.3.3 цього договору та/або при невиконанні додаткових зобов'язань позичальника, передбачених п.7.1.1-7.1.8 цього договору.
При настанні зазначених обставин, строк виконання позичальником своїх зобов'язань (повернення кредиту, сплата процентів за користування ним) за взаємною згодою сторін, вважається таким, що настав, на десятий день з дня направлення банком позичальнику
повідомлення про зміну умов цього договору, у порядку, передбаченому цим пунктом договору. Сторони досягли згоди, що датою, з якої починається відлік зазначеного вище десятиденного строку, вважається дата, зазначена на квитанції, яка надається банку відділенням зв'язку при відправленні листа з повідомленням про вручення. До направлення банком позичальнику зазначеного вище повідомлення про зміну умов цього договору, зазначені у п.8.1.1-8.1.5 цього договору обставини вважаються такими, що не настали (п.8.1.5 договору).
У зв'язку з порушенням відповідачем строків сплати процентів за користування кредитом, встановлених відповідно до кредитного договору, банк використовуючи положення розділу 8 кредитного договору, направив 12.11.2004р. на адресу відповідача повідомлення №5251/1 про зміну умов кредитного договору, тобто про зміну строків повернення кредиту, сплати процентів та пені (а.с.19-20).
Відповідно до зазначеного повідомлення банку строки повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом та пені за кредитним договором настали 22.11.2004р.
Відповідач заборгованість не сплатив, тому банк 16.12.2004р. направив на адресу позичальника лист-повідомлення №5797-5 про зміну процентної ставки, встановивши її в розмірі 20%, починаючи з 26.12.2004р.
При цьому в листі-повідомленні було зазначено, що у разі незгоди із новим розміром процентної ставки, позичальник має право скористатися положеннями п.3.4.2 кредитного договору, тобто письмово заперечити проти такої зміни, але повернути кредит та сплатити проценти за його користування (а.с.69-70).
Відповідач заперечив проти отримання ним вищезазначених листів банку, але в обґрунтування своїх заперечень жодних доказів відповідно до вимог ст.33 ГПК України як вірно зазначив суд не надав.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу... Статтею 1054 цього ж кодексу передбачено, зо за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Факт отримання кредитних коштів підтверджується випискою з особового рахунку ТОВ „Інтертранс" з 01.04.2004р. до 11.05.2005р. (а.с.71) та не заперечується відповідачем (а.с.147).
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором щодо погашення кредиту та процентів за користування ним своєчасно, тобто до 22.11.2004 р., не виконав. У зв'язку з чим на підставі п.6.1 кредитного договору Банк нарахував пеню за несвоєчасне погашення Позичальником кредиту та процентів.
Станом на 17.05.2005р. заборгованість відповідача перед позивачем за кредитним договором складала: 4 000 000грн. кредит; 337 386,02грн. відсотки; 12 063,02грн. пеня за несвоєчасну сплату відсотків та 153 652,82грн. пені за несвоєчасне погашення кредиту, а всього - 4 503 101,86грн.
Отже суд повно та обґрунтовано дійшов до висновку щодо правомірності позовних вимог, задовольнивши їх в повному обсязі.
Доводи скаржника, що несвоєчасне перерахування банком грошових коштів дає підстави вважати договір розірваним, а договірні зобов’язання припиненими, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки з вимогами про розірвання договору відповідач не звертався і таке рішення в установленому порядку не приймалось.
Більш того, відповідачем на виконання умов договору в червні-серпні 2004р. сплачувалися відсотки за користування кредитними коштами.
Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами справи та не вливають на вирішення спору по суті.
Таким чином, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України не вбачається.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від рішення від 17.05.2005р. у справі №32/100 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертранс” –без задоволення.
Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий В.Г. Головко
Судді О.М. Лисенко
П.П. Павловський