2-1832/2010р.

РІШЕННЯ

ім’ям України

09 червня 2010 року        Комінтернівський районний сул

Одеської області в складі:

судді Рудніцького В.А.

при секретарі Сухіні Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.м.т. Комінтернівське справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив :

Позивачка звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу .

В судовому засіданні позивачка обґрунтувала свої вимоги наступним.

29 листопада 1968 року у Іллічівськом ЗАГСІ м.Одеси вона зареєструвала шлюб з відповідачем, актовий запис №1087.

Шлюб для сторін є першим.

Від шлюбних відносин неповнолітніх дітей не мають.

Приводом для звернення до суду з позовом про розірвання шлюбу послужило те, що на протязі останніх років подружнього життя між подружжям відсутнє взаємопорозуміння, відповідач матеріально сім'ю не забезпечував, б’є її, постійно виникають сварки, скандали в зв'язку з різними поглядами на життя, не змогли створити нормальних сімейних стосунків. В результаті вона втратила почуття поваги та любові до відповідача і з 2000 року вони припинили шлюбні відносини та проживають окремо.

В теперішній час примирення між ними неможливе, тому вона просить розірвати шлюб. За розірвання шлюбу в органах РАЦС, на її думку має платити відповідач так як він винен у припинені сімейних відносин.

Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки суду не повідомив, хоч про день та місце слухання справи був повідомлений своєчасно, про що свідчить розписка про отримання телеграм.

Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши обставини справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Згідно ст.109 СК Україні шлюб розривається судом, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їх права, а також права їх дітей.

Згідно ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що сторони припинили шлюбні відносини з 2000 року і з того часу проживають окремо, на примирення не згодні.

За таких обставин суд вважає, що відкладення розгляду справи з метою примирення сторін є недоцільним.

На підставі ст. 104, 105 ,110 СК України, керуючись ст. 15, 30, 62, 202, 203, 209 ЦПК України, суд

вирішив :

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 ( дошлюбне прізвище Джуринська) ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який зареєстровано 29 листопада 1968 року у Іллічівськом ЗАГСі м.Одеси, актовий запис №1087.

Державне мито, що стягується при реєстрації розірвання шлюбу покласти на відповідача, стягнувши з нього 17 грн., звільнивши від сплати держмита позивачку.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя: