Справа № 2-118/10р.

                                       Р І Ш Е Н Н Я

                           І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И                            

22 січня 2010 року                     Зарічний районний суд м.Суми в складі:

                                                      головуючого – судді Собини О.І.

                                                      при секретарі – Біріній Ю.М.

                                                      з участю адвоката — ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Суми справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3  про захист честі та  гідності, ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -                    

                                       В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась до суду з позовом, який уточнила в ході судового розгляду справи і остаточно свої вимоги мотивувала тим, що  вона працює лікарем  КУ «Станція швидкої медичної допомоги» і , крім того, протягом 19 років обіймає посаду голови профспілкового комітету   . Відповідачка працює на посаді заступника головного лікаря з медичної  допомоги в тій же установі.  Між ними склалися недоброзичливі відносини  і з боку  відповідачки вона зазнає певних переслідувань як по роботі так і  в роботі профспілки. В червні 2008 року відповідачка звернулась із доповідною до начальника управління охорони здоров»я Сумської       міської ради, в якій звинуватила її в тому, що вона організувала      направлення  телефонних дзвінків та  SMS-повідомлень  образливого та погрожуючого характеру на її мобільний телефон. При цьому звинуватила її у змові із співробітником фірми «Аеросвіт», яка знаходиться в м.Борисполі ОСОБА_4, який ніби-то за її проханням надсилав відповідачці   SMS-повідомлення . Крім того,  вона надіслала листи із зазначеною інформацією до Голови міської профспілки, прокурора м.Суми та інформувала колектив КУ «Станція швидкої медичної допомоги». Вважає, що ця інформація є неправдивою , недостовірною, їй невідома особа на прізвище ОСОБА_4 і вона ніколи і нікого не просила  займатись подібним.  Вона дуже нервувала з цього приводу, її гнітило почуття незахищенності від дій ОСОБА_3 та неспроможність спростувати  надану про неї інформацію .  Просить постановити рішення  про захист честі та гідності від незаконних дій ОСОБА_3, які виразились в розповсюдженні недостовірної інформації в письмовому та усному вигляді про те,  що вона організувала направлення SMS-повідомлень  образливого та погрожуючого характеру на номер її мобільного  телефону. Зобов»язати відповідачку помістити спростування цієї інформації на дощці  об»яв в КУ «Станція швидкої медичної допомоги», направити листа із стростуванням інформації  начальнику управління охорони здоров»я  Сумської міської ради та зобов»язати відповідачку принести їй вибачення  на зборах колективу КП «Станція швидкої медичної допомоги». Стягнути з ОСОБА_3 на її користь заподіяну моральну шкоду в сумі 5000 грн.00 коп., судові витрати по справі та витрати на правову допомогу. В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги в повному обсязі .

Відповідачка в судовому засіданні позов не визнала і суду пояснила, що вона  дійсно працює на посаді заступника головного лікаря з медичної роботи КУ «Сумська міська станція швидкої медичної допомоги».  16.06.2008 року з 12-30 до 14-15 на її мобільний телефон надійшло кілька телефонних дзвінків та  SMS-повідомлень  образливого та погрожуючого характеру на її адресу, а також на адресу головного лікаря станції ОСОБА_5 і начальника управління охорони здоров»я Сумської міської ради ОСОБА_6 Вона в усній формі доповіла про це головному лікарю , який зателефонував  на той телефон звідки були надіслані їй повідомлення і було з»ясовано, що цей телефон  належить  фірмі «Аеросвіт» , яка знаходиться в м.Борисполі Київської області  і додатково було з»ясовано, що співробітник даної фірми ОСОБА_4  надав пояснення керівнику фірми , в якому зізнався, що це він  телефонував і надсилав   SMS-повідомлення  на її мобільний телефон на прохання ОСОБА_2, яка працює лікарем-педіатром Сумської міської станції швидкої медичної допомоги . По даному факту вона надіслала доповідну начальнику управління охорони здоров» Сумської міської ради ОСОБА_6, а також  звернулась із заявою до прокуратури Зарічного району м.Суми з проханням провести перевірку. Вважає, що вона не принижувала честь та гідність позивачки по справі , а тому просить відмовити в задоволенні її позовних вимог за їх безпідставністю.

Суд, заслухавши сторони, їх представників, свідків, дослідивши матеріали даної цивільної справи та  матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи вважає. що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав:

В судовому засіданні встановлено, що сторони працюють в КУ «Станція швидкої медичної допомоги « - позивачка на посаді лікаря , а відповідачка на посаді  заступника головного лікаря  з медичної допомоги.  17.06.2008 року відповідачка звернулась з доповідною на адресу начальника управління охорони здоров»я Сумської міської ради ОСОБА_6 про те, що 16.06.2008 року з 12-30 до 14-15 на її мобільний телефон надійшло кілька телефонних дзвінків та  SMS-повідомлень  образливого та погрожуючого характеру на її адресу, а також на адресу головного лікаря станції ОСОБА_5 і начальника управління охорони здоров»я Сумської міської ради ОСОБА_6 Дані дзвінки та SMS-повідомлення  надійшли з мобільного телефону 8-095-45-79-437. Крім того, відповідачка  в доповідній зазначала, що додатково було з»ясовано, що даний телефон належить фірмі «Аеросвіт» , що знаходиться в м.Борисполі.  Також з»ясовано, що співробітник даної фірми , ОСОБА_4 надав письмове пояснення керівнику фірми «Аеросвіт», в якому зізнався, що це він телефонував та надсилав  SMS-повідомлення на мобільний телефон на прохання ОСОБА_2. Також відповідачка зазначала, що протягом останніх років ОСОБА_2 керуючись особистою неприязню, проводить роботу направлені на підрив  авторитету та ділової репутації адміністрації станції, а тому просить  начальника управління охорони здоров»я Сумської міської ради ОСОБА_6 відреагувати на її доповідну належним чином (а.с.4).

Крім того, відповідачка з приводу отримання  нею телефонних дзвінків та  SMS-повідомлень  звернулась до прокурора Зарічного району м.Суми  із заявою про  прийняття до ОСОБА_2 мір відповідно до вимог чинного законодавства.  Дана заява була направлена за підслідністю до Зарічного ВМ СМВ УМВС України в Сумській області  і в порушенні кримінальної справи було відмовлено на підставі ст.6 ч.2 КПК України   ( а.с.28-30).

За повідомленням ЗАТ «Авіакомпанії «Аеросвіт»  дана фірма не користується номером телефону 8-095-475-94-37, в ній не працює  ОСОБА_4 і службові перевірки за усними запитами не проводились ( а.с.47).

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5, який займає посаду головного лікару КУ «Станція швидкої медичної допомоги « пояснив, що дійсно  між сторонами протягом декількох років склались неприязні відносини і в червні 2008 року відповідачка звернулась до нього з того приводу, що їй на мобільний телефон  надійшло декілька дзвінків та SMS-повідомлень  образливого та погрожуючого характеру на її адресу, а також на  його адресу  і адресу начальника управління охорони здоров»я Сумської міської ради ОСОБА_6 Він телефонував на мобільний телефон з якого надходили дзвінки і йому повідомили, що даним номером мобільного телефону користується фірма «Аеросвіт» і телефонував на мобільний телефон відповідачки працівник даної фірми ОСОБА_4 на прохання ОСОБА_2.  Після цього він запропонував відповідачці звернутись з доповідною на адресу начальника управління охорони здоров»я Сумської міської ради ОСОБА_6 та до правоохоронних органів.

Свідок ОСОБА_7 пояснив, що він займає посаду голови міської профспілки працівників медичних установ і він знав, що між сторонами протягом декількох років існують неприязні відносини, але до їх профспілки заяви від ОСОБА_3 про ніби-то організацію ОСОБА_2 направлення телефонних дзвінків та   SMS-повідомлень  образливого та погрожуючого характеру не надходило.

Свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що йому також відомо що  між сторонами протягом декількох років існують напружені стосунки , влітку 2008 року відповідачка на п»ятихвилинках повідомляла, що деякі  працівники станції організовують надіслання  SMS-повідомлень  образливого та погрожуючого характеру на її адресу, але про те, що це робила саме позивачка по справі сказано не було .

Згідно зі ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх  поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів. Здійснення цих свобод, оскільки воно пов»язане з обов»язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям , умовам , обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілосності або громадської безпеки, для охорони порядку  або запобігання злочинам, для охорони здоров»я або моралі, для захисту  репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або для підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному  суспільстві.

Відповідно до ст. 34Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова , на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інщий спосіб — на свій вибір. Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах  національної безпеки, територіальної  цілісності або громадського порядку з метою запобігання  заворошунням чи злочинам , для охорони здоров»я населення, для захисту репутації або прав інших людей.

Згідно з ч.5 ст.55 Конституції України кожен має право будь-яким не забороненим законом способами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтями 28, 32 Конституції України гарантується кожному право на повагу до його гідності, на судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе.

Статтею 277 ЦК України передбачено, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок  поширення про неї недостовірної інформації , має право на спростування цієї інформації.  Негативна  інформація , поширена  про особу, вважається недостовірною, якщо особа , яка її поширила не доведе протилежного.

Згідно вимог п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 28.09.1990 року № 7 “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі , гідності і ділової репутації громадян та організацій”  під поширенням відомостей слід розуміти, зокрема, викладення в заявах, листах, адресованих іншим особам, повідомлення в публічних виступах. а також в іншій формі  невизначеному числу осіб або хоча б одній людині. До відомостей, що порочать особу, слід відносити ті з них, які принижують честь і гідність громадянина або організації в громадській думці чи думці окремих  громадян з точки зору додержання законів, загальновизнаних правил співжиття та принципів людської моралі.

Згідно з Рішенням  Конституційного  ОСОБА_1 від 10.04.2003 року  № 8-рп/2003  звернення громадян до правоохоронного  органу, що містять  певні відомості про недодержання законів посадовими  або  службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення  таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення не  можуть  уважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову  репутацію або завдають  шкоди інтересам  посадової чи службової  особи правоохоронного органу. Водночас  наявність у зверненнях до правоохоронних органів завідомо неправдивих відомостей тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову , адміністративну або кримінальну відповідальність згідно із законодавством  України  

Таким чином суд, допитавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, вважає встановленим, що відомості викладені відповідачкою в доповідній 17.06.2008 року на ім»я начальника  управління охорони здоров»я Сумської міської ради ОСОБА_6 щодо  телефонування  та надсилання SMS-повідомлень образливого та загрозливого характера на її мобільний телефон на прохання ОСОБА_2В.є недостовірними  і ганблять  честь та гідність та ділову репутацію позивача  в думці окремих громадян з точки зору додержання нею законів та принципів людської моралі .

Оскільки вказані відомості  були розповсюджені відповідачкою в  доповідній від  17.06.2008 року на ім»я начальника  управління охорони здоров»я Сумської міської ради ОСОБА_6, тому суд вважає за необхідне зобов”язати  відповідачку спростувати викладені нею відомості, що не відповідають дійсності і ганблять  честь, гідність та ділову репутацію позивачки   способом, аналогічним способу розповсюдження, шляхом направлення на зазначену адресу листа  із вибаченням на адресу позивачки.

В той же час суд вважає, що звернення відповідачки із заявою до прокурора Зарічного району м.Суми  про  прийняття до ОСОБА_2 мір відповідно до вимог чинного законодавства  не може  вважатись поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію позивачки , оскільки подані  нею не з метою доведення  таких відомостей до громадськості , а з метою їх перевірки  уповноваженими на це законом  іншими посадовими особами . Завідомо неправдиві  відомості в даній заяві відповідачкою викладені не були, оскільки у неї були неперевірені відомості про те, що саме ОСОБА_2 організувала направлення цих дзвінків та  SMS-повідомлень і вона просила правоохоронні органи перевірити ці факти, а тому вона мала право таким чином  захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань . За таких підстав суд вважає за необхідне  в задоволенні позовних вимог в частині визнання такими , що не відповідають дійсності і принижують честь та гідність позивачки  відомостей викладених відповідачкою в заяві на адресу прокурора Зарічного района м.Суми необхідно відмовити за їх безпідставністю.

Також в судовому засіданні не було встановлено, що відповідачка розповсюджувала  недостовірні відомості про позивачку шляхом інформування  колективу КУ «Станція швидкої медичної допомоги», оскільки свідок ОСОБА_8 суду пояснив, що дійсно влітку 2008 року відповідачка на п»ятихвилинках в присутності працівників їх установи повідомляла, що деякі  працівники станції організовують надіслання  SMS-повідомлень  образливого та погрожуючого характеру на її адресу, але про те, що це робила саме позивачка по справі сказано не було . Інші свідки також не підтвердили дані обставини, а тому суд вважає за необхідне в цій частині позовних вимог відмовити за їх безпідставністю.

Також суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивачки судові витрати по справі в сумі 7 грн.50 коп. та витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн.00 коп..

Керуючись ст.10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,  ст.ст. 28, 32, 34, 55 Конституції України , 277 ЦК України ,  п.3 постанови Пленуму Верховного суду України від 28.09.1990 року № 7 “Про застосування судами законодавства, що регулює захист честі , гідності і ділової репутації громадян та організацій”, Рішенням  Конституційного  ОСОБА_1 від 10.04.2003 року  № 8-рп/2003, ст.ст.10, 60, 88, 208, 213, 223 ЦПК України, суд, -

                                        В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_2  задовільнити частково.

Визнати такими, що не відповідають дійсності і принижують честь та гідність ОСОБА_2 відомості викладені ОСОБА_3 у  доповідній  від 17.06.2008 року на ім»я начальника  управління охорони здоров»я Сумської міської ради ОСОБА_6 щодо  телефонування  та надсилання SMS-повідомлень образливого та загрозливого характера на її мобільний телефон на прохання ОСОБА_2 .

Зобов”язати ОСОБА_3  не пізніше місяця з дня набрання рішення законної сили принести вибачення ОСОБА_2  в письмовій формі шляхом направлення  доповідної на ім»я начальника  управління охорони здоров»я Сумської міської ради ОСОБА_6із зазначенням , що відомості викладені нею у доповідній від 17.06.2008 року  щодо  телефонування  та надсилання SMS-повідомлень образливого та загрозливого характера на її мобільний телефон на  прохання ОСОБА_2 є недостовірними.

Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_2  моральну шкоду в сумі 700 грн.00 коп., витрати на правову допомогу в сумі 1000 грн . та судові витрати по справі в сумі 7 грн.50 коп.

Для осіб, які брали участь у розгляді справи, рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений ст.294 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Особами, які брали участь у розгляді справи рішення суду може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області через Зарічний районний суд м.Суми. Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження

СУДДЯ                                                                              СОБИНА О.І.