Справа № 1-6/10

                В И Р О К

                І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

02 лютого 2010 року Дарницький районний суд м.Києва в складі :

головуючого – судді Фрич Т.В.

при секретарях – Московко І.О., Порхун Н.П.

потерпілої –ОСОБА_1

адвоката – ОСОБА_2

адвоката – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальну справу за обвинуваченням: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, українця, гр-на України, освіта вища технічна, одруженого, приватного підприємця, зареєстрованого та проживає в АДРЕСА_1 не судимого,  обвинуваченого в скоєнні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,

            В С Т А Н О В И В :

    08.11.2006 року ОСОБА_1 звернулась до Дарницького районного суду м.Києва  з скаргою в порядку ст. 27 КПК України  про порушення кримінальної справи  відносно ОСОБА_4 за ст. 125 ч.1 КК України.

    Постановою Дарницького районного суду м.Києва від 20.11.2006 року відносно ОСОБА_4 було порушено кримінальну справу за ч.1 ст. 125 КК України.

    ОСОБА_1 обвинувачує ОСОБА_4 в тому, що він 12.03.2006 року, приблизно  о 17 год. 00 хв., знаходячись на подвір»ї свого будинку  АДРЕСА_1 в результаті  словесного конфлікту, що виник на підставі  неприязних стосунків, які склались з сусідкою ОСОБА_1, почав кидати в її сторону сніжки, які  складались зі снігу та льоду. Один з кинутих  сніжків потрапив  у праве око ОСОБА_1

    В результаті попадання сніжка  з вкрапленням  льоду гр.ОСОБА_1  в око, останній  було заподіяно тілесне ушкодження, яке згідно комісійного  висновку експертів  № 246 від 23.12.2008 року  відноситься  до легкого тілесного ушкодження.

В судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 обвинувачення  підтримала повністю  та показала, що вона проживає в  приватному будинку АДРЕСА_2. 12.03.2006 року, приблизно о 17-00 годині, вона знаходячись на подвір'ї свого будинку почули, як щось шкрябає та подумала, що сусіди знову кидають сніг їй під сарай. Тому вона з донькою ОСОБА_5 взяли драбину та полізли на дах сараю, звідки перекинули драбину та вона спустилась за сарай і відразу загрузла в снігу. Сусід ОСОБА_4 кидав сніг, на що вона зробила останньому зауваження. Після цього ОСОБА_4 в силу неприязних стосунків, які склалися між ними, почав кидати в неї сніжки, один з яких попав у праве око, в результаті чого вона отримала тілесні ушкодження. В момент коли сніжка потрапила їй в око вона знаходилась вже на даху сараю. ОСОБА_4 дуже голосно сміявся та був у захваті від влучного попадання, чим зухвало вихвалявся перед присутніми родичами на своєму подвір'ї. Отримавши травму ока вона звернулась до Київського міського бюро судово-медичної експертизи для встановлення ступеню тяжкості отримання нею тілесних ушкоджень та з заявою про скоєний злочин до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві.

13.03.2006 року судмедексперт Київського міського бюро судово-медичної експертизи ОСОБА_6 склала акт судово-медичного дослідження за № 1911, згідно якого було встановлено, що вона отримала легкі тілесні ушкодження. 21.03.2006 року начальником Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві було затверджено постанову дільничного інспектора міліції про відмову у порушенні кримінальної справи у зв'язку з тим, що потерпілій були завдані легкі тілесні ушкодження. Одночасно їй було рекомендовано звернутися до суду в порядку приватного звинувачення згідно ст. 27 КПК України.

Обгрунтовуючи обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні злочину передбаченого ст. 125 ч.1 КК України,  потерпіла ОСОБА_1 як на докази посилалась на показання свідків: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, лікаря офтальмолога центральної районної поліклініки Дарницького району м. Києва ОСОБА_13, експерта ОСОБА_6 та висновки експертиз.

Підсудний ОСОБА_4 вину свою в інкримінованому  злочині не визнав та дав показання про те, що він разом з своєю сім»єю проживає по сусідству з сім»єю ОСОБА_1  Між сусідами постійно виникають конфлікти. ОСОБА_1 безпричинно ображає його сім»ю та його особисто. 12.03.2006 року, приблизно  о 17 год. 00 хв., він знаходився разом з свої братом  на подвір»ї свого будинку  АДРЕСА_1 коли побачили, що ОСОБА_1 разом з своєю донькою ОСОБА_5 по драбині вилізли на дах власного сараю. Коли ОСОБА_1 переставивши драбину зі сторони сараю, яка межує з їх земельною ділянкою намагалась спуститись на землю, вона впала на купу снігу зі сміттям, яка знаходиться за сараєм. В результаті падіння вона могла отримати тілесне ушкодження. Він ніяких сніжок в її сторону не кидав. Будь-якого іншого фізичного насильства до ОСОБА_1 не застосовував.

Відповідно до вимог ст. 64 КПК України при провадженні  досудового слідства, дізнання і розгляді кримінальної справи в суді, в числі інших визначених в цьому  законі обставин, підлягають доказуванню подія та склад злочину, винність обвинуваченого у вчиненні злочину, мотиви злочину.

        Аналізуючи наведені потерпілою ОСОБА_1 та досліджені судом докази в їх сукупності, суд приходить до висновку,  вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 125 ч.1 КК України, не знайшла свого підтвердження і не доведена матеріалами  судового слідства, з наступних підстав:

    - допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11, дала показання про те,   що 12.03.2006 року, вона перебувала у родини ОСОБА_1 на їх запрошення. Приблизно біля 17.00 год., всі вийшли на подвір'я будинку АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_1, ОСОБА_10 ОСОБА_5 та ОСОБА_12 зі сторони сусідів чулись звуки начебто чистили сніг.  У зв»язку з чим ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_5 взяли драбину та полізли на дах сараю, щоб подивитись чи кидають за їх сарай сніг. Бачила як ОСОБА_1 піднялись на дах та спустились на ту сторону сараю. Через деякий час припинилась чистка снігу та почали летіти сніжки. ОСОБА_1  піднялась на сарай  і зойкнула. При цьому вона не бачила самого попадання, тому що ОСОБА_1 була до неї спиною, обличчям в двір сусідів. Коли вона спустилась  в двір у неї око було заліплене снігом, пуховий платок був також закиданий снігом, одяг був чистий. Вона допомогла їй зчистити з ока сніг. Коли вони спустились з даху відразу пішли в будинок, надали ОСОБА_1 допомогу і ОСОБА_5 викликала працівників міліції, яких вони з ОСОБА_12 не дочекались та поїхали додому. Через сітку в паркані вони бачили, що сніжки кидав саме ОСОБА_4 при цьому насміхався та був задоволений своїм вчинком.

- аналогічні показання в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_12 також зазначила , що коли ОСОБА_1 знову піднялась на дах сараю в неї полетіли сніжки і вона почула як ОСОБА_1 зойкнула, а коли ОСОБА_1 повернулась до них та спускалась по драбині вниз то вони побачили , що око в неї заліплене снігом.

- з показань свідка ОСОБА_7 /а.с.77-82 т.1/ вбачається, що 12.03.2006 року близько 17 год. вона разом з синами ОСОБА_8 та ОСОБА_4 знаходились в дворі будинку. Сини ремонтували автомобіль, в цей момент вона побачила, що ОСОБА_1 та її донька ОСОБА_5 з даху сараю який їм належить та розміщений на межі з їх ділянкою скидують  сніг до неї в двір. На зроблене їм зауваження, відразу почули погрози. Коли ОСОБА_1 вирішила спуститься в двір по драбині з лопатою в руках , то драбина похилилась і ОСОБА_1 впала з драбини в просвіт  між забором і сараєм на купу сміття. Піднявшись вона забрала лопату і стала підніматись  назад на дах сараю. При цьому викрикувала погрози, після чого разом з донькою спустились до себе в двір. Будь-яких тілесних ушкоджень на ній не було. Свідків події також не було. На межі між їх ділянками зі сторони домоволодіння  ОСОБА_1 розміщені будівлі, через які фактично відсутня видимість.

- з показань свідка ОСОБА_8 вбачається, що 12.03.2006 року ввечері він побачив, що ОСОБА_1 разом зі своєю донькою кидають сніг на подвір'я будинку АДРЕСА_1 Він з ОСОБА_4 зробив зауваження ОСОБА_1 та її доньці. Вони не відреагували. Потім ОСОБА_1 та її донька взяли драбину та спустили її на подвір'я будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_1 спускалася з драбини на подвір'я ОСОБА_4 з лопатою в руках, з метою побити автомобілі, що стояли у дворі. ОСОБА_1 коли спускалась по драбині похитнулась, та впала між сараєм та парканом. Після чого піднялась та знову вилізла на драбину та продовжувала скидати сніг.

- з показання свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні вбачається, що   12.03.2006 року, приблизно біля 17-00 години, знаходячись на подвір'ї свого будинку у супроводі доньки ОСОБА_5 та знайомих ОСОБА_11 та ОСОБА_12 почули, шо з боку їх  сусідів ОСОБА_4  чистять  сніг на їх подвір'я. Донька та дружина ОСОБА_1 полізли на дах сараю. Далі дружина спустилась, щоб подивитись, що там робиться на нашій території за сараєм. ОСОБА_4 почав кидати сніжками. Коли дружина знаходилась на землі її від сніжок захищала сітка, а коли піднялась на  верх  сніжка попала їй в око. Після того, як кинута сніжка потрапила в око, ОСОБА_4 дуже голосно сміявся та був задоволений своїм вчинком.

- з оголошених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_5 доньки потерпілої, вбачається що 12.03.2006 року, приблизно біля 17-00 години, вона знаходячись на подвір'ї свого будинку АДРЕСА_2 разом з ОСОБА_1, ОСОБА_10 та знайомими, що прийшли до них у гості - ОСОБА_11 та ОСОБА_12 почули начебто сусіди чистять сніг, вирішили переконатись, взяли драбину, залізли на дах сараю і побачили, що  ОСОБА_8 ремонтував машину. А ОСОБА_4 та його матір чистили сніг  і кидали його їм під сарай. ОСОБА_1 спустилась по драбині  стала на сніг і провалилась в сніг по руки. ОСОБА_4 почав кидати сніжки, а ОСОБА_1 почала підніматись по драбині на дах. Коли вона вже піднялась, то неї була заліплена вся  орбіта ока сніжкою з вмістом льоду. Пізніше зазначила, що коли сніжка потрапила в око матері то вона вже майже піднялась на дах. Піднімалась вона по драбині напівповерненою, а саме задом.  Вона допомогла матері прибрати сніжку з обличчя. Після чого матір повернулась до ОСОБА_4 і сказала що вона їм цього не пробачить  і що буде викликати міліцію . /а.с.54-55 т.1/

- оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка лікаря офтальмолога центральної районної поліклініки Дарницького району м. Києва ОСОБА_13,   яка здійснювала лікування ОСОБА_1 після отримання нею легких тілесних ушкоджень 12.03.2006 року, з яких дала суду свідчення про те, що згідно характеру отриманих потерпілою ушкоджень, вони не могли виникнути в результаті падіння потерпілої на землю, а лише в результаті попадання кинутого в око круглого предмета, яким міг бути кинутий сніжок.

- висновком експерта   Київського міського бюро судово-медичної експертизи за № 1127/Е від 04.06.2007 року, з якого вбачається, що в результаті вивчення матеріалів кримінальної справи експерт прийшла до висновку, що тілесні ушкодження з найбільшою вірогідністю виникли при обставинах вказаних ОСОБА_1 – нанесення одноразового прямої травматичної дії тупим предметом /сніжкою з вкрапленням льоду/ в область обличчя. Враховуючи характер, локалізацію і розміщення виявлених тілесних ушкоджень на інших ділянках тіла прийшла до висновку, про те, що їх утворення при обставинах вказаних ОСОБА_14 –падінні на землю, мало вірогідно. Описанні тілесні ушкодження  відносяться до легких тілесних ушкоджень.  

/а.с.148-151/

- показаннями в судовому засіданні експерта ОСОБА_6 про те,   що вона особисто 13.03.2006 року оглядала потерпілу ОСОБА_1, проводила первинну експертизу та склала акт за № 1911  і прийшла до висновку що травма, яка виникла у ОСОБА_1 від попадання в око сферичного предмету, яким міг бути сніжок з вкрапленнями льоду, кинутий у бік потерпілої. Що дана травма ока не могла виникнути в результаті падіння, як на те вказує обвинувачений.

- показаннями в судовому засіданні  спеціаліста ОСОБА_15, який повністю спростував висновки експерта ОСОБА_6 та зазначив, що травма ока у потерпілої ОСОБА_1  не могла  виникнути при обставинах зазначених потерпілою,  а саме в результаті попадання сніжки в око.

 - комісійним висновком експертів за № 246 Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 29.10.2008 року, згідно якого на момент освідування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_6, 13.03.2006 року (згідно «Акту судово-медичного дослідження (обстеження)» № 1911), у неї були виявлені наступні тілесні ушкодження:

•   -     крововилив в надбрівній області справа з переходом в проекцію правої брови, верхньої повіки, овальної форми, червоно-фіолетового кольору, розмірами 4,5x5,5 см;

•   -     8 точкових саден на фоні вище описаного крововиливу, одні продовгуватої, одні овально-продовгуватої форми;

-     одне садно лінійної форми на спинці носа в середній третині.

Всі вище описані садна переривчатого характеру, вкриті червоно-бурими кірочками, що підвищуються над поверхнею шкіри, розмірами 0,2x2,2 см, 0,9x0,4 см, довжиною 0,5 см.

Отримані ОСОБА_1 тілесні ушкодження спричиненні тупим (ми) предметом (ми) і відносяться до ЛЕГКОГО тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я ( за критерієм тривалості розладу здоров'яТ Г"

В наданій медичній документації є дані про наявність у потерпілої офтальмологічної патології у вигляді в'ялопротікаючого увеїту та іридоцикліту обох очей, початкова катаракта, ангіосклероз сітківки обох очей. Виявлена офтальмологічна патологія носить хронічний характер та з отриманою травмою 12.03.2006 року не пов'язана.

2     і 4. Враховуючи морфологічні особливості вище описаних ушкоджень вони, по давності спричинення, можуть відповідати строку 12.03.2006 року.

Крім того, локалізація та об'єм крововиливу з наявністю на його фоні точкових саден, могли утворитися при обставинах, на які вказує ОСОБА_1, тобто при попаданні в її око сніжка з включеннями крихт льоду чи твердого снігу.

З, 5 і 6. При падінні людини на тверде покриття (яким може бути купа сміття) обличчям донизу, у неї можуть утворитись симетричні ушкодження виступаючих частин обличчя (виличні виступи, лоб, надбрівні дуги, підборіддя).

Проте, у ОСОБА_1 на момент освідування 13.03.2006 р. був виявлений лише крововилив з саднами на правому оці та садно на спинці носу, будь-яких ушкоджень на виступаючих частинах обличчя у неї виявлено не було.

Приймаючи до уваги обмеженість ушкоджень однією анатомічною ділянкою обличчя, їх відсутність на ділянці кінцівок, свідчить про малоймовірність їх виникнення внаслідок падіння з будь-якої висоти, оскільки останнє передбачає елемент ковзання контактуючою поверхнею тіла по предмету, з яким виник контакт.

Все   це,   виключає   можливість   утворення   тілесних   ушкоджень,   виявлених   у ОСОБА_1, при обставинах, на які вказує ОСОБА_4   (а. с.  213-221)

- згідно комісійного висновку спеціалістів в галузі судово-медичної експертизи центру судово-медичних послуг «МІБІ-ЛЕКС» від 26.01.2009 року спеціалісти в галузі судово-медичної експертизи дійшли наступних висновків: у гр. ОСОБА_1 після подій 12.03.2006 року було виявлено наступні тілесні ушкодження: в надбрівній ділянці справа крововилив червоно-фіолетового кольору овальної форми з переходом на верхню повіку розміром 4,5x5,5 см та 8 точкових саден, 1 продовгуватої, 1 овально-продовгуватої розмірами 0,2x2,2; 0,9x0,4 на його фоні, а також садно на спинці носа в середній третині лінійної форми переривчастого характеру довжиною 0,5 см.

Крововилив в надбрівній ділянці справа з саднами та садно на спинці носа в середній третині виникли внаслідок дії предмету з плоскою поверхнею, розмір якої дозволив одночасно контактувати як з правою надбрівною ділянкою, так і спинкою носа в середній третині, оскільки за обставинами справи мав місце один удар.

Переривчастий характер саден доводить, що вони виникли внаслідок ковзання по предмету, з ким був контакт.

Крововилив на верхній повіці є наслідком не безпосередньої травматичної дії на неї, а затіканням крові з вище розташованої травмованої ділянки, так як шкіра на повіці не щільно прилягає до підшкірної основи. Садна на фоні крововиливу виникли внаслідок контактування з поверхнею, яка має нерівності. Таким чином, травмуючий предмет, що спричинив виникнення тілесних ушкоджень у гр. ОСОБА_1, зважаючи на їх кількість, локалізацію та ступінь вираженості, мав з поверхню наближеної до площини з окремими нерівностями ( розмір якої не менший від середньої третини носу до правого лобного бугра обличчя ОСОБА_1, оскільки крововилив в надбрів'ї мав розміри 4,5x5,5 см.

Гр. ОСОБА_1 стверджує, що отримала тілесні ушкодження внаслідок попадання в обличчя кинутого сніжка з льодом, а ОСОБА_4 вказує, що мало місце падіння на засніжену купу сміття висотою близько 1 м вкритої снігом, при спусканні з драбини з урахуванням того, що загальна висота відносно поверхні ґрунту з урахуванням зросту ОСОБА_1 становила близько 2-х метрів. Сніжок має сферичну поверхню і внаслідок удару в ділянку в межах від середньої третини носу  правого надбрів'я обов'язково відбудеться контактування з правою частиною спинки носа, внутрішнім кутом правого ока, очним яблуком, верхньою повікою, що призвело б до виникнення в даних місцях тілесних ушкоджень у вигляді саден та синців, оскільки як стверджує ОСОБА_1, сніжок був з льодом.

Покази ОСОБА_4 стосовно механізму травмування ОСОБА_1 не суперечать виявленим у неї тілесним ушкодженням, оскільки як доведено в п. 1 Висновків травмуючий предмет мав поверхню наближену до площини з окремими нерівностями, розмір якої не менший від середньої третини носу до правого лобного бугра обличчя ОСОБА_1 і контактував лише з правою частиною її голови в площині від носу до надбрів'я.

Одностороннє травмування обличчя ОСОБА_1 можливе в разі її контакту правою надбрівною ділянкою та носом з незначним згинанням в шийному відділі хребта, коли контакт з іншими виступаючими частинами обличчя (підборіддя, вилиця) відсутній.

Крім того, переривчастий характер саден вказує, що вони могли виникнути лише при ковзанні, тобто при падінні на купу сміття з висоти.

Таким чином, тілесні ушкодження у гр. ОСОБА_1 могли виникнути за обставин, на які вказує ОСОБА_4    - падіння на засніжену купу сміття висотою близько 1 м вкритої снігом, при спусканні з драбини з урахуванням того, що загальна висота відносно поверхні ґрунту з урахуванням зросту ОСОБА_1 становила близько 2-х метрів, та не могли утворитися за обставин, на які вказує гр. ОСОБА_1

В представлених матеріалах  відсутні  потрібні  вихідні дані,  щодо  визначення можливості утворення зазначених тілесних ушкоджень при попаданні в обличчя кинутого на відстань сніжка. Встановлення та перевірка можливості спричинення вказаних тілесних ушкоджень, саме від кидка  такого предмету  на відстань, поряд з іншими обставинами  події здійснюється слідством . /а.с.232-236/

- допитаний в судовому засіданні експерт ОСОБА_16 комісійний висновок експертів за № 246 Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 29.10.2008 року підтримав частково зазначивши, що в зазначеному висновку допущено помилку в частині визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, а саме, що було безпідставно зазначено про те, що у потерпілої ОСОБА_1 мало місце легке тілесне ушкодження з короткочасним розладом здоров»я,  а насправді в неї мало місце легке тілесне ушкодження.

-допитаний в судовому засіданні в якості експерта –спеціаліст ОСОБА_17  комісійні висновки спеціалістів  в галузі судово-медичної експертизи центру судово-медичних послуг «МІБІ-ЛЕКС» від 26.01.2009 року підтримав повністю та спростував висновки експерта ОСОБА_16

- з дослідженого судом матеріалу на підставі якого винесено постанову про відмову в порушенні кримінальної справи №2046 зареєстрованого в ЖРЗПЗ №3253 від 12.03.2006 року  вбачається, що ОСОБА_1 звернулась 12.03.2006 року до Дарницького РУ ГУ МВС України в м.Києві з заявою про те, що сусід ОСОБА_4 наніс їй тілесні ушкодження. /а.с.3/

В своєму поясненні від 12.03.2006 року  ОСОБА_1 зазначила, що 12.03.2006 року вона перебувала вдома. Близько 17 год. вийшла на подвір»я з метою піти за сарай та подивитись скільки там накидано снігу. Коли вона підійшла до сараю то побачила, що біля нього лежить багато снігу та льоду і зрозуміла, що це зробили сусіди  з АДРЕСА_1 з якими в неї неприязні стосунки. Вона стала підніматись по сходах до себе додому і побачила в цей час, що мешканець  із житлового будинку №20 взяв сніжку та став кидати в її сторону. Одна із сніжок влучила їй в обличчя чим спричинила легкі тілесні ушкодження подряпину та гематому на обличчі ./а.с.4-5/

В поясненні від 14.03.2006 року ОСОБА_1 зазначила, що 12.03.2006 року  приблизно о 17 год. вона зайшла за свій сарай, щоб подивитись що роблять її сусіди, оскільки вони щось там робили. В цей момент в неї почав кидати снігом і льодом син сусідів ОСОБА_4. Кидав він на її думку для того, щоб вона з чоловіком нічого не робили, а саме не розчищали сміття. Після чого він почав кричати на її собаку і говорити, що вона йому заважає.

В своїй скарзі в порядку ст. 27 КПК України / а.с.2-4 т.1/ потерпіла ОСОБА_1 зазначала про те, що вона підійшла до огорожі з боку сараю і зробила зауваження ОСОБА_4 на те, що він кидає сніг їй під сарай, на що, останній  почав кидати в неї сніжки з кригою і одна з них потрапила їй в праве око.

В своїх поясненнях та в заяві ОСОБА_1 не зазначала про будь-яких свідків події.

В судовому засіданні 12.12.2006 року /а.с.51-53 т.1/  потерпіла ОСОБА_1 зазначала, про те, що 12.03.2006 року вона вийшла в двір будинку і хотіла подивитись куди сусіди ОСОБА_4 викидають сніг. Хотіла пройти через сітку, але там арматура. Вона з донькою ОСОБА_5 поставили  драбину і залізли з нею  на дах сараю, переставили драбину з іншої сторони і побачили, як ОСОБА_4 з матір»ю зчищають сніг  з льодом. Донька тримала драбину, а вона почала спускатись вниз, коли спустилась то нирнула в сніг,  снігу накидали під сарай майже по дах, пройти там було неможливо, тому почала підніматись спиною на дах сараю. Донька допомагала, коли вона піднялась і сіла на сарай сніжка потрапила їй в обличчя.  

Аналізуючи наведені вище докази в їх сукупності, суд вважає, що  вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України, не знайшла свого підтвердження і не доведена матеріалами судового слідства.

Відповідно до ст. 327 КПК України обвинувальний вирок  не може грунтуватись  на припущеннях  і постановляється  лише при умові, коли в ході  судового розгляду  винність  підсудного  у   вчиненні злочину доведена.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може  грунтуватись на доказах одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведенності  вини особи  тлумачаться  на її користь.    

Суд критично відноситься  до показань свідка ОСОБА_13 -   лікаря офтальмолога центральної районної поліклініки Дарницького району м. Києва, яка дала показання про те, що  вона  здійснювала лікування ОСОБА_1 з 11.04.2006 року протягом двох місяців, після отримання нею легких тілесних ушкоджень 12.03.2006 року.  І її захворювання пов»язане з отриманою нею травмою, оскільки згідно характеру отриманих потерпілою ушкоджень, вони не могли виникнути в результаті падіння потерпілої на землю, а лише в результаті попадання кинутого в око круглого предмета, яким міг бути кинутий сніжок. /а.с.130-131 т.1/ Оскільки вони повністю спростовані висновками судово-медичних експертиз з яких вбачається, що у наданій медичній документації  є дані про наявність у потерпілої ОСОБА_1 офтальмологічної патології у вигляді в'ялопротікаючого увеїту та іридоцикліту обох очей, початкова катаракта, ангіосклероз сітківки обох очей. Виявлена офтальмологічна патологія носить хронічний характер та з отриманою травмою 12.03.2006 року не пов'язана.

Суд критично відноситься до висновків судово- медичних експертиз та не може покласти їх в основу обвинувачення, оскільки вони протирічять один одному в частині визначення тяжкості виявлених у потерпілої ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, у зв»язку з чим було призначено повторну судово-медичну експертизу,  проведення якої доручено комісії спеціалістів  Головного бюро СМЕ при Міністерстві охорони здоров»я,  однак потерпіла ОСОБА_1 категорично заперечила проти проведення даної експертизи, та вимагала продовження розгляду справи за наявними в ній доказами.

Тому суд оцінює  критично висновки двох експертиз  за загальними правилами оцінки результатів, в сукупності  з оцінкою всіх інших  доказів  у справі.

Суд критично відноситься  до показань свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, оскільки вони протирічять показанням самої ОСОБА_1 зазначеним в поясненнях даних працівникам міліції,  які містяться в відмовному матеріалі № 2046. Крім того з фотографій долучених до даного відмовного матеріалу, вбачається, що між сусідніми домоволодіннями сімей ОСОБА_1 та ОСОБА_4, на межі зі сторони домоволодіння ОСОБА_1 розміщені різноманітні будівлі, через які не можливо спостерігати за подіями які відбуваються на сусідньому дворі.

З досліджених судом доказів, а саме показань потерпілої ОСОБА_1, свідків ОСОБА_5, ОСОБА_11, ОСОБА_12, та ОСОБА_10 вбачається різне розташування потерпілої в момент отримання нею удару сніжкою в обличчя, а саме : на драбині, обличчям до сусідів; сидячи на краю даху сараю; стоячи на сараї; поруч з сараєм; на сходах  будинку, що на думку суду є суттєвими протиріччями, які викликають сумніви в  правдивості таких доказів,  з врахуванням  неприязних стосунків між сусідами,  які суд  зобов»язаний  тлумачити на користь обвинуваченого ОСОБА_4

    Беручи до уваги, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а лише на фактах, які встановлені і підтверджені доказами отриманими законним шляхом, та які не містять суттєвих протирічь  суд вважає,  що за даним обвинуваченням  ОСОБА_4 необхідно виправдати за недоведеністю його вини в скоєнні даного злочину.

Цивільний позов відповідно до вимог ст. 28 КПК України не заявлявся.

Речові докази та судові витрати по справі відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.321, 323,324,327 КПК України , суд-

            З А С У Д И В :

 ОСОБА_4  за ст. 125 ч.1 КК України     визнати  невинним  та виправдати   у зв»язку  з недоведеністю  його участі у вчиненні злочину.

Вирок може бути оскаржений протягом п»ятнадцяти діб з моменту його проголошення до Апеляційного суду м.Києва через районний суд.

Головуючий :