ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"19" липня 2006 р. | Справа № 8а/148-2059 |
12:20
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Жук Г.А.
при секретарі судового засідання Кулагіній Т. В.
Розглянув справу
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський міський ринок», м.Тернопіль
До відповідача: Тернопільської міської ради, м.Тернопіль
За участю представників від :
Позивача: юрист Мацелюх Оксана Богданівна, довіреність №б/н від 09.11.05р. Відповідача: заступник начальника юр. відділу Гірняк В.М. , довіреність № 892/01 від 14.07.2006 року
В судовому засіданні присутнім представникам сторін роз’яснено їх процесуальні права та обов’язки, передбачені статтями 27,28,41,49,51,130 Кодексу адміністративного судочинства України.
За відсутністю клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.
В судовому засіданні 19.05.2006р. закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 09.06.2006 р.
В судовому засіданні 09.06.2006 року розпочато судовий розгляд справи по суті, розгляд справи відкладено на 03.07.2006 року, на 11.07.2006 року, 19.07.2006 року, за неявкою та клопотанням відповідача в судове засідання з підстав передбачених ст.150 КАС України.
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Тернопільський міський ринок», м.Тернопіль звернулося до господарського суду з позовною вимогою до Тернопільської міської ради, м.Тернопіль, про визнання недійсним рішення Тернопільської міської ради №4/13/101 від 21.12.2004р. „Про внесення змін до „Методики розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя” з моменту його прийняття.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю. В обґрунтування позову посилається на Закон України „Про оренду державного та комунального майна”, Закон України „Про місцеве самоврядування в України”, стверджує, що спірне рішення Тернопільської міської ради є незаконним, прийняте з перевищенням повноваження ради.
В судове засідання 03.07.2006р., 11.07.2006 року представник відповідача не з’явився, хоча про час та місце слухання справи № 8а/148-2059 був повідомлений належним чином, про свідчить поштове повідомлення №611981 від 16.06.2006р., яке повернулось на адресу суду з особистим підписом представника відповідача.
В судовому засіданні та у запереченні на позов від 19.07.2006 року представник відповідача позов заперечив. Стверджує, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими, посилаючись на те що Тернопільська міська рада є представницьким органом територіальної громади міста до компетенції якого, згідно вимог Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, Закону України „Про місцеве самоврядування в України”, передано організаційні відносини, пов’язані з передачею комунального майна в оренду та майнові відносини між орендодавцем та орендарем. Стверджує, що нормою Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 29.06.2004 року, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, частину 2 ст.19 Закону не скасовано, а лише доповнено текстом, зміст якого жодним чином не позбавляє орган місцевого самоврядування приймати рішення щодо методики розрахунку та порядку використання орендної плати. Тому, вважає що рішення Тернопільської міської ради відповідає вимогам Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 4 Закону України „Про власність”, ст. 319 Цивільного кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:
Правовідносини, пов'язані з орендою державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-12.
Згідно даного Закону однією з істотних умов договору оренди державного та комунального майна є орендна плата, яка встановлюється, як правило, у грошовій формі.
Згідно вимог статті 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, в редакції Закону станом на 2000 рік, Методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються:
для об'єктів, що перебувають у державній власності - Кабінетом Міністрів України (Постанова КМ України N 786 від 04.10.95 з подальшими змінами і доповненнями);
для об'єктів, що належить Автономній Республіці Крим - органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим;
для об'єктів комунальної власності - органами місцевого самоврядування.
Згадана Методика може застосовуватись для розрахунку плати за оренду комунального майна, якщо таке рішення прийнято органами місцевого самоврядування.
12 січня 2000 року Тернопільська міська рада керуючись Законом України „Про оренду державного та комунального майна” ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, прийняла Рішення ”Про Методику розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя”.
21 грудня 2004 року Тернопільська міська рада на 13 сесії 4 скликання приймає Рішення № 4/13/101 „Про внесення змін та доповнень в Методику розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя, затверджену рішенням міської ради від 12січня 2000 року”, яким посилаючись на Закон України „Про оренду державного та комунального майна” та Закон України „Про місцеве самоврядування в Україні” вносить зміни в Додаток № 1 „Методики розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади м.Тернополя” до Рішення міської ради від 12.01.2000 року ”Про Методику розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя”, щодо ставок орендної плати на нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) комунальної власності встановивши ставку орендної плати в розмірі 5 грн. за 1 м. кв. в місяць (п. 1 таблиці 1 додатку № 1) та на нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) комунальної власності, орендовані підприємствами - власниками патентів на право оренди, встановивши ставку орендної плати в розмірі 4 грн. за 1 м. кв. в місяць (п. 5 таблиці 1 додатку № 1).
При цьому повноважний представник відповідача стверджує, що спірне рішення міської ради прийнято в порядку визначеному зазначеними вище законами і „є реалізованим правом комунальної власності, передбаченим ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, та правом відповідно до ст. 4 Закону України „Про власність”, ст. 319 Цивільного кодексу України володіти, користуватись і розпоряджатися представницькому органу територіальної громади належним йому майном”.
Закон України „Про оренду державного та комунального майна” № 2269-12 від 10 квітня 1992 року, в редакції Закону станом до 27.07.2004року передбачав, що Методика розрахунку та порядок використання орендної плати визначаються: Кабінетом Міністрів України - для об'єктів, що перебувають у державній власності; органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим, - для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим; органами місцевого самоврядування - для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Однак, Законом України „Про внесення змін до Закону України "Про оренду державного та комунального майна" N 25-111/1222-7344 від 29.06.2004, який набрав чинності з дня його опублікування 27.07.2004 р.(в газеті „Урядовий кур’єр” 27.07.2004, N 139) в статтю 19 Закону внесено зміни і до компетенції органу місцевого самоврядування віднесено затвердження Методики розрахунку пропорції розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати для об'єктів, що перебувають у комунальній власності.
Таким чином, нова редакція ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" позбавила права органи місцевого самоврядування встановлювати та змінювати розміри ставок орендної плати, залишивши за ним право встановлювати пропорції розподілу орендної плати між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем та порядок використання орендної плати.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, приймаючи Рішення від 21 грудня 2004 року „Про внесення змін та доповнень в Методику розрахунку орендної платі та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя, затверджену рішенням міської ради від 12січня 2000 року”, яким збільшено ставки орендної плати для орендарів Тернопільська міська рада діяла з перевищенням повноважень, визначених Законом України "Про оренду державного та комунального майна".
За даних обставин, суд визнає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Тернопільський міський ринок”, м. Тернопіль щодо визнання недійсним Рішення Тернопільської міської ради №4/13/101 від 21.12.2004р. „Про внесення змін до „Методики розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя” з моменту його прийняття, правомірними, обґрунтованими, такими, що підлягають до задоволення.
Судові витрати по даній справи покладаються на відповідача.
Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.1,2,4,6,8,12,17-19,49,50,51,59,69-79,87,94,99,104,107,108,122-154,158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
1. Позов задовольнити.
2. Визнати недійсним Рішення Тернопільської міської ради 13 сесії 4 скликання №4/13/101 від 21.12.2004р. „Про внесення змін до „Методики розрахунку орендної плати та порядок використання коштів за користування майном територіальної громади міста Тернополя” з моменту його прийняття, як таке, що прийняте всупереч вимогам чинного законодавства України.
3. Стягнути з Тернопільської міської ради, м.Тернопіль, вул. Листопадова, 5, ідентифікаційний код № 34334305 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тернопільський міський ринок», м.Тернопіль,вул. Живова, 9, ідентифікаційний код № 14029504, 203 грн. в повернення судових витрат.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом двадцяти днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Постанову підписано 08 серпня 2006 року
Суддя Г.А. Жук