Справа №1П-1/10

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ            УКРАЇНИ

19 січня  2010 року Дарницький районний суд м. Києва у складі:

головуючого – судді Фрич Т.В.,

при секретарі – Московко І.О.,

за участю: прокурора –Гриненка О.О.,

потерпілого- Дзюби Г.В.

захисника -ОСОБА_1,

обвинуваченого -ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі сулу у м. Києві кримінальну справу за постановою слідчого про звільнення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Великі Канівці, Чорнобаївського району, Черкаської області, українця, гр-на України, не одруженого, освіта середня спеціальна, працює ПП «Служба безпеки «Спарта», зареєстрований за адресою АДРЕСА_4, проживає за адресою АДРЕСА_5 не судимого, від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії. -

В С Т А Н О В И В :

Старший слідчий СВ Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві ОСОБА_3 за згодою прокурора Дарницького району звернувся до суду з постановою про направлення до суду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 190, ч. 1 ст. 364 КК України, для звільнення його від кримінальної відповідальності внаслідок акту амністії. Слідчий посилається на те, що ОСОБА_2 до набрання чинності Законом України «Про амністію» від 12 грудня 2008 року вчинив умисні злочини середньої тяжкості, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до 5 років, має дитину, якій не виповнилося 18 років і не заперечує проти закриття кримінальної справи внаслідок акту амністії.

З постанови вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачується в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно та в зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з корисливих мотивів, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що завдало істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян, що він вчинив за наступних обставин.

Приватне підприємство «Будівельна компанія «Победит», засновником якого є ОСОБА_2, зареєстроване Дарницькою районною в м. Києві державною адміністрацією 21 грудня 2004 р. за юридичною адресою: м. Київ, вул. Ялтинська, 5-Б.

Згідно рішення про створення приватного підприємства «Будівельна компанія «Победит» від 17 грудня 2004 р. директором підприємства призначений ОСОБА_2

Відповідно до статуту ПП «Будівельна компанія «Победит» управління підприємством здійснюється відповідно до статуту на основі поєднання прав засновника щодо господарського використання свого майна і принципів самоврядування трудового колективу. Засновник здійснює свої права по управлінню підприємством безпосередньо або через уповноважені органи. Засновник підприємства самостійно вирішує всі питання, які стосуються діяльності підприємства, в межах діючого законодавства України, за винятком питань, віднесених статутом до компетенції трудового колективу.

Будучи засновником ПП «Будівельна компанія «Победит» та здійснюючи керівництво підприємством, ОСОБА_2 виконує організаційно-розпорядчі обов'язки по здійсненню керівництва підприємством, тобто він є службовою особою.

2 вересня 2006 р. у квартирі АДРЕСА_2. Києві ОСОБА_2, виступаючи від імені директора ПП «Будівельна компанія «Победит», зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч інтересам служби, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_4, ввів її в оману. При цьому ОСОБА_2 переконав ОСОБА_4, що ПП «Будівельна компанія «Победит» виконає будівельно-ремонтні роботи в належній їй квартирі АДРЕСА_2 уклавши з нею усний договір про проведення будівельно-ремонтних робіт, заздалегідь не маючи наміру його виконувати. Таким чином ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою отримав від ОСОБА_4 в якості авансу гроші в розмірі 1000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 2 вересня 2006 р. складає 5050 грн., якими заволодів, а будівельно-ремонтні роботи не виконав, хоча мав реальну можливість їх виконати, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 5050 грн.

4 вересня 2006 р. ОСОБА_2, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_2, виступаючи від імені директора ПП «Будівельна компанія «Победит», зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч інтересам служби, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_5 ввів його в оману. При цьому ОСОБА_2 переконав ОСОБА_5, що ПП «Будівельна компанія «Победит» виконає будівельно-ремонтні роботи в його квартирі за адресою АДРЕСА_2 уклавши з ним усний договір про проведення будівельно-ремонтних робіт згідно складеного кошторису в строк до 1 листопада 2006 року, заздалегідь не маючи наміру його виконувати. Таким чином ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою отримав від ОСОБА_5 в якості авансу грошові кошти в розмірі 4000 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України станом на 4 вересня 2006 р. складає 20200 грн., якими заволодів, а будівельно-ремонтні роботи в квартирі ОСОБА_5 не виконав, хоча мав реальну можливість їх виконати, чим спричинив ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 20200 грн.

Цього ж дня ОСОБА_2 перебуваючи за вищевказаною адресою, виступаючи від імені директора ПП «Будівельна компанія «Победит», зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч інтересам служби, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_6, ввів її в оману. При цьому ОСОБА_2 переконав ОСОБА_6, що ПП «Будівельна компанія «Победит» виконає будівельно-ремонтні роботи в її квартирі АДРЕСА_6 уклавши з нею усний договір про проведення будівельно-ремонтних робіт згідно складеного кошторису в строк до 1 листопада 2006 року, заздалегідь не маючи наміру його виконувати. Таким чином ОСОБА_2 шляхом зловживання довірою отримав від ОСОБА_6 в якості авансу грошові кошти в розмірі 2200 доларів США, що згідно офіційного курсу Національного Банку України складає 11110 грн., якими заволодів, а будівельно-ремонтні роботи в квартирі ОСОБА_6 не виконав, хоча мав реальну можливість їх виконати, чим спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 11110 грн.

Наприкінці вересня 2006 року у квартирі АДРЕСА_7 ОСОБА_2, виступаючи від імені директора ПП «Будівельна компанія «Победит», зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч інтересам служби, з метою заволодіння грошовими коштами ОСОБА_7 ввів його в оману. При цьому ОСОБА_2 переконав ОСОБА_7, що ПП «Будівельна компанія «Победит» виконає будівельно-ремонтні роботи в зазначеній квартирі і уклав з ним усний договір про проведення будівельно-ремонтних робіт в строк до 1 січня 2007 року, заздалегідь не маючи наміру його виконувати. Таким чином ОСОБА_2 отримав від ОСОБА_7 в якості авансу грошові кошти в розмірі 4000 грн., якими заволодів, а будівельно-ремонтні роботи не виконав, хоча мав реальну можливість їх виконати, чим спричинив ОСОБА_7 матеріальну шкоду в розмірі 4000 грн.

В судовому засіданні прокурор просить постанову задовольнити.

Обвинувачений гр. ОСОБА_2 не визнав фактичні обставини обвинувачення, заперечив факт діяння, яке поставлено йому в провину, однак  наполягав  на застосуванні до нього амністії, звільненні від  кримінальної відповідальності та закриття провадження по справі, зазначаючи при цьому, що наслідки звільнення його від кримінальної відповідальності з нереабілітуючих підстав йому відомі.

Адвокат ОСОБА_1 вважає, що незважаючи на невизнання вини підсудним ОСОБА_2 в інкримінованих злочинах є всі підстави для  задоволення постанови слідчого та звільнення ОСОБА_2 від кримінальної відповідальності з застосуванням до нього амністії.

Потерпілий ОСОБА_5 заперечує проти задоволення постанови слідчого, оскільки ОСОБА_2 не визнає фактичні обставини справи, суму матеріального збитку заподіяного потерпілим, його дії органом досудового слідства кваліфіковано не вірно, а тому немає підстав для застосування до нього амністії.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи вважає, що в задоволенні постанови слід відмовити з  наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор, слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов»язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об»єктивного дослідження обставин справи, а згідно ст. 64 цього Кодексу при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді підлягають доказуванню зокрема подія злочину, винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Верховний Суд України в п. 13 постанови Пленуму від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» роз»яснив, що постанова слідчого про закриття кримінальної справи, яка направляється до суду, має бути вмотивована. Крім даних про особу у цьому процесуальному документі мають бути наведені докази вчинення злочину, а також обставини, на підставі яких прокурор або слідчий дійшов висновку про необхідність закриття кримінальної справи.

При посиланні на докази обов»язково зазначаються  аркуші  справи. В резолютивній частині постанови наводяться відомості   про особу обвинуваченого, коротко викладається  суть пред»явленого обвинувачення  з зазначенням статті кримінального закону. До постанови додається список осіб, що підлягають виклику в судове засідання, з зазначенням їх адреси і аркуші справи, де викладені їх показання або висновки, довідки про речові докази, цивільний позов, про заходи вжиті до його забезпечення та про судові витрати. Постанова долучається до справи та подається ще в необхідній кількості копій : для судової справи та для вручення обвинуваченому.

Органом досудового слідства зазначені вимоги закону не виконані, що позбавляє суд всебічно, повно та об»єктивно дослідити всі  обставини та належно оцінити та перевірити  зібрані докази у їх сукупності.

Крім того з матеріалів кримінальної справи вбачається, що  постановою Дарницького районного суду м.Києва  від 04.09.2009 року  кримінальну справу відносно  ОСОБА_2 було закрито, а його звільнено від кримінальної  відповідальності за ч.2 ст.190, ч.1 ст. 364 КК України на підставі п. «в» ст.ст. 1, 6 Закону України « Про амністію» від 12.12.2008 року .

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м.Києва  від 19.11.2009 року вказану постанову Дарницького районного суду м.Києва скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду .

В своїй ухвалі колегія суддів зазначила, що прийняти рішення про закриття кримінальної справи суд може лише після всебічного, повного і об»єктивного дослідження всіх її обставин та оцінки зібраних і перевірених доказів у їх сукупності, виходячи з вимог норм діючого кримінально-процесуального закону.

В даному випадку якщо обвинувачений  ОСОБА_2 заперечує фактичні обставини справи, подію злочину, винність його у вчиненні злочину і мотиви злочину, а потерпілі в свою чергу також не погоджуються з кваліфікацією дій інкримінованих обвинуваченому,   така справа повинна  розглядатися у загальному порядку, під час якого також можливе її  закриття з нереабілітуючих обставин.

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 п.4 , 281 КПК України, суд ,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні постанови слідчого про звільнення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від кримінальної відповідальності за ст. 364 ч.1 , 190 ч.2 КК України у зв»язку з застосуванням амністії  відмовити та повернути кримінальну справу  прокурору Дарницького району м.Києва для проведення додаткового розслідування.

Запобіжний захід  ОСОБА_2 – підписку про невиїзд залишити без змін.

На  постанову протягом семи діб з дня її винесення, можна подати апеляцію до Апеляційного суду м.Києва.

Головуючий :