ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 січня 2010 р. № 1/223-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіКравчука Г.А.,
суддів:Мачульського Г.М.,
Шаргала В.І.
За участю представників сторін:
позивачане з’явився
відповідачаФОП ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз"
на постановуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2009 р.
у справі№1/223-09 господарського суду Дніпропетровської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз"
доФізичної особи –підприємця ОСОБА_4
провизнання договору недійсним
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" (надалі ТОВ ВП "Агро-Союз") звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи –підприємця (надалі ФОП) ОСОБА_4 про визнання недійсним укладеного між сторонами договору №881/08 на транспортно-експедиційне обслуговування з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні з підстав його невідповідності вимогам законодавства стосовно визначення істотних умов договору.
В подальшому позивач змінив підстави позову та просив суд визнати спірний договір недійсним, оскільки цей договір не відповідає вимогам ч. 9 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та ч. 3, 4 ст. 180 Господарського кодексу України.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.07.2009 року (суддя Рудь І.А.), залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2009 року (судді: Джихур О.В., Виноградник О.М., Лисенко О.М.), в позові відмовлено через відсутність підстав для визнання договору недійсним.
Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, ТОВ ВП "Агро-Союз" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, зокрема, ч. 9 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та ч. 3, 4 ст. 180 Господарського кодексу України, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши в судовому засіданні відповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
За правилами ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 203 названого Кодексу встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Господарськими судами встановлено, що 08.01.2008 року між ФОП ОСОБА_4 (Експедитор) та ТОВ ВП "Агро-Союз" укладений договір №881/08 на транспортно-експедиційне обслуговування з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.
Як на підставу визнання спірного договору недійсним позивач –ТОВ ВП "Агро-Союз" послався на невідповідність договору вимогам ч. 9 ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" та ч. 3, 4 ст. 180 Господарського кодексу України.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договір транспортного експедирування укладається у письмовій формі.
Істотними умовами договору транспортного експедирування є:
відомості про сторони договору:
для юридичних осіб - резидентів України: найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України;
для юридичних осіб - нерезидентів України: найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;
для фізичних осіб - громадян України: прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання із зазначенням адреси та індивідуальний ідентифікаційний номер у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів;
для фізичних осіб - іноземців, осіб без громадянства: прізвище, ім'я, по батькові (за наявності), адресу місця проживання за межами України;
вид послуги експедитора;
вид та найменування вантажу;
права, обов'язки сторін;
відповідальність сторін, у тому числі в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили;
розмір плати експедитору;
порядок розрахунків;
пункти відправлення та призначення вантажу;
порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта;
строк (термін) виконання договору;
а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Зовнішньоекономічні договори (контракти) транспортного експедирування повинні відповідати вимогам законодавства про зовнішньоекономічну діяльність.
Для систематичного надання послуг експедитора можуть укладатися довгострокові (генеральні) договори транспортного експедирування.
У разі залучення експедитором до виконання його зобов'язань за договором транспортного експедирування іншої особи у відносинах з нею експедитор може виступати від свого імені або від імені клієнта.
За договором транспортного експедирування експедитор може організувати перевезення за одним товарно-транспортним документом вантажів кількох різних клієнтів, які прямують з одного пункту відправлення та/чи в один пункт призначення, за умови, що експедитор виступає від імені усіх цих клієнтів як вантажовідправник та/чи вантажоодержувач.
Платою експедитору вважаються кошти, сплачені клієнтом експедитору за належне виконання договору транспортного експедирування.
Частинами 3, 4 ст. 180 Господарського кодексу встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг)…
Досліджуючи зміст та умови спірного договору на предмет його відповідності вимогам наведеного законодавства, господарські суди встановили, що предметом договору є організація Експедитором – відповідачем за дорученням та за рахунок Замовника –позивача доставки вантажів автотранспортом у міжнародному та внутрішньому сполученні відповідно до поданої Замовником заявки ( оригіналу чи факс-копії)…
При цьому така заявка, що є невід'ємною частиною договору, повинна містити умови, перераховані в підпункті 2.1 пункту 2 договору, зокрема дата, час та місце завантаження, характеристика вантажу, маршрут перевезення, строк доставки вантажу, пункт доставки та ін. Крім того у названому пункті договору перераховані обов'язки Замовника, а в пункті 3 –обов'язки Експедитора. Порядок розрахунку за надані послуги визначений у п. 4 договору, в тому числі і шляхом виставлення рахунку та його оплати або шляхом перерахування суми погодженій сторонами у заявці.
З урахуванням вимог наведеного законодавства та встановлених судами обставин щодо відповідності змісту та умов договору вимогам закону, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про відсутність підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене колегія суддів вважає, що під час розгляду справи господарськими судами фактичні обставини справи встановлено на основі повного і об'єктивного дослідження матеріалів справи, висновки судів відповідають цим обставинам і їм надана правильна юридична оцінка з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, тому у касаційної інстанції відсутні підстави для скасування прийнятих у справі рішень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробниче підприємство "Агро-Союз" залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.10.2009 року у справі №1/223-09 залишити без змін.
Головуючий суддя
Кравчук Г.А.
СуддяМачульський Г.М.
Суддя
Шаргало В.І.