Справа № 10 - 18 /2010 р.                    Головуючий у І інстанції Малиш В.В.

Категорія – санкція                              Доповідач  Білобров В.Д.

    У Х В А Л А

                  І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

03 лютого 2010 року  колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:

    Головуючого                 Білоброва В.Д.

     суддів                             Акуленко С.О., Борисенка І.П.            

    з участю прокурора      Софієнка В.В.

                  слідчого                         Сметанко М.В.

                         обвинуваченої               ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові справу за апеляцією   обвинуваченої ОСОБА_1 на постанову Деснянського районного суду м. Чернігова від 25 січня 2010 року.

Цією постановою відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки м. Донецька, мешканки АДРЕСА_1, українки, громадянки РФ, освіта середня, незаміжньої, не працюючої, має на утриманні  неповнолітню дитину, раніше  судимої

обраний запобіжний захід у вигляді утримання під вартою.

                                       В С Т А Н О В И Л А:

Слідчий СО ЧГО УМВС України в Чернігівській області звернувся в суд з поданням про обрання відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою.

ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що 20.11.2009 року, приблизно о 20 год., перебуваючи поблизу будинку № 2 по вул. Доцента в м. Чернігові, не маючи попередньої домовленості, придбала у невстановлених осіб, за відомо здобуті злочинним шляхом речі: мобільний телефон, вартістю 2500 грн. з сім – карткою оператора мобільного зв’язку „МТС”, вартістю 30 грн., грошима на рахунку 200 грн., мобільний телефон, вартістю 500 грн. з грошима на рахунку 175 грн., золотий перстень 585 проби, вартістю 1600 грн. та наручний годинник, вартістю 200 грн., що належали ОСОБА_2, принесла їх до аптеки „Сальвія”, що розташована по вул.. Доцента і не маючи попередньої домовленості збула ОСОБА_3

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 23.01.2010 року, приблизно о 3 год. 30 хв., ОСОБА_1, за попередньою домовленістю з невстановленою особою, з метою викрадення чужого майна, проникла квартири АДРЕСА_1 та таємно викрала з приміщення: телевізор, вартістю 200 доларів США та радіотелефон, вартістю 165 грн., що належали ОСОБА_4

Суд розглянувши матеріали справи в судовому засіданні, дослідивши всі обставини, прийшов до висновку, що подання слідчого  підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні  злочину, відповідальність за який передбачає позбавлення волі на строк понад три роки, раніше відносно неї обирався запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, після обрання якого вона знову вчинила злочин, а також  із метою запобігання спробам ухилитися від слідства чи суду, перешкоджати встановленню істини по справі, продовжити злочинну діяльність та з метою виконання процесуальних рішень.

Не погоджуючись з постановою суду обвинувачувана ОСОБА_1 подала апеляцію в якій зазначає, що вона не згодна з кваліфікацією її дій по звинуваченню за ст. 185 ч. 3 КК України. Її первинні показання, які свідчать про її невинність не були прилучені до справи. До неї застосовувалось фізичне насильство з боку працівників міліції. Просила змінити запобіжний захід на підписку про невиїзд.

Заслухавши доповідача, обвинувачену ОСОБА_1, яка підтримала свою апеляцію і просила її задовольнити, думку слідчого та міркування прокурора, які вважали, що апеляція задоволенню не підлягає, перевіривши матеріали кримінальної справи № 25 / 38652 і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів підстав для її задоволення не знаходить виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 обвинувачується у скоєнні злочинів, передбаченого ст. ст.  185 ч.3, 198 КК України, покарання за які законом передбачено від семи  років позбавлення волі.

Кримінальна справа порушена відповідно ОСОБА_1 обґрунтована  вимогами закону.

Суд першої інстанції дослідив в повному обсязі підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою, що передбачені ст. ст. 148, 150 КПК України та доводи ОСОБА_1 Врахував тяжкість вчиненого злочину, дані характеризуючи особу обвинуваченої.

Судова колегія перевіривши матеріали справи вважає, що підстав для задоволення апеляції немає.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, що б потягло за собою безумовне скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст. 365, 366, 382  КПК України, колегія суддів,

                                           У Х В А Л И Л А:

Апеляцію  обвинуваченої ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Деснянського районного суду м. Чернігова  від 25 січня 2010 року щодо ОСОБА_1 – без зміни.  

                                                  Судді                                

Білобров В.Д.                                 Акуленко С.О.                           Борисенко І.П.