ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

14.06.07 р.                                                                               Справа № 2/88                               

Суддя господарського суду Донецької області Мартюхіна Н.О.

при секретарі судового засідання Трубачової А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комінат” м. Алчевськ   

до відповідача 1: Відкрите акціонерне товариство центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська” м. Антрацит

до відповідача 2 :  Державне підприємство “Донецька залізниця” м. Донецьк  

про: стягнення заборгованості в сумі 3604,34грн.

за участю

представників сторін:

від позивача:     не з’явився

від відповідача 1: не з’явився

від відповідача 2: не з’явився   

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство “Алчевський металургійний комбінат”  м. Алчевськ, звернувся до господарського суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства збагачувальна фабрика “Нагольчанська” м. Антрацит, Державне підприємство “Донецька залізниця” про стягнення збитків в сумі 3604,34грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 015/2112 від 01.09.2005р., залізничну накладну № 48649619, комерційний акт № 785107 від 06.09.2006р., рахунок фактуру № РНУ-000901, платіжні доручення № 13072, 13244, 6527.

Перший відповідач надав до суду відзив на позов, проти позовних вимог заперечує, вказує на те, що вагон № 66932526 по накладній № 48649619 було подано під навантаження 04.09.2006р. в технічно справному стані. Перед навантаженням вагон оглянут, люка та двері зачинені плотно. Вантаж (вугілля) завантажено розрівняний, поверхня без поглиблень та виїмок. Поверхня вантажу маркірована вапном. Вагон прийнятий прийомоздавачем ст. Комсомольская без претензій та направлений на                     ст. Карахаш Донецької залізниці для подальшого перевезення на ст. Комунарськ Донецької залізниці без зауважень. Нестачу в вагоні 9080 кг не визнає.     

Другий відповідач проти позовних вимог заперечив, надав відзив на позовну заяву від 03.04.2007р. № 02-41/13939, посилаючись на ст. 31 Статуту залізниць України.

У судовому засідання судом були дослідженні оригінали документів, а саме: залізничну накладну та комерційний акт.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив:

01.09.2005 р. між позивачем та Державним підприємством “Антрацитвуглеснаб” укладено договір № 015/2112, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України.

За умовами договору на адресу позивача 05.09.2006р. по залізничній накладній № 48649619 надійшов вагон № 66932526 з вугіллям марки АО, вантажовідправником якого було Відкрите акціонерне товариство Центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська” (відповідач №1).

За даною залізничною накладною загальна маса вантажу складає: брутто 91500 кг., тара 22500 кг., нетто 69000кг.

Під час приймання вантажу у вагоні № 66932526 була виявлена недостача вугілля.

Відповідно до  ст. 26 Закону України „Про залізничний транспорт” та ст. 129 Статуту залізниць України обставини, які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Для засвідчення маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.

У зв’язку з виявленою недостачею на станції Комунарськ 06.09.2006 р. було складено комерційний акт БА № 785107/31, з якого вбачається, що при комісійному перевантаженні вантажу, виявилось, що у вказаному вагоні вага брутто –82420 кг., тара 22500 кг., нетто 59920 кг., що на 9080 кг. менше, ніж вказано у залізничній накладній, навантаження у вагоні нерівномірне нижче ботів 300-400мм, над 7 люками скос на двері 1500х1000х мм на ширину вагону, деформовані стулки дверей.

Причиною виникнення нестачі, згідно наведеного комерційного акту, є технічна несправність вагону.

Як вбачається з журналу ВУ-14 вагон № 66935256 подавався на під’їздні шляхи відправника ст. Карахаш в комерційному відношенні справним, оскільки пам’ятка № 213 підписана з обох сторін без приміток, тобто вагон прийнятий без зауважень та в технічному стані справний.

Відповідно до календарних штемпелів у залізничної накладній  № 48649619 вагон № 66932526 прийнятий 04.09.06р. залізницею (ст. Карахаш) до перевезення без зауважень.

Тобто, ні під час подачі вагону для завантаження, а також, ні після приймання вагону з вантажем до перевезення відповідачем не виявлено технічної несправності вагону.  

Крім зазначених документів, суду надані письмові пояснення посадових осіб виконуючого обов’язку начальника станції Карахаш Донецької залізниці Євреімова Р.А., який пояснив, що спірний вагон був поданий та прийнятий залізницею у технічному відношенні справним та без зауважень з боку відправника та залізниці.

Аналогічні письмові пояснення були надані директором відповідача 1 – вантажовідправником.

Крім того, на станції Комунарськ 05.09.06р. був складений акт форми ГУ-106 № 9 про технічний стан вагона (контейнера) № 66932526, яким встановлена причина виникнення несправності – деформація в процесі експлуатації та зроблений висновок про можливість втрати вантажу внаслідок вказаної несравності вагону.

Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 28.05.03р. №334.

За результатами дослідження судом змісту, реквізитів, порядку складання та підписання зазначених комерційного акту та акту загальної форми ГУ-106, що визначені ст. 129 Статуту залізниць та пунктами 1-10, 15 Правил складання актів, встановлено, що вони відповідають вимогам, викладеним у вказаних норма законодавства.

У зв’язку з чим, суд визнає комерційний акт та акт загальної форми належними та допустимими доказами для засвідчення обставин, які є підставою для покладання відповідальності на суб’єктів відносин перевезення вантажів.

Стаття 110 Статуту залізниць України передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.

Вимоги ст. 12 Закону України „Про залізничний транспорт” встановлюють, що залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях.

Згідно п.2 ст. 924 Цивільного кодексу України перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу в розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини. Таке ж положення містится і у статті 113 Статуту залізниць України.

Стаття 25 Закону України „Про залізничний транспорт” передбачає, що перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України. Частиною другою цієї ж статті встановлено, що за незбереження (втрату, нестачу, псування, пошкодження) прийнятого до перевезень вантажу перевізники несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача чи пошкодження вантажу виникли з незалежних від них причин.

Відповідно до ч.2 ст. 114 Статуту залізниць України недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку сума недостачі з урахуванням норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто складає  3604,34грн.

Посилання відповідача на ст. 31 Статуту залізниць України, як на підставу звільнення від відповідальності за нестачу вантажу, судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Норми статті 31 Статуту визначають підстави відповідальності вантажовідправника лише у випадку вирішення питання щодо придатності рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні, а ні технічному відношенні.

Як встановлено судом відповідно до пам’ятки № 213 вагон подано на під’їзні колії вантажовідправника у справному стані.

Спірний вагон завантажений засобами відправника та прийнятий залізницею до перевезення без зауважень, у тому числі і щодо його технічного стану, що підтверджується залізничною накладною № 48649619.

Таким чином, Державним підприємством “Донецька залізниця”, не доведено, що нестача вантажу виникла з причин незалежних від перевізника.

Враховуючи викладене, позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” м. Алчевськ підлягають задоволенню за рахунок державного підприємства “Донецька залізниця”.

З огляду на наведене, у позовних вимогах до Відкритого акціонерного товариства центральна збагачувальна фабрика “Нагольчанська” м. Антрацит слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на Державне підприємство “Донецька залізниця” .

Керуючись ст.ст.909, 920, 924, 925 Цивільного кодексу України, Законом України “Про залізничний транспорт”, Статутом залізниць України та на підставі ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський  суд, -

                                                      В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” м.Алчевськ, Луганської області до Державного підприємства “Донецька залізниця” про стягнення збитків в сумі 3604,34грн., – задовольнити повністю.

У позовних вимогах Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” м.Алчевськ, до Відкритого акціонерного товариства збагачувальна фабрика “Нагольчанська” м. Антрацит, - відмовити.

Стягнути з Державного підприємства “Донецька залізниця” (83000, м. Донецьк, вул.. Артема, 68, р/р 260390600019 в Донецькій філії АБ “Експрес-банк”, МФО 335838, код 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства “Алчевський металургійний комбінат” (94202, м. Алчевськ, вул. Шмідта, 4, р/р 2600914210 у Луганській обласній дирекції ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 304007, ОКПО 05441447)  недостачу в сумі 3604,34грн., витрати за державним митом в сумі 102 грн. 00 коп., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Рішення суду набуває законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення суду може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дні прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дні набрання рішенням законної сили.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя