ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА 

19 червня 2007 р.                                                             Справа  № 11/44

За позовом Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Ужгород

До Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород

Третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -ОСОБА_2

про визнання нечинним рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 07.03.2007 НОМЕР_1

Суддя   Л.М.Якимчук

Представники:

від позивача:     ОСОБА_3 -представник, довіреність  від 06.03.07

від відповідача: Вейг Ж.З. -представник, довіреність від 01.08.2006

3-тя особа: ОСОБА_4. -адвокат, ордер НОМЕР_2 від 24.04.07, гр. ОСОБА_2

СУТЬ СПОРУ:  Приватний підприємець ОСОБА_1,   м. Ужгород звернулася з позовом до суду до  виконавчого комітету Ужгородської міської ради, м. Ужгород про  визнання нечинним рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 07.03.2007 НОМЕР_1 „Про анулювання дозволу  на торгівлю з цілодобовим режимом роботи” посилаючись на те, що  рішення прийнято без її участі; порушень прав споживачів у закладі не було жодного разу; пункт третій рішення, який приписує Ужгородському МВ УМВС України в Закарпатській області вжити заходів по  недопущенню роботи в цілодобовому режимі закладу по АДРЕСА_1 є протизаконним, оскільки за цією адресою виконкомом видано і не анульовано інші дозволи на цілодобовий режим роботи; виконання рішення водночас передбачає недопущення роботи інших підприємців, що мають законні підстави для здійснення своєї діяльності з цілодобовим режимом роботи, що  призведе до значних і невиправданих збитків.

          Відповідач у відзиві на позовну заяву позовні вимоги  не визнав посилаючись на те, що відповідно до п.б./ ч. 4  ст. 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до повноважень  виконавчого комітету входить встановлення  за погодженням з власниками зручного для населення режиму роботи розташованих на відповідній території  підприємств, установ та організацій , сфери обслуговування незалежно від форм власності.

          Згідно ст. 24 Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” органи місцевого самоврядування зобов'язані вживати заходи щодо недопущення впродовж доби перевищень рівнів шуму, встановлених санітарними нормами в певних приміщеннях і на певних територіях: захищених об'єктах таких як, жилі будинки і прибудинкові  території, заклади освіти, розташовані у межах населених пунктів, закладів громадського харчування, торгівлі, побутового обслуговування, розважального та грального бізнесу і т.д.

          Далі відповідач зазначає, що до виконавчого комітету Ужгородської міської ради надійшли численні колективні скарги на рівень шуму мешканців будинків, сусідніх з об'єктом, в якому проводить свою діяльність позивач. Про перевищення рівня шуму у  згаданому закладі свідчить, зокрема,  протокол НОМЕР_3 від 26-27.01.2007, складений Закарпатським обласним  СЕС. Власник приміщення ОСОБА_5, за повідомленням  Ужгородського МВ УМВС  України притягувався до адмінвідповідальності, з ним проводилась профілактична бесіда (лист від 31.01.2007 вих. НОМЕР_4). Зокрема, відносно нього були складені протоколи про адміністративні правопорушення за ст. 182 ч. 1 КпАП (порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму  чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях) від 04.09.2006, 09.10.2006,  08.11.2006, 18.11.2006, 27.11.2006.

          Крім того, Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області  заступника міського голови листом від 16.02.2007 НОМЕР_17  було  повідомлено, що в період з 25.12.2006 по 15.02.2007 в розважальному центрі  „ІНФОРМАЦІЯ_1” під час роботи в нічний час зареєстровано три випадки тілесних ушкоджень громадян.

          Оскаржуване рішення, вважає відповідач, спрямоване на недопущення порушень  прав громадян та на виконання, покладених законом на органи місцевого самоврядування, обов'язків  і є законним.

          Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на  стороні відповідача, ОСОБА_2, залучена до участі у справі за її заявою,  стверджує, що рішення по даній справі зачіпатиме її права та інтереси, оскільки її будинок знаходиться впритул до розважального центру „ІНФОРМАЦІЯ_1”, який постійно проводить у цьому закладі дискотеки та інші гучні заходи з 21 години до 5 годин ранку, порушуючи нічну тишу та громадський  порядок, створює нестерпні умови для  проживання у власних будинках.

          У письмовій заяві, надісланій суду 18.04.2007, звертає увагу на те, що будівля по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді прийнята в експлуатацію Державною приймальною  комісією 14.07.2006 НОМЕР_5 як дитячий клуб. Розпорядженням міського голови від 28.08.06 НОМЕР_6 надано дозвіл НОМЕР_7 на розміщення кафе, а рішенням виконкому від 13.09.2006 НОМЕР_8 ПП ОСОБА_6 надано дозвіл НОМЕР_9 на розміщення тераси з режимом роботи з 8 годин до 22 годин. Дозвіл на проведення  дискотеки не надавався.

          ОСОБА_5 брав земельну ділянку під будівництво житлового будинку, а у 2004 році переобладнав під дитячий  центр.  „ІНФОРМАЦІЯ_1”  знаходиться в густонаселеному  житловому масиві, впритул до приватних забудов, тому власник мав продумати раціональне  планування: звукоізоляцію, товщину стін,  врахувати акустичне навантаження на населення.

          На підставі колективних скарг мешканців, багатьох протоколів з Ужгородського  МВ УМВС України, протоколу СЕС про грубі  порушення нічної  тиші, протесту прокуратури м. Ужгорода на п. 1.10. рішення виконкому Ужгородської міської ради за НОМЕР_10 від 25.12.2006 про надання дозволу на торгівлю з цілодобовим режимом роботи,  рішенням виконкому НОМЕР_1 від 07.03.2007 анульовано дозвіл на право  цілодобової торгівлі у барі за адресою: АДРЕСА_1, виданого Приватному підприємцю ОСОБА_1, а від 28.08.2007 НОМЕР_11 анульовано дозвіл  на послуги з цілодобовим режимом роботи у розважальному центрі, виданого   ПП ОСОБА_5.

          Просить захистити законні  права на здоров'я, спокійне життя у власних будинках та від  морального знущання ПП ОСОБА_5., який порушує закони та зневажає права мешканців, що проживають поряд. Систематичне порушення громадського порядку в нічний  час від таких гучних заходів як дискотека  та інших джерел шуму від торгівлі в нічний час (включена музика для відвідувачів, шум машин, які під”їжджають і від'їжджають, крики, галас, регіт) порушує Закон України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо  захисту населення від впливу шуму”, який передбачає заборону з 22 годин до 8 годин  голосний спів, лемент, використання звуковідтворювальної апаратури і інших джерел побутового шуму.

          Просить відмовити в позові.

          У судовому засіданні 15.06.2007 оголошувалась перерва до 11.30год. 19.06.2007.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін,

                                                  СУД ВСТАНОВИВ:

          Об'єкт по АДРЕСА_1 у м. Ужгороді побудований   гр. ОСОБА_5 на підставі  дозволу, наданого рішенням  виконкому Ужгородської міської ради від 22.11.2000 НОМЕР_12, в якому  зазначено: „Дозволити гр.ОСОБА_5 переобладнання  частини приміщень у власному недобудованому будинку по АДРЕСА_1 під дитячий  клуб”, затвердженого  в установленому порядку  проекту та дозволу на виконання будівельних  робіт НОМЕР_13 від 24.03.2003. Право власності  на вказаний об'єкт загальною площею 1237 кв.м. зареєстрований за ОСОБА_5 19.07.2006, реєстраційний  номер НОМЕР_18 на підставі свідоцтва про право власності, виданого згідно рішення виконкому Ужгородської міської ради НОМЕР_14 від 14.07.2006, як дитячий клуб, перебудований з недобудованого житлового будинку.

          Частину площі будівлі по АДРЕСА_1 у розмірі 500 кв.м. ОСОБА_5, на підставі договору оренди нежилого приміщення від 01.01.2007,  передав ПП ОСОБА_1.

          Рішенням виконкому Ужгородської міської ради від 25.12.2006 НОМЕР_10 підприємцюОСОБА_1  надано дозвіл на торгівлю з цілодобовим режимом роботи терміном  на один рік в барі по   АДРЕСА_1  (п.1.10 рішення).

          У зв'язку з тим, що внаслідок цілодобової торгівлі мало місце регулярне порушення тиші, що унеможливлює нормальне проживання власників сусідніх з місцем торгівлі будинків, що підтверджено протоколами про вчинення адміністративних  правопорушень НОМЕР_14 від 05.01.2007 таНОМЕР_15 від 20.02.2007, складеними Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області, відносно ОСОБА_5. за ст. 182 КУпАП (порушення тиші в громадських місцях), прокурором міста Ужгорода 23.03.2007 внесено протест на п. 1.10 зазначеного рішення.

          Однак, виконком Ужгородської міської ради 07.03.07, тобто до внесення протесту, враховуючи постійні скарги мешканців міста, а також інформацію Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області, Ужгородської міської СЕС, прийняв  рішення НОМЕР_1 „Про анулювання дозволу на торгівлю з цілодобовим режимом роботи”, в пункті першому якого вказано: „Анулювати дозвіл від 25.12.2006 НОМЕР_16  на право цілодобової торгівлі у барі за адресоюАДРЕСА_1, виданий приватному підприємцю    ОСОБА_1. та  відмінити п. 1.10 рішення виконкому міської ради від 25.12.2006 НОМЕР_10.

2. Управлінню у справа культури, спорту, сім'ї та молоді підготувати відповідне рішення про анулювання дозволу на послуги в даному закладі.

3. Ужгородському МВ УМВС України в Закарпатській області вжити заходів по недопущенню роботи закладу в цілодобовому режимі по  АДРЕСА_1”.

          Підставність прийняття такого рішення міськвиконкомом  підтверджується  багаточисельними скаргами мешканців, що проживають поряд з дитячим клубом „ІНФОРМАЦІЯ_1”, протоколами про вчинення адміністративних правопорушень за ст. 182 КУпАП,  складеними  МВ УМВС України в Закарпатській області (від 04.09.2006, 09.10.2006, 08.11.2006, 18.11.2006, 24.11.2006, 27.11.2006, 05.01.2007, 20.02.2007), які є в матеріалах справи, і які суд приймає як належний доказ, недивлячись на те, що адміністративні стягнення до правопорушника не застосовуались, оскільки як з"ясувалось у судовому засіданні, направлені Ужгородським МВ УМВС України в Закарпатській області матеріали на розгляд адмінкомісії при Ужгородському міськвиконкомі з невідомих причин до цього часу не розглянуті. Також   протоколомНОМЕР_3 про проведення санепідемстанцією Закарпатської області в ніч з 26 по 27 січня 2007 року в сусідньому з центром помешканні по  АДРЕСА_2,  досліджень шумового навантаження та інфразвуку з боку розважального центру „ІНФОРМАЦІЯ_1” по АДРЕСА_1. Встановлено, що еквівалентні рівні шуму та по всіх активних частотах в дитячій кімнаті вказаного будинку, в прибудові та на території, що безпосередньо прилягає до житлового помешкання, а також максимальний рівень шуму згідно вимог санітарних норм № 3077 -84  перевищують допустимі в нічний час.

          Зазначений протокол суд теж приймає як належний доказ, недивлячись на те, що постанова Головного державного санітарного лікаря міста Ужгорода від 14.01.2007 №17 про застосування адміністративно-запобіжних заходів за порушення санітарного законодавства, прийнята за наслідками розгляду протоколу НОМЕР_19 від 27.02.2007, визнана нечинною рішенням господарського суду від 12.04.2007, оскільки підставою для приняття такого рішення  була невідповідність оспорюваної постанови протоколу проведення досліджень шумового навантаження.

          За повідомленням начальника Ужгородського МВ УМВС України в Закарпатській області (лист від 16.02.07 НОМЕР_17, направлений першому заступнику міського голови)  за період з 25.12.06 по 15.02.07 в розважальному закладі „ІНФОРМАЦІЯ_1” під час роботи в нічний час зареєстровано три випадки нанесення тілесних ушкоджень громадянам.

          У судовому засіданні 15.06.2007 громадянка ОСОБА_7., допитана як свідок за клопотанням третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2., що проживає  поАДРЕСА_1, тобто поряд з РЦ „ІНФОРМАЦІЯ_1”, показала, що вночі  часто з цього закладу лунають  крики, нецензурні слова, шум машин, мають місце бійки. 31.05.2007 в     22.30 годин змушена була викликати міліцію, а також швидку, бо якомусь хлопцеві стало дуже погано. Склалось таке враження, що він вживав не тільки одне спиртне. Разом з іншими сусідами писали колективні скарги в прокуратуру, міськвиконком. У п'ятницю, суботу і неділю, коли  проводяться дискотеки, цілу ніч такий шум, що неможливо відпочивати.

          Вирішуючи даний спір, суд враховує також те, що рішення від 25.12.06         НОМЕР_10 про надання дозволу на торгівлю з цілодобовим  режимом роботи приймалось без врахування рішення виконкому від 14.07.2006 НОМЕР_5, яким затверджено акт Державної приймальної комісії про введення в експлуатацію дитячого клубу по АДРЕСА_1 і суперечить останньому та цільовому використанню дитячого клубу. Надаючи дозвіл на цілодобову торгівлю, виконком  не врахував законні інтереси власників житлових будинків (квартир), розташованих поруч з місцем  цілодобової торгівлі в барі по    АДРЕСА_1, на нормальне та безпечне, в тому числі і від шуму, проживання, а також належне моральне виховання  відвідувачів дитячого клубу, який безпідставно перетворився в розважальний центр (заклад).

          Обстановка, яка склалась у будівлі по АДРЕСА_1 у   м. Ужгороді, у зв'язку з цілодобовою торгівлею  у барі, призвела до порушення вимог  Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя  населення”.  

           Відповідач, приймаючи оспорюване рішення діяв у межах своєї компетенції, відповідно  до Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” (ст. 30) та Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення.” (ст.24)

          З огляду на викладене, суд вважає адміністративний позов безпідставним та таким, що до задоволення не підлягає.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 17, 18, 21, 69, 71, 86, 94, 98, 118, 158, 162, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України,

СУД   ПОСТАНОВИВ:

1.          У задоволенні адміністративного позову відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 16.03.2007.

3. Постанова набирає законної сили в порядку ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                  Л.М.Якимчук