ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" січня 2019 р. Справа №914/386/18

Західний апеляційний господарський суд у складі:

Головуючого судді: Плотніцького Б.Д.

Суддів: Кордюк Г.Т.

Хабіб М.І.

за участі секретаря судового засідання: Михайлишин С.В.

та представників учасників судового процесу:

від позивача (апелянта): Ратич М.П.;

від відповідача : Магеррамова М.Ф, Цюмрак М.Д.(адвокат).

від третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Новороздільської міської ради Львівської області, б/н від 12.07.2018, (вх. ЗАГС №01-05/536/18 від 18.10.2018),

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018, суддя Березяк Н.Є., (повний текст складено 25.06.2018),

у справі № 914/386/18

за позовом Новороздільської міської ради Львівської області, м.Новий Розділ,

до відповідача Фізичної особи-підприємця Магеррамової Марії Федорівни, с.Заріччя, Львівської області

третя особа, без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Ладо-Мир", м. Самбір,

про: демонтаж тимчасової споруди (малої архітектурної форми),

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції

У лютому 2018 року Новороздільська міська рада Львівської області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Магерамової Марії Федорівни про демонтаж тимчасової споруди (малої архітектурної форми).

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 у задоволенні позовних вимог Новороздільської міської ради Львівської області - відмовлено.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погоджуючись з даним рішенням суду першої інстанції, Новороздільська міська рада Львівської області звернулась до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував аргументів та доводів позивача щодо відсутності доказів законного використання відповідачем земельної ділянки. Зокрема, скаржник вказує на те, що відповідачем не подано проект відведення на затвердження Новороздільській міській раді та не укладено договір оренди. Фізичною особою-підприємцем Магеррамовою М.Ф., на думку апелянта, не надано суду правовстановлюючих документів на право землекористування та дозволу на розташування тимчасової споруди. Крім того, скаржник зазначає, що після погодження 16.02.2016 Новороздільською міською радою, пропозиції додаткового місця до комплексної схеми розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, відбувся відкритий конкурс, у якому брала участь також і ФОП Магеррамова М.Ф., проте її пропозиція була меншою і перемогло Товариство з обмеженою відповідальністю «Ладо-Мир».

Заперечення інших учасників справи

Фізична особа-підприємець Магеррамова  М.Ф. у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи скаржника, просить у задоволенні вимог апеляційної скарги відмовити, рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 у даній справі залишити без змін з підстав правомірності висновків суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному судовому акті. В обґрунтування своїх доводів посилається на те, зокрема, що відповідачем під час оформлення дозвільних документів на розташування тимчасової споруди належно погоджено усю документацію з відповідними державними органами, що підтверджує дотримання всіх вимог законодавства для отримання рішення уповноваженого органу на розміщення тимчасової споруди, зазначаючи при цьому, що місцевим господарським судом при вирішенні спору надано правильну оцінку наявним у справі доказам.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ладо-Мир» у поясненнях до апеляційної скарги підтримує доводи скаржника, просить рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 у даній справі скасувати та прийняти нове судове рішення, яким зобов'язати ФОП Магеррамову М.Ф. демонтувати за власні кошти тимчасову споруду, звільнити самовільно зайняту земельну ділянку та привести земельну ділянку у придатний для використання стан. В обгрунтування своїх пояснень посилається на те, що судом не враховано, що документи, які подав відповідач до матеріалів справи, були предметом доказу в іншій господарській справі по іншому торговому кіоску. Крім того, зазначає, що відповідач від 2008 року не оформила належним чином дозвільну технічну документацію по проекту відведення земельної ділянки площею 25 кв. м. для встановлення торгового кіоску в АДРЕСА_1, відтак, не виконавши належним чином свої зобов'язання перед Новороздільської міською радою, самовільно встановила тимчасову споруду.

Стислий виклад встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин

07 листопада 2002 року Новороздільською міською радою Львівської області прийнято рішення №328 "Про надання дозволу Магеррамовій М.Ф. на збирання матеріалів попереднього погодження". Вказаним рішенням відповідачу надано дозвіл для збирання матеріалів попереднього погодження на земельну ділянку прощею 25 м.кв. для встановлення торгового кіоску по АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 60).

21 квітня 2003 року актом вибору земельної ділянки для встановлення торгового кіоску підприємця Магеррамової М.Ф. проведено обстеження та вибір земельної ділянки площею 25,0 м.кв. для встановлення торгового кіоску підприємця Магеррамової, яка знаходиться в АДРЕСА_1. Даним актом комісія погодила встановлення відповідачем торгового кіоску на вибраній ділянці (том 1 а.с. 61).

Згідно висновку Державної екологічної інспекції від 26.05.2003 №23 "Про попереднє погодження місця розташування торгового павільйону" підприємцю Магеррамовій М.Ф. погоджено розміщення торгівельного павільйону площею 25,0 м.кв. по АДРЕСА_1.

Цього ж дня, Миколаївський районний відділ земельних ресурсів, листом №215 від 26.05.2003 погодив вибрану земельну ділянку для встановлення торгового кіоску на умовах оренди (том 1 а.с. 63).

Відділ містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Миколаївської РДА листом №38 від 06.06.2003 також погодив вибрану земельну ділянку для встановлення торгового кіоску (том 1 а.с. 64).

В подальшому рішенням №454 від 12.04.2005 "Про затвердження матеріалів попереднього погодження на земельну ділянку під кіоск ПП Магеррамової М.Ф.", Новороздільською міською радою затверджено матеріали попереднього погодження на земельну ділянку площею 25,0 м.кв. для встановлення торгового кіоску в АДРЕСА_1 та надано дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки. Технічну документацію по проекту відведення земельної ділянки зобов'язано направити в міську раду для затвердження (том 1 а.с. 65).

Відповідно до наявної в матеріалах справи довідки Новороздільського міського управління земельних ресурсів № 82 від 20.05.2005 «Про присвоєння індексного кадастрового номера» земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 присвоєно індексний кадастровий номер. Землекористувачем у вищезазначеній довідці вказана ПП Магеррамова М.Ф. (том. 1 а.с. 66).

До довідки долучено викопіювання з генплану м. Новий Розділ про вибір земельної ділянки площею 25 кв.м. в АДРЕСА_1, для надання в оренду ПП Магеррамовій М.Ф. під встановлення торгового кіоску.

20 травня 2005 року ФОП Магеррамова М.Ф. звернулась з заявою до начальника Новороздільського міського управління земельних ресурсів, в якій просила виготовити технічну документацію по проекту відведення земельної ділянки під встановлення кіоску (том 1 а.с. 68).

Цього ж дня, згідно листа № 81 від 20.05.2005, Новороздільське міське управління земельних ресурсів погодило проект відведення та обслуговування торгового кіоску ПП Магеррамової М.Ф., що знаходиться в межах АДРЕСА_1, на землях загального користування міської ради (том 1. а.с. 69).

10 січня 2012 року між позивачем (Землевласник) та відповідачем (Землекористувач) укладено Договір «Про добровільне відшкодування втрат від недоотримування коштів Новороздільською міською радою за фактичне землекористування суб'єктом підприємницької діяльності». За умовами якого Землекористувач, що фактично користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0040 га, зобов'язується сплатити до 20.01.2012 - 1971,18 грн за період з 01.06.2009 по 01.06.2011 (том 1 а.с. 76).

16 лютого 2012 року відповідач звернулась до позивача із заявою про надання дозволу на місце для розташування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності, до якої долучила схему розташування (том 1 а.с. 78).

Позивач, 06.01.2015 року листом №6/02-11, повідомив відповідача про те, що заява була розглянута на черговому засіданні виконавчого комітету Новороздільської міської ради 30.12.2014, однак рішення з даного питання не прийнято (том 1 а.с. 79).

18 лютого 2015 року відповідач повторно звернулась до позивача із заявою, в якій просила передбачити додаткове місце у комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності. До вказаної заяви долучено рішення сесії від 12.04.2005 та документи попереднього погодження місця під кіоск. (том 1 а.с. 80).

Відповідно до листа №248/02-16 від 04.03.2015 Новороздільська міська рада, у відповідь на повторну заяву відповідача, повідомила, що попереднє звернення розглядалось на черговому засіданні виконавчого комітету Новороздільської міської ради 30.12.2014, однак рішення по даному питанню не прийнято. Разом з тим, відповідача проінформовано про те, що зміни до Комплексної схеми можуть вноситись не частіше одного разу на кінець року, тобто в грудні місяці. Відтак, для розгляду даного питання ФОП Магеррамовій М.Ф. необхідно повторно звернутись до виконавчого комітету у листопаді поточного року. Окрім того, відповідач може брати участь у конкурсних торгах на право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди на місця, що визначаються конкурсною комісією (том 1 а.с. 81).

Розглянувши звернення Магеррамової М.Ф. щодо передбачення у комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Новий Розділ додаткового місця, виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області вирішив погодити пропозицію додаткового місця розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1, вздовж пішохідної доріжки (рішення №21 від 16.02.2016).

23 травня 2017 року між позивачем (Землевласник) та відповідачем (Землекористувач) укладено Договір про добровільне відшкодування втрат від недоотримування коштів Новороздільською міською радою за фактичне землекористування. За умовами якого Землекористувач, що фактично користується земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,0020 га, зобов'язується сплатити до 25.05.2017 - 414,83 грн. за період з 01.01.2015 по 31.12.2016.

Після погодження додаткового місця відбувся відкритий конкурс у якому брала участь ФОП Магеррамова М.Ф., однак перемогло ТзОВ «Ладо-Мир», оскільки пропозиція відповідача була меншою.

10 грудня 2017 року Новороздільською міською радою укладено договори « 24-17» та « 25-17» «На право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Новий Розділ», терміном на 5 років. Предметами даних договорів є окремі елементи благоустрою на АДРЕСА_1 вздовж пішохідної доріжки за місцями 53 та 54.

Постановою адміністративної комісії при виконавчому комітеті Зарічанської сільської ради №1 від 18.12.2017, на громадянку Магеррамову М.Ф. накладено адміністративне стягнення в сумі 850,00 грн. за встановлення торгового кіоску без правовстановлюючих документів.

Вищезазначена постанова була оскаржена до Жидачівського районного суду Львівської області, 16.04.2018 судом було відкрито адміністративне провадження, однак, на момент винесення постанови Західним апеляційним господарським судом рішення у справі № 443/620/18 не прийнято.

Таким чином, судова колегія вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про те, що впродовж 2002 - 2005 років відповідачем було виготовлено та отримано низку документів нормативно-правового характеру, які надавали останньому право на розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення, однак неприйняття Новороздільською міською радою рішення за клопотаннями відповідача у визначений законом строк ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує його конституційні права щодо розгляду його звернення органом місцевого самоврядування.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про наявність правових підстав для відмови в задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

Мотиви та норми права, якими керується суд апеляційної інстанції

Як вірно встановлено судом першої інстанції, між сторонами у справі виникли взаємні права та обов'язки з приводу розміщення тимчасової споруди (малої архітектурної форми), за адресою: АДРЕСА_1, власником якої є ФОП Магеррамова М.Ф.

Відповідно до пункту «в» частини першої статті 12 Земельного кодексу України (чинного станом на дату виникнення відповідних правовідносин) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки .

Згідно частин 1 та 4 статті 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом; рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов'язковим для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Таким чином, наявні в матеріалах справи документи нормативно-правового характеру, зокрема: рішення Новороздільської МР №328 "Про надання дозволу Магеррамовій М.Ф. на збирання матеріалів погодження"; акт вибору земельної ділянки для встановлення торгового кіоску підприємця Магеррамової М.Ф.; висновок №23 Державної екологічної інспекції "Про попереднє погодження місця розташування торгового павільйону"; лист №215 Миколаївського районного відділу земельних ресурсів та лист №38 Відділу містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства Миколаївської РДА щодо погодження вибраної земельної ділянки для встановлення торгового кіоску на умовах оренди; рішення Новороздільської МР №454 від 12.04.2005 "Про затвердження матеріалів попереднього погодження на земельну ділянку під кіоск ПП Магерамової М.Ф.", довідка Новороздільського міського управління земельних ресурсів від 20.05.2005 про присвоєння індексного кадастрового номера, землекористувачем в якій зазначено ПП Магеррамову М.Ф., лист Новороздільського міського управління земельних ресурсів від 20.05.2005, яким погоджено проект відведення та обслуговування торгового кіоску ПП Магеррамової М.Ф., надавали відповідачу право «правомірного очікування» на розміщення тимчасової споруди торгівельного призначення.

Згідно з статтею 161 Земельного кодексу України, рішення відповідних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів місцевого самоврядування вступає в силу з моменту його прийняття.

Відповідно до частини 1 статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної в місті ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відтак, відповідачем долучено до матеріалів справи докази, що підтверджують правомірність встановлення, у відповідні періоди, тимчасової споруди на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1.

Рішеннями Господарського суду Львівської області від 01.02.2012 у справі 5015/7483/11 між тими ж сторонами, щодо іншого предмету (іншої малої архітектурної форми) підтверджується правомірність встановлення відповідачем, у певні періоди, тимчасової споруди.

Згідно із частинами 2, 3 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - це одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. Якщо тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності є МАФом, її встановлення здійснюється відповідно до Закону України «Про благоустрій населених пунктів».

Частиною 4 статті 28 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» установлено, що розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури.

Центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури є Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України відповідно до Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 633/211.

На виконання повноважень, установлених законодавством, Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України наказом від 21 жовтня 2011 року № 244 затвердило Порядок.

Отже, механізм розміщення ТС для провадження підприємницької діяльності регулюється вказаним Порядком № 244.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.4 Порядку № 244 ТС - це одноповерхова споруда, що встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту. ТС можуть бути пересувними та стаціонарними.

За положеннями пунктів 2.1, 2.20, 2.21, 2.30 та 2.31 Порядку № 244 підставою для розміщення ТС є паспорт прив'язки ТС, установлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив'язки.

Згідно з пунктами 2.4 та 2.5 Порядку № 244 відповідний орган з питань містобудування та архітектури, який утворено у складі виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації, протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви перевіряє відповідність намірів щодо місця розташування ТС комплексній схемі розміщення ТС (у разі її наявності), будівельним нормам. У разі відсутності у складі відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради органу з питань містобудування та архітектури відповідність намірів щодо місця розташування ТС на території сільської, селищної, міської ради визначає орган з питань містобудування та архітектури відповідної районної державної адміністрації за територіальною належністю.

Відповідно до пунктів 2.10., 2.12., 2.24., 2.25 Порядку № 244 паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною в додатку 1 до цього Порядку, та підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу міської ради. Паспорт прив'язки виготовляється у двох примірниках. Один примірник зберігається у замовника ТС, другий - у відповідному органі з питань містобудування та архітектури. Відомості паспорта прив'язки вносяться органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради або відповідної районної державної адміністрації в інформаційну базу містобудівного кадастру (для стаціонарних ТС). Паспорт прив'язки підписується керівником (заступником керівника) відповідного органу з питань містобудування та архітектури виконавчого органу сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації.

За нормами пунктів 2.3, 2.6 та 2.11 Порядку № 244 перелік документів для отримання паспорта прив'язки ТС є вичерпним.

Згідно з пунктом 2.7 Порядку № 244 паспорт прив'язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури протягом десяти робочих днів з дня подання зазначеної заяви.

В матеріалах справи наявні заяви відповідача до виконавчих органів Новороздільської міської ради (том 1 а.с. 78, 80)

Однак, вказані заяви Новороздільською міською радою були або залишені без відповіді, або рішення за такими не було прийнято у встановлений законом строк.

Окрім того, відповідно до п. 2.35 Порядку, документація щодо встановлення ТС, видана до набрання чинності цим Порядком, дійсна до закінчення її терміну дії.

Судова колегія зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що затверджені документи щодо встановлення тимчасової споруди в АДРЕСА_1 втратили свою чинність.

Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що неприйняття Новороздільською міською радою рішення за клопотаннями відповідача у визначений законом строк ставить його у правову невизначеність, що є недопустимим у відповідності до змісту та сутності принципів верховенства права та законності, а також порушує його конституційні права щодо розгляду його звернення органом місцевого самоврядування.

В подальшому, 16.02.2016, розглянувши звернення Магеррамової М.Ф. щодо передбачення у комплексній схемі розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності в м. Новий Розділ додаткового місця, виконавчий комітет Новороздільської міської ради Львівської області вирішив погодити пропозицію додаткового місця розміщення тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності по АДРЕСА_1, вздовж пішохідної доріжки (рішення №21 від 16.02.2016).

Згідно статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території. Місцеві органи виконавчої влади, підприємства, установи та організації, а також громадяни несуть встановлену законом відповідальність перед органами місцевого самоврядування за заподіяну місцевому самоврядуванню шкоду їх діями або бездіяльністю, а також у результаті невиконання рішень органів та посадових осіб місцевого самоврядування, прийнятих у межах наданих їм повноважень.

Отже, доводи позивача та третьої особи щодо відсутності паспорта прив'язки на спірну ТС суперечать п. 2,35 Порядку.

Крім цього, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що і Європейський суд з прав людини, рішення якого згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визнаються джерелом права в України, за обставинами справи "Стретч проти Сполученого Королівства", вирішуючи питання про те, чи був дотриманий сторонами справедливий баланс між інтересами суспільства та правами заявника, у своєму рішенні від 24.06.2003 відзначив, що особа, на користь якої органом влади прийняте певне рішення, має повне право розумно очікувати, що якщо місцевий орган влади вважає, що в нього є певна компетенція, то така компетенція дійсно існує, а тому визнання незаконності дій органу влади не повинно змінювати відносини прав, які виникли внаслідок такої дії органу влади.

При цьому, у рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Пайн Велі Девелопмент Лтд" та інші проти Ірландії" від 23.10.1991 Європейський суд з прав людини зазначив, що статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосувати до захисту "правомірних очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності. "Правомірні очікування" виникають у особи, якщо нею було дотримано всіх вимог законодавства для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, а тому вона мала усі підстави вважати, що таке рішення є дійсним та розраховувати на певний стан речей.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач (станом на момент отримання дозвільних документів, зокрема 2005 рік) дотримався вимог законодавства, які регламентують його поведінку, необхідну для отримання відповідного рішення уповноваженого органу, тобто, відповідач може вважатись таким, що набув права "правомірного очікування".

Аналізуючи відповідність мотивування рішення суду Конвенції, колегія суддів підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування». Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії», «Онер'їлдіз проти Туреччини», «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» і «Москаль проти Польщі»).

Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» і «Тошкуце та інші проти Румунії») і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість. Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.

Відтак, Новороздільська міська рада, укладаючи з ТзОВ "Ладо-Мир" 10.12.2017 договори №24-17 та №25-17 "На право тимчасового користування окремими конструктивними елементами благоустрою комунальної власності на умовах оренди для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності у м. Новий Розділ", порушила принцип "належного урядування", адже не враховувала неодноразових звернень відповідача про надання дозволу для розміщення ТС і тим самим надала перевагу одному суб'єкту господарювання перед іншим.

Висновки суду

З врахуванням викладеного, за даних фактичних обставин, апеляційний господарський суд не погоджується з доводами скаржника про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, оскільки він не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтували правомірність заявленого позову.

Таким чином, оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують встановлені місцевим господарським судом обставини по справі та його правильні висновки, то суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі - залишити без змін.

Судові витрати

Судові витрати у справі, у порядку вимог ст. 129 ГПК України, покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 240, 269, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд, - П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Новороздільської міської ради Львівської області - залишити без задоволення, рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 у справі № 914/386/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанов апеляційного господарського суду до суду касаційної інстанції визначені ст. ст. 287-289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 21.01.2019

Головуючий суддя Б.Д. Плотніцький

Судді Г.Т. Кордюк

М.І. Хабіб