Категорія 2.11.15
ПОСТАНОВА
Іменем України
28 січня 2010 року Справа 2а-28569/10/1270
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
судді Ірметовій О.В.
при секретарі Коробенко Т.М.
за участю представників сторін:
від позивача: Усачова Н.П.,
від 1-го відповідача – Кудима В.О.,
від 2-го відповідача – Міхаєва І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Краснодонський завод «Автоагрегат» до Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції та Головного управління державного казначейства України у Луганській області про стягнення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, -
В С Т А Н О В И В:
08 грудня 2009 року позивач звернувся з адміністративним позовом про стягнення з державного бюджету України суми відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією за лютий 2009 року. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що першим відповідачем здійснено виїзну позапланову перевірку ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за січень-лютий 2009 року, які виникли за рахунок від’ємного значення ПДВ, що декларувався в період з 01.12.2008 по 31.01.2009. Перевіркою підтверджено фактичну суму бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за декларацією за січень 2009 року у розмірі 123843 грн.
Незважаючи на це та вимоги ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» перший відповідач не надав висновок про правомірність заявлення зазначеної суми ПДВ до відшкодування.
На час звернення до суду невідшкодованою з державного бюджету України залишалась сума податку на додану вартість у розмірі 123843 грн., яку позивач просив стягнути на свою користь з Державного бюджету України, а також стягнути судові витрати у сумі 1238,43 грн.
Представник позивача позовні вимоги про стягнення з державного бюджету України суми відшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за податковою декларацією за лютий 2009 року та надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.
Представник першого відповідача Краснодонської ОДПІ позовні вимоги не визнав, зазначив, що актом Краснодонської ОДПІ від 22.04.2009 року підтверджено достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за декларацією за лютий 2009 року у сумі 123843 грн. Під час проведення перевірки було підтверджене відображене у декларації за лютий 2009 року бюджетне відшкодування у сумі 115385 грн. Після проведення перевірки 22.04.2009 року була отримана інформаційна довідка з ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області, якою була підтверджена сума бюджетного відшкодування за лютий 2009 року у розмірі 8458 грн. Представник першого відповідача зазначив, що вся сума бюджетного відшкодування за лютий 2009 року у сумі 123843 грн. на час розгляду справи підтверджена, але надання висновку на відшкодування залишку невідшкодованої суми ПДВ за декларацією за лютий 2009 року у розмірі 123843 грн. можливе лише після отримання дозволу від органів державної податкової служби вищого рівня.
Представник другого відповідача Головного управління державного казначейства України у Луганській області позовні вимоги не визнав, пояснив, що відшкодування з бюджету податку на додану вартість можливе лише на підставі висновку відповідного органу державної податкової служби або на підставі рішення суду. Щодо відшкодування з бюджету ПДВ на користь ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат» за декларацією за лютий 2009 року у сумі 123843 грн. висновок податкового органу не надходив. Просив у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.
Закрите акціонерне товариство «Краснодонський завод «Автоагрегат» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Краснодонської міської ради 17.08.1998 року за № 13871200000000391, код ЕДРПОУ – 00231290, є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 16341964 від 13.06.2005, індивідуальний податковий номер 002312912078.
Як платник податку на додану вартість позивач 13.03.2009 року подав до податкового органу - Краснодонської ОДПІ декларацію з податку на додану вартість за лютий 2009 року, якою визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку в розмірі 193077 грн. (код рядка 25, 25.1).
Достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відображену в податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2009 року була предметом позапланової виїзної перевірки ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ на розрахунковий рахунок за січень-лютий 2009 року, які виникли за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2008 року по 31.01.2009 року.
Результати перевірки відображено в Акті № 695/23-00231290 від 22.04.2009 року, відповідно до висновків якого підтверджено відображене ЗАТ «Краснодонський завод «Автоагрегат» у декларації за лютий 2009 року бюджетне відшкодування ПДВ у сумі 115385 грн. За результатами перевірки не можливо було підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за лютий 2009 року на суму 8458,00 грн., що пов’язано з неотриманням відповідей на запити про надання інформаційних довідок та проведення зустрічних перевірок.
Сума бюджетного відшкодування за лютий 2009 року у сумі 8458,00 грн. підтверджується наданими копіями платіжних доручень, податкових накладних та податкових декларацій, та представник першого відповідача не заперечував про її наявності.
Вказані обставини визнані сторонами та підтверджені матеріалами справи.
Залишок невідшкодованої суми ПДВ сторонами не оскаржується.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість». Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Таким чином, сума бюджетного відшкодування залежить лише від правильності визначення суми податкових зобов'язань та податкового кредиту.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів.
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону про ПДВ визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.
Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до пп. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Підпунктом «в» підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з’ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.
За результатами перевірки правомірності визначення суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодування, за січень 2009 року такі повідомлення не приймались.
Таким чином, податковий орган, як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування.
З огляду на принцип допустимості доказів, що визначений частиною 4 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не вникає спору.
Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій, що зробив перший відповідач у справі.
Як вбачається з пояснень першого відповідача Краснодонської об’єднаної державної податкової інспекції підставою ненадання висновку на залишок бюджетного відшкодування та невідшкодування податку перший відповідач вважає неотримання інформації від Державної податкової адміністрації України про можливість надання висновку про бюджетне відшкодування ПДВ.
При цьому перший відповідач посилається на Регламент формування реєстрів про відшкодування ПДВ та передачі ДПА України, який є додатком до телеграми ДПА України від 16.04.2009 № 8026/7/19/0217 «Щодо доповнення до Порядку формування Реєстрів про відшкодування ПДВ», відповідно до якої податкові органи нижчого рівня щодекадно формують реєстри про відшкодування ПДВ, визначають суми до відшкодування та передають підписані реєстри з пояснювальними записками до Державної податкової адміністрації України.
Однак, нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не поставлене в залежність від отримання відповідного дозволу від Державної податкової адміністрації України.
Згідно з п.4 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації та Державного казначейства України 02.07.97р. № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України та Державного казначейства України від 21.05.2001р. № 200/86) і зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, (далі - Порядок 209) відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.
Згідно зі ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України, у тому числі операцій з коштами державного бюджету та розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів.
Враховуючи наявні у матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача щодо правильності визначення податкових зобов'язань та суми податкового кредиту, а також правильності визначення суми бюджетного відшкодування, тому позовна вимога щодо стягнення з Державного бюджету України залишку бюджетної заборгованості за декларацією за лютий 2009 року у розмірі 115385 грн. підлягає задоволенню.
Згідно ст. 94. Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 11, 17, 94, 160, 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов закритого акціонерного товариства „Краснодонський завод „Автоагрегат” задовольнити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства „Краснодонський завод „Автоагрегат” (94430, смт. Краснодон, вул. Заводська,1 код ЄДРПОУ 00231290, р/р 260055358 в обласній дирекції „Райффайзен Банк Аваль” м. Луганськ, МФО 304007) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за лютий 2009 року в сумі 123843 грн. 00 коп.(сто двадцять три тисячі вісімсот сорок три грн. 00 коп.).
Стягнути з Державного бюджету України на користь закритого акціонерного товариства „ Краснодонський завод „Автоагрегат ” (94430, смт. Краснодон, вул. Заводська,1 код ЄДРПОУ 00231290, р/р 260055358 в обласній дирекції „Райффайзен Банк Аваль” м. Луганськ, МФО 304007) судові витрати в сумі 1238,43 грн. (одна тисяча двісті тридцять вісім грн. 43 коп.)
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України — з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Постанову суду складено в повному обсязі та підписано 02 лютого 2010 року.
Суддя О.В.Ірметова