Судове рішення #7648428

Справа  № 10-27\ 2010р.                    Головуючий у 1 інстанції Рогозін С.В.                  

Категорія - застосування                      Доповідач - Іващук В.Я.

запобіжного заходу  

                                                                  У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

     

2010 року лютого 4 дня

      Судова палата з кримінальних справ апеляційного суду Рівненської області  в складі:

                        Головуючого:  Іващука В.Я.,

                        Суддів: Коробова О.К., Ковалевича С.П.

            з участю прокурора Рогальчука К.Л.,

    підозрюваного ОСОБА_1,  

    захисника ОСОБА_2

                                                 

     розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Рівне апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову Рівненського міського суду від 25 січня 2009 року.

    Цією     постановою відмовлено в обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1, який обвинувачується за ч.2 ст.186 КК України в тому, що він 27 жовтня 2009 року, приблизно о 22 год. 40 хв., по вул.С.Бандери в м.Рівне, за попередньою змовою з невстановленими слідством особами, маючи намір на незаконне заволодіння чужим майном з корисливих мотивів, застосовуючи до потерпілого ОСОБА_3 насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров”я потерпілого і полягало в заподіянні йому тілесних ушкоджень, відкрито викрали у нього мобільний телефон „Нокія”, золоту обручку та срібний ланцюжок, чим заподіяли потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 2935 грн.

    В апеляції ставиться питання про скасування постанови як незаконної, оскільки ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин, ніде не працює, перебуваючи на волі буде продовжувати злочинну діяльність, зможе ухилитися від слідства та суду, перешкоджати встановленню істини по справі.

    Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про скасування постанови з мотивів викладених в апеляції, пояснення підозрюваного та його захисника в яких вони просили постанову суду залишити без зміни, оскільки ОСОБА_1 вину свою у вчиненому злочині визнав повністю, раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює за договором у підприємця, позитивно характеризується, регулярно з”являвся на виклики слідчого, перевіривши зібрані матеріали та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

    Висновок суду про відмову в обранні запобіжного заходу відносно ОСОБА_1  у виді взяття під варту грунтується на зібраних у справі доказах, яким судом дана належна оцінка.

Так, ОСОБА_1 раніше не судимий, має постійне місце проживання, на даний час працює, позитивно характеризується, визнав свою вину у вчиненому, у справі відсутні докази того, що перебуваючи на волі, він буде продовжувати злочинну діяльність, зможе ухилитися від слідства та суду чи перешкоджати встановленню істини по справі.

В поданні слідчого також відсутні докази того, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст.149 КПК України, можуть не забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов”язків, що випливають із ч.2 ст.148 КПК, і його належної поведінки.

 

    При вирішенні даного питання, суд належно врахував вимоги ст.ст. 148,150,165-1,165-2 КПК України.

    Підстав для скасування постанови, колегія суддів не знайшла.

        Керуючись ст.ст.365,366 КПК України, колегія суддів,-

                                             У Х В А Л И Л А :

   

    Постанову Рівненського міського суду від 25 січня 2009 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію прокурора - без задоволення.

   

        Головуючий: підпис

          Судді: два підписи

 

        Копія вірна, суддя -  доповідач                                     Іващук В.Я.

           

                                Прокурору Рівненської області

                                п. Голомші М.Я.

                                Потерпілим:

ОСОБА_5

                                ОСОБА_6

                                Захиснику-адвокату

                                ОСОБА_7, АДРЕСА_1

Начальнику Рівненського слідчого ізолятора № 24

п.Самсонюку О.В.(для оголошення обвинуваченому ОСОБА_8)        

                                                                             

Апеляційний суд Рівненської області повідомляє, що досудовий розгляд кримінальної справи про обвинувачення ОСОБА_8 за п.10 ч.2 ст.115, ч.4 ст.154 КК України відбудеться 1 квітня 2003 року о 9 год. 30 хв. в приміщенні суду.

    Відповідно до ч.1 ст.240 КПК України, участь прокурора при попередньому розгляді справи є обов”яковою.                                

    Головуючий у справі:суддя                                                        Іващук В.Я.

   

                П О С Т А Н О В А      

            ПРО ПОПЕРЕДНІЙ РОЗГЛЯД СПРАВИ

1 квітня 2003 року                                                                     м.Рівне

    Суддя судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області Іващук В.Я.

    з участю поркурора - Ольшанецького І.В.

    захисника-адвоката - ОСОБА_7

    представника потерпілої - ОСОБА_11

провів попередній розгляд по кримінальній справі про обвинувачення  ОСОБА_8  за п.10 ч.2 ст.115, ч.4 ст.152 КК України,-

                В   С Т А Н О В И В :

        Дана справа підсудна Апеляційному суду Рівненської області.

Підстав для закриття або зупинення провадження по справі не виявлено.

    Обвинувальний висновок по даній справі складено відповідно до вимог КПК України.

    Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_8 - тримання під вартою - обраний правильно.

    Під час проведення дізнання та досудового слідства по даній справі порушень вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, не виявлено.

    Відповідно до ч.2 ст.20 КПК України, справу доцільно заслухати у закритому судовому засіданні.

     Керуючись ст.ст.237-245,253 КПК України,-

   

                П О С Т А Н О В И В :  

    1.Справу про обвинувачення ОСОБА_8 за п.10 ч.2 ст.115, ч.4 ст.154 КК України призначити до судового розгляду у закритому судовому засіданні на 10 год. 24 квітня 2003 року в приміщенні апеляційого суду Рівненської області з участю прокурора і адвоката.

    2. Міру запобіжного заходу підсудному ОСОБА_8 - тримання під вартою - залишити без зміни.

    3. В судове засідання викликати осіб, перелічених у списку доданому до обвинувального висновку, експертів ОСОБА_22 та ОСОБА_51.

    Суддя                                                                                       \Іващук В.Я.\

                    У Х В А Л А

        С У Д О В О Г О                      З А С І Д А Н Н Я    

     

28 листопада 2002 року                                                                 м.Рівне

   

    Апеляційний суд Рівненської області в складі:

            - головуючого - судді Іващука В.Я.

                                                            судді Баглика С.П.

народних засідателів: Назарука Ю.О., Петровської Т.О., Переходько Л.Г.,

    розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_15 та ОСОБА_16 за ч.4 ст.187, п.п. 4,6,9,12  ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України,-

                                          В С Т А Н О В И В :

    Захисник підсудного ОСОБА_17-адвокат ОСОБА_18 не з"явився в судове засідання через хворобу. По телефону повідомив, що буде лікуватися стаціонарно ще тривалий період.

    Підсудний ОСОБА_19 в судовому засіданні просив призначити йому  будь - якого іншого захисника.

    Відповідно до п.4 ст.45 КПК України участь захисника по злочинах за якими обвинувачується ОСОБА_19 є обов"язковою.

    На підставі наведеного та керуючись ст.ст.45,47 КПК України, суд

                         У Х В А Л И В :

   

    Призначити підсудному ОСОБА_15 захисника - адвоката ОСОБА_20.

    Справу призначити до судового розгляду на 10.00 год. 5 грудня 2002 року.

    Виклик учасників судового засідання поновити.

           

    Головуючий: підпис

    суддя: підпис

    народні засідателі: три підписи

    Копія вірна:

    головуючий-суддя                                                                Іващук В.Я.

                            Голові Рівненського відділення

                            Спілки адвокатів України

                                            ОСОБА_50

                            АДРЕСА_2

                                            Шановний ОСОБА_50 !

    Апеляційний суд Рівненської області просить забезпечити участь за призначенням,  захисника Вашого адвокатського об"єднання у справі про обвинувачення ОСОБА_19 за ч.4 ст.187, п.п. 4,6,9,12, ч.2 ст.115, ч.3 ст.289 КК України.

    Справа призначена до слухання у приміщенні Апеляційного суду Рівненської області 10.00 год. 5 грудня 2002 року.

    Додаток : копія ухвали на 1 аркуші.

    Головуючий-суддя                                                                  Іващук В.Я.

                                                                         

 Справа № 1-а 7\2003 рік

                        П О С Т А Н О В А    

12 березня 2003 року                                                                          м.Рівне

    Суддя  Апеляційного суду Рівненської області Іващук В.Я.

з участю:- прокурора Романюка М.С.

           -слідчого Ткачука В.В.

    розглянув у судовому засіданні подання слідчого прокуратури Костопільського району Рівненської області про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_23,

                  В С Т А Н О В И В :

          Органами досудового слідства ОСОБА_23 обвинувачується за ч.2 ст.115 КК України в тім, що він спільно з ОСОБА_24 7 вересня 2002 року біля 23 год. 40 хв. поблизу приміщення комп"ютерного клубу "Портал" що по вул.Руданського 4 в м.Костопіль, побили ОСОБА_25, заподіявши йоиу умисні тяжкі тілесні ушкодження від яких потерпілий помер в лікарні через два дні.

    Костопільським районним судом у встановленому законом порядку обрано, а згодом продовжено до чотирьох місяців тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_23

    В поданні слідчого ставиться питання про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_23 до п"яти місяців, оскільки по справі необхідно виконати ряд слідчих без яких неможливо закінчити досудове слідство. Необхідність збереження відносно ОСОБА_23 даної міри запобіжного заходу полягає в тому, що він вчинив тяжкий злочин і перебуваючи на волі може ухилитися від відповідальності чи вплинути на хід слідства.

    Подання слідчого підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

    Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, органами досудового слідства зібрано достатні дані які свідчать про причетність ОСОБА_23 до вчинення інкримінованого йому злочину.

    ОСОБА_23 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину і слідством належним чином обгрунтовано необхідність збереження відносно нього міри запобіжного заходу - тримання під варто.

    На підставі наведеного та керуючись ст.165-3 КПК України, -

                П О С Т А Н О В И В :

    Продовжити строк триманння під вартою обвинуваченого ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, не судимого, мешканця АДРЕСА_3 , до п"яти місяців.

    Постанова оскарженню не підлягає.

   

    Суддя                                                                                  Іващук В.Я.

Справа № 11-а-117\2003                               Головуючий у 1 інстанції Федорова Л.П.      Категорія ст.185 ч.3                     Доповідач Іващук В.Я.    

КК України

                        У Х В А Л А

                    І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

15 квітня 2003 року

  Судова палата з кримінальних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі:

    головуючого-Баглика С.П.

    суддів: Сачука В.І., Іващука В.Я.

    з участю прокурора Бернадської С.П.

    розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Рівне кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_26 на постанову судді Дубенського районного суду Рівненської області від 4 лютого 2003 року.

    Цією постановою визнана такою, що не підлягає розгляду апеляція засудженого ОСОБА_26 на вирок Дубенського районного суду від 23 жовтня 2002 року, яким його засуджено за ч.3 ст.185 КК України на три роки і шість місяців позбавлення волі. Як зазначив в постанові суду, засуджений пропустив встановлений законом 15-ти денний термін на подачу апеляції без поважних причин.

    В поданій на постанову судді апеляції засуджений просить її скасувати, оскільки вважає, що він написав апеляцію у встановлені законом строки, але не зміг її своєчасно подати, окільки з 9 по 13 листопада 2002 року перебував на етапі в слідчий ізолятор м.Львова. Крім того працівники Сарненського РВВС не роз”яснили йому строки подачі апеляційної скарги коли він рахувався за ними. Вважає, що апеляцію слід визнати такою, що підлягає розгляду.

    Заслухавши доповідь судді, висновок прокурора про залишення постанови судді без зміни, дослідивши та перевіривши доводи та матеріали справи, судова палата вважає, що апеляція до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

    Висновок судді про визнання апеляції засудженого такою, що не підлягає розгляду є законним і обгрунтованим.

    Як зазначив у постанові суддя, ОСОБА_26 був засуджений вироком Дубенського районного суду від 23 жовтня 2002 року за ч.3 ст.185 КК України на три роки і шість місяців позбавлення волі. Після проголошення вироку засудженому було роз”яснено порядок та строки його оскарження про що належно зафіксовано у протоколі судового засідання. Проте, тільки 2 січня 2003 року, тобто через 69 днів після проголошення вироку суду засуджений подав апеляцію на цей вирок.

    Відповідно до ст.349 КПК України апеляція на вирок суду може бути подана протягом 15 діб з моменту її проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

    Згідно розписки засудженого, він отримав копію вироку 23 жовтня 2002 року (а.с.114).

    Оскільки апеляція засудженого подана з великим пропуском встановленого законом строку на оскарження вирокута без поважних причин, то відповідно до ст.353 КПК України, суд визнає її такою, що не підлягає розгляду.

    На підставі наведеного та керуючись ст,ст. 365,366 КПК України, судова палата-

                У Х В А Л И Л А :

   

    Постанову Дубенського районного суду від 4 лютого 2003 року відносно ОСОБА_26 залишити без зміни, а апеляцію засудженого- без задоволення.

       

Головуючий:підпис

    Судді:два підписи

Копія вірна: суддя-доповідач                                                               Іващук В.Я.

         

 ідсудні зустріли Гаврилюка біля кафе "Погрібок" в м.Костопіль   . час сімейної сварки в своєму будинку, що в с.Берестовець Костопільського району ОСОБА_28 нанесла удар ножем в область шиї своєму чоловікові ОСОБА_29 спричинивши тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани в підборідочній області , пошколдженні м"ягких тканин шиї , пошкодженні стінок лівої сонної артерії, малокровії внутрішніх органів , від яких останній помер на місці.

        В касаційному поданні прокурора та касаційній скарзі адвоката ставиться питання про перекваліфікацію дій засудженої на ст. 104 КК України, обрання їй покарання не пов"язаного з позбавленням волі та звільнення від такого на підставі амністії, оскільки ОСОБА_28 заподіяла ОСОБА_29 тяжкі тілесні ушкодження при перевищенні меж необхідної оборони.

    Заслухавши доповідь судді, висновок прокурора, про необхідність задоволення касаційного подання та касаційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи касаторів, судова колегія вважає, що такі підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

    Як вбачається з показань самої засудженої даних нею як на попередньому слідстві (а.с. 8-10 та 17-19) так і в судовому засіданні ОСОБА_29 часто зловживав спиртними напоями та будучи в стані алкогольного сп"яніння бив її і вона часто ходила з синцями.

    Даний факт ствердили, допитані у суді свідки, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32 ОСОБА_27

    Як показала в суді засуджена 3 травня 1999 року біля 23 год. ОСОБА_29 будучи знову в стані алкогольного сп"янінні, безпричинно став чіплятися до неї, розмахував за столом руками та два рази вдарив по голові, а потім вставши із-за столу намагався ще раз її вдарити. В цей час вона ножем різала хліб, який тримала в правій руці. Налякавшись, що ОСОБА_29 може знову вдарити її вона махнула ножем в його бік заподіявши потерпілому поранення в області шиї. Наміру вбивати потерпілого вона не мала. Нанесла удар ножем захищаючись.

    Дані показання засуджена ствердила при проведенні відтворення обстановки і обставин події (а.с. 28-30).    

    З показань свідка ОСОБА_33 вбачається, що дійсно в той вечір потерпілий в її присутності двічі вдарив в голову засуджену та мав намір ще її бити.    

    За висновком судово-токсилогічної експертизи ОСОБА_29 в той час перебував в стані тяжкого алкогольного сп"яніння.

    Відповідно до висновку судово-медичної експертизи від 5.05.1999 року у ОСОБА_28 виявлено ряд крововиливів, неврит слухового нерва, гострий гнійний травматичний оптит справа, які могли утворитися 3.5.1999 року (а.с.43).

       Згідно висновків судово-медичних експертиз від 5 травня та 17 серпня 2000 року ОСОБА_29 спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани підборідочної області, пошкодження стінок лівої сонної артерії, малокровії внутрішніх органів. Вказані тілесні ушкодження виникли від удару лезом ножа з великою силою і знаходяться в прямому причинному зв"язку з настанням смерті ОСОБА_29 (а.с. 102-103).

    За наведених обставин дії ОСОБА_28 підлягають кваліфікації за ст.104 КК України, як заподіяння тяжких тілесних ушкоджень при перевищенні меж необхідної оборони, оскільки потерпілий намагався підійти до засудженої будучи в тяжкій ступені алкогольного сп"яніння. Його дії при цьому були неадекватні. При конфлікті була присутня свідок ОСОБА_33 Тому дії ОСОБА_28 при здійснені самозахису явно не відповідають небезпеці посягання і розцінюються судовою колегією як перевищення меж необхідної оборони.

    Обираючи вид та міру покарання ОСОБА_28 судова колегія враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винної, яка характеризується виключно позитивно, народила і виростила троє дітей, займається суспільно-корисною працею, є жінкою старшою 50 років

    За таких обставин її виправлення та перевиховання можливе без позбавлення волі.

    На підставі наведеного та керуючись ст.363,364 КПК України, судова колегія,-

                                     У Х В А Л И Л А :

    Касаційне подання прокурора Костопільського району та касаційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_34  -   задоволити.

    Вирок Костопільського районного суду від 28 листопада 2000 року відносно ОСОБА_28 змінити.

    Перекваліфікувати дії ОСОБА_28 з ст.101 ч.3 на ст.104 КК України та визначити їй покарання - шість місяців виправних робіт по місцю праці з відрахуванням в прибуток держави 20 % іі заробітку щомісячно.

    Зарахувати ОСОБА_28 у визначену міру покарання час перебування її під вартою з 28 листопада 2000 року по сьогоднішній день, з розрахунку, що одному дню перебування під вартою відповідає три дні виправних робіт тобто 57 днів.

    Застосувати до засудженої п."г" ст. 1 Закону України " Про амністію" від 16 липня 1999 року та звільнити її від відбуття визначеного покарання.

    ОСОБА_28 з під варти звільнити негайно.

    В решті вирок суду залишити без зміни.

   

   

    Головуючий:

   

   

    Судді:

   

ідб остаточно вважати її засудженою ухвалила    який приймав участь у розгляді справи  на постанову Костопільського районного суду від 23 жовтня ресня  2000  року.

    Цією постановою справу про обвинувачення ОСОБА_35 повернуто на додаткове розслідування.

    ОСОБА_35 обвинувачується  у вчиненні крадіжки майна з проникненням у житло ОСОБА_36 на загальну суму 52 грн. 40 коп. та у вчиненні у такий же спосіб повторно крадіжки на гагальну суму 338 грн. 40 коп.та у замаху на вбивство ОСОБА_37, яка застала підсудну при спробі втретє вчинити крадіжку з будинку ОСОБА_36

    Суд, дійшовши висновку про те, що попереднє розслідування проведено поверхово, неповно, при цьому не  з"ясовані обставини, що мають суттєве значеня до справи, своєю постановою повернув справу на додаткове розслідування.

    В окремому поданні прокурора поставлено питання про скасування постанови суду з-за необгрунтованості повернення справи на додаткове розслідування.

    Заслухавши доповідь судді, прокурора, який не підтримав окреме подання, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи подання, судова колегія вважає, що подання до задоволення не підлягає виходячи з наступного.

    Відповідно до ст.281 КПК України в разі неповноти або неправильності попереднього слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні, справа повертається на додаткове розслідування.

    У даній справі сдідчі органи допустили неповноту й неправильність попереднього слідства і ця неповнота й неправельність не може бути усунута в судовому засіданні. У зв"язку з цим суд обгрунтовано і відповідно до вимог закону повернув цю справу на додаткове розслідування. Тому доводи в окремому поданні про необгрунтованість і незаконність постанови суду безпідставні.

    Так, слідством не до кінця встановлено размір та суму викраденого майна засудженою у потерпілої ОСОБА_38. Остання, як на попередньоу слідстві так і в суді  ствердила, що ОСОБА_35 викрала в неї майна на суму 9363 грн. 50 коп.. Однак органами попереднього слідства даним обставинам належної оцінки не дано, відповідних заходів для відшуковування такого майна вжито не було. Тому виділення справи, в цій частині, в окреме провадження позбавляє суд можливості повно і всебічно дослідити обставини справи, що є порушенням вимог ст.26 КПК України.

    Крім того, як вбачається, з матеріалів справи, підсудна душила потерпілу у зв"язку тим, що остання застала її на місці вчинення злочину. Проте дійсного умислу ОСОБА_35 у даному випадку органи попереднього слідства не встановили.

    Зі змісту постанови суду видно, які саме обставини повинні бути з"ясовані при додатковому розслідуванні справи і які слідчі дії при цьому повинні бути проведені, у зв"язку з чим покликання в окремому поданні на невиконання судом вимого закону в зазначеній частині безпідставне.

    Отже, суд обгрунтовано направив цю справу на додаткове розслідування.

    Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 363, 364 КПК України, судова колегія, -

   

                У Х В А Л И Л А :    

   

            Постанову Костопільського районного суду від 23 жовтня 2000 року відносно ОСОБА_35 залишити без зміни, а окреме подання, прокурора, який приймав участь у справі, - без задоволення.

   

          Головуючий:

                 Судді:

           

       инамагалася втекти з місця подіїзобов,язаний вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об"єктивного дослідження  обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом"якшують і обтяжують його відповідадьність.

    Однак зазначених вимог закону суд не виконав.

    Направляючи справу на додаткове розслідування суд свої висновки мотивував тим, що попереднє слідство по справі проведено поверхово, неповно, не з"ясовані обставини, що мають значення для справи.

    Так , за висновком суду, кримінальне провадження відносно ОСОБА_39 було припинено за п.2 ч.1 ст.6 КПК України за відсутністю в його діях складу злочину, недостатньо обгрунтовано, оскільки потерпілий та свідок ОСОБА_40 ствердили що тілесні ушкодження наносились ще й іншою особою.

    Між  тим, відповідно до вимог ст.281 КПК України, повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності попереднього слідства може мати місце тільки тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні. Однак в постанові суд не зазначив чому він позбавлений можливості усунути наведені ним неповноту та недоліки попереднього слідства і які конкрктно слідчі дії належитиь для цього виконати.

    А відтак постанова суду є незаконною і підлягає до скасування, а справа направленню на новий судовий розгляд.

    На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 363, 364 КПК України, судова колегія,-

                    У Х В А Л И Л А :

    Окреме подання прокурора Рівненського району задоволити.

    Постанову Рівненського районного суду від 8 вересня 2000 року про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_39 на додаткове розслідування - скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

                               

                                Головуючий:  

                                 Судді:

 допущено порушення вимог ст.22 КПК України    вироком ДИСКО ОСОБА_41, ІНФОРМАЦІЯ_3, народжений та мешканець с.Межирічі Острозького району Рівненської області, громадянин України, українець, неодружений, з середньоспеціальною освітою, працює трактористом КСП "Межиріцьке" раніше не судимий,

    засуджений за ч.2 ст.215 КК України на два роки позбавлення волі в колонії-поселенні для осіб, які вчинили злочини з необережності з позбавленням права на керування транспортними засобами на три роки.    

    Стягнено на користь потерпілого ОСОБА_42 1500грн. моральної та 818 грн. 37 коп. матеріальної шкоди та 175грн. на користь Острозької райлікарні за лікування потерпілого.

    За вироком суду ОСОБА_43 14 травня 2000 року біля 2 год. ночі, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, керуючи власним мотоциклом марки "КМЗ-Дніпро 11" н.з. 08-98 РВД рухаючись центральною вулицею  с.Слобідка Острозького району  в напрямку с.Прикордонне, поблизу сільського Будинку культури не справився з керуванням мотоцикла та вчинив наїзд на потерпілого ОСОБА_42 заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження у виді закритої травми живота, розриву тонкої кишки, розлитого перитоніту, післятравматичного панкреатиту, закритої черепно-мзкової травми - струсу головного мозку, забою лівої гомілки, гематоми гомілки по критерію небезпеки для життя в момент заподіянння.

    При цьому ОСОБА_43 грубо порушив п.п 28а, 12.1, 12.2, 12.3, 31.1 Правил дорожнього руху, які знаходяться в прямому причинному зв"язку із наслідками що настали.

    В поданій на вирок суду касаційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_44 не оспорюючи вини засудженого у вчиненому та кваліфікацію його дій, просить пом"якшити обрану йому міру покарання оскільки ОСОБА_43 судиться вперше, вчинив необережний злочин, займається суспільно-корисною працею і трудовий колектив КСП "Межиріцьке" просить передати їм засудженого на виправлення та перевиховання.

     Заслухавши доповідь судді, клопотання засудженого та захисника-адвоката про зміну вироку суду та обрання покарання не пов"язаного з позбавленням волі, висновок прокурора про залишення вироку суду без зміни, дослідивши та перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, судова колегія прийшла до висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.

    Висновок суду про винність засудженого в інкримінованому йому злочині грунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених у суді доказах, яким судом дана повна і всебічна оцінка.

    Так сам засуджений, як на попередньому слідстві так і в суді дав показання про те, що він дійсно керуючи мотоциклом не встиг загальмувати і наїхав на потерпілого.

    З показань потерпілого ОСОБА_42, свідків ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48  вбачається, що засуджений проїзджаючи мотоциклом на великій швидкості виїхав на обочину дороги де вони всі разом стояли і наїхав на потерпілого.

     Свідки ОСОБА_49 та ОСОБА_50, пасажири мотоцикла, яким керував засуджений,  ствердили, що ОСОБА_43 не встиг затормозити і збив потерпілого ручкою руля мотоцикла.

     Протоколом огляду місця події встановлено, що  наїзд на потерпілого мав місце на обочині дороги (а.с. 6-14).

     Згідно висновку судово-медичної експкртизи внаслідок даної автопригоди ОСОБА_42 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота, розриви тонкої кишки, розлитого перитоніту, післятравматичного панкреатиту, закритої черепно-мозкової травми - струсу головного мозку, забою лівої гомілки, деформації кісток носа, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння (а.с. 33-34).

    За таких обставин суд першої інстанції вірно оцінив зібрані у справі докази та правильно кваліфікував дії ОСОБА_43 за ч.2 ст.215 КК України, оскільки він керуючи власним мотоциклом порушив правила безпеки руху, які спричинили потерпілому тяжкі тілесні ушкодження.

    При обранні виду та міри покарання засудженому судом в повній мірі враховано характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, особу винного, який характеризується позитивно, судиться вперше, а також те що вчинив злочин в стані алкогольного сп"яніння.

    Підстав для зміни вироку суду та пом"якшення покарання засудженому судова колегія не знайшла.

    Керуючись ст.ст.363, 364 КПК України, судова колегія,-

                                               У Х В А Л И Л А :

    Вирок Острозького районного суду від 4 вересня 2000 року відносно ОСОБА_43  залишити без зміни, а касаційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_44 - без задоволення.

   

   

   

   

        Головуючий:

   

           

        Судді:        

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація