УХВАЛА

                                          іменем України

  2 лютого 2010 року                                                                                                    

м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах  апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого   Павліченка С.В.  

суддів :   Кожух О.А., Собослоя Г.Г.

при секретарі  Рогач І.І.

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2  з участю третьої особи органу опіки і піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про примусове вселення в квартиру та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням,- ,

                                                                в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2  з участю третьої особи органу опіки і піклування виконавчого комітету Мукачівської міської ради про примусове вселення в квартиру та усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням.

Позивачка зазначала, що раніше перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі та проживала у належній відповідачеві квартирі АДРЕСА_1.

Після розірвання шлюбу, відповідач насильно примусив позивачку з малолітньою дитиною залишити квартиру АДРЕСА_1 і поміняв замки на вхідних дверях.

Позивачка просила постановити рішення яким примусово вселити її та малолітню дитину ОСОБА_3 у квартиру відповідача та зобов’язати відповідача не чинити їй перешкод у користуванні цією квартирою.

________________________________________________________________________________

Справа № . 22-79/2010   Номер рядка статистичного звіту :   41        

Головуючий у І інстанції : Ю.Ю. Куцкір

Доповідач :  С.В.Павліченко

Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 8 жовтня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду та постановлення нового рішення про задоволення позову.

Зазначається, що рішення суду незаконне, необґрунтоване, постановлене з порушенням ч.2 ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України, які підлягали застосуванню в даному випадку та порушенням прав неповнолітньої дитини.

При розгляді справи судом першої інстанції було встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 до 22 серпня 2006 року знаходились у зареєстрованому шлюбі.

До травня 2006 року сторони та їх син ОСОБА_3 проживали АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_2 на правах власності.

В травні 2006 року ОСОБА_1 разом з неповнолітнім сином ОСОБА_3 1997 року народження залишила квартиру  відповідача АДРЕСА_1 і перейшла проживати до своєї матері в АДРЕСА_2.

22 серпня 2006 року шлюб між сторонами був розірваний.

Зважаючи на наведені обставини суд не мав підстав для задоволення вимог позивачки про її примусове вселення в квартиру АДРЕСА_1, яка належить відповідачеві ОСОБА_2

Доводи апеляційної скарги  про порушення судом вимог ч.2 ст. 156 ЖК України та ст. 405 ЦК України, які підлягали застосуванню в даному випадку та порушенням прав неповнолітньої дитини не можна брати до уваги, оскільки ОСОБА_2 одночасно є і власником квартири і  батьком неповнолітнього ОСОБА_3, а крім того судом першої інстанції встановлено, що відповідач не чинить своєму синові першкод у користуванні квартирою.

 Суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до ч.1 ст. 308 ЦПК України є підставою для відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Керуючись ст. 307, 308, 313 – 315, 317 ЦПК України, Судова палата у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу  ОСОБА_1 відхилити.

Рішення   Мукачівського міськрайонного суду від 8 жовтня 2009 року  залишити без змін.

Ухвала проголошена в порядку ст.218, 317 ЦПК України, набирає законної сили   з  моменту її проголошення і  відповідно до ст. 326,327 ЦПК України може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до  Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуючий  

Судді