ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 27 січня 2010 р.                                                                                    № 10/171  

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

за участю представників сторін:

позивачане з’явився

відповідачане з’явився

прокурораСахно Н.В. –старшого  прокурора відділу Генпрокуратури України

розглянувши у відкритому судовому засіданні       

касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5

на ухвалу Львівського апеляційного господарського  суду  від  06.10.2009 р.

у справі№10/171  господарського суду Львівської області

за позовомПрокурора Пустомитівського району Львівської області в інтересах держави в особі Лисиничівської сільської ради

доПриватного підприємця ОСОБА_5

проповернення самовільно зайнятої земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Пустомитівського району Львівської області звернувся до господарського суду Львівської області з позовом  в інтересах держави в особі Лисиничівської сільської ради до Приватного підприємця ОСОБА_5 про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки.

Ухвалою від 26.06.2009 року (суддя Довга О.І.) господарський суд Львівської області порушив провадження у  даній справі, прийнявши позовну заяву до розгляду, призначивши судове засідання на 17.09.2009 року на 10:20 та зобов'язавши сторони подати визначені судом докази (документи).

Не погоджуючись з названою ухвалою, Приватний підприємець ОСОБА_5 звернулась до Львівського  апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій  з посиланням на те, що місцевий господарський суд неправомірно порушив провадження у справі, оскільки  прокурор у позовній заяві не навів належного обґрунтування порушення інтересів держави,  просила названу ухвалу скасувати.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського  суду  від  06.10.2009 р. (судді: Кравчук Н.М., Гнатюк Г.М., Мирутенко О.Л.)  з посиланням на норми ст. 106 Господарського процесуального кодексу України   в прийнятті вказаної апеляційної скарги відмовлено, скаргу повернуто скаржнику.

Не погоджуючись з названою ухвалою апеляційної інстанції, Приватний підприємець ОСОБА_5  звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою (скаргами), в якій посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати,  та винести нову ухвалу про залишення позову без розгляду. Скаржник звертає увагу на те, що прокурором неправомірно заявлений позов в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, розглянувши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами попередніх інстанцій норм процесуального права,  судова колегія Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма кореспондується з приписами статті 12 Закону України “Про судоустрій України", згідно з якими учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

А відтак, реалізація конституційного права на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення регламентується положеннями процесуального закону, зокрема Господарського процесуального кодексу України, який містить імперативні норми щодо випадків, в яких учасники судового процесу та інші особи мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення (ухвали).

Статтею 106 Господарського процесуального кодексу України визначено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках передбачених цим Кодексом.

При винесенні оскаржуваної ухвали суд апеляційної враховував  приписи ст. 64  Господарського процесуального кодексу України, якими не передбачена можливість оскарження ухвали   про порушення провадження у справі.

З огляду на викладене, апеляційна інстанція правомірно не прийняла до розгляду апеляційну скаргу на ухвалу місцевого господарського суду, яку  відповідно до Господарського процесуального кодексу України не може бути оскаржено.

Стосовно посилань скаржника на те, що прокурором неправомірно заявлений позов в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, то це питання має бути досліджено під час розгляду справи.

       Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Ухвалу Львівського апеляційного господарського  суду  від  06.10.2009 р. у справі №10/171  залишити без змін.

Головуючий  суддя
Кравчук Г.А.

СуддяМачульський Г.М.

Суддя
Шаргало В.І.