Справа № 2-685/2010 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2010 року       Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого судді – Хайкіна В.М.

при секретарі – Орловій І.С.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в м. Ізюм справу за       позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про           визнання договору дарування дійсним,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в грудні 2009 року подав до суду позовну заяву про визнання договору           дарування дійсним, пояснивши в заяві, що 10 вересня 2007 року між ним та ОСОБА_3 був укладений договір дарування валютних цінностей на суму 308600 (триста вісім тисяч шістсот) грн., що складало на час укладення договору 61108,91 доларів США (по курсу 5,05 грн. за 1 долар США). Відповідно до предмету договору,         відповідач, перебуваючи при здоровому глузді, та розуміючи значення своїх дій, подарував ОСОБА_2 308600 (триста вісім тисяч шістсот) грн., що складало на час укладення договору 61108,91 доларів США (по курсу 5,05 грн. за 1 долар США), а позивач в свою чергу прийняв на себе всі зобов’язання згідно договору, тобто прийняв дар, який став його приватною власністю. Але, в супереч п.6. договору, відповідач відмовляється від        нотаріального посвідчення договору. Просить суд позов задовольнити.

    В судовому засіданні позивач, представник позивача підтримали позовні вимоги в   повному обсязі, наполягали на задоволенні позову, підтвердивши, що дійсно позивач отримав в дар від відповідача вказану суму грошей, але відповідач на протязі тривалого часу            відмовляється від нотаріального посвідчення цього договору, у зв’язку з чим позивач і      змушений звернутися до суду.

    Відповідач у судове засідання з’явився, проти задоволення позову не заперечував,   пояснивши, що він починав свою трудову діяльність під керівництвом позивача ОСОБА_2, та на протязі тривалого часу знаходиться з ним в дружніх стосунках. Відповідач ОСОБА_3 дійсно, в знак своєї подяки, в вересні 2007 року подарував позивачу ОСОБА_2 кошти в сумі 308600 (триста вісім тисяч шістсот) грн., для подальшого придбання останнім квартири в м. Харків, оформивши цю дію договором дарування валютних цінностей. Відповідачу було відомо, що вказаний договір повинно було нотаріально посвідчити, але у зв’язку з               зайнятістю, відповідач до цього часу це не зробив. Крім цього, як пояснив відповідач в       судовому засіданні, на його думку, він зробив значну подію по відношенню до позивача, тому вважав, що складання договору в письмовій формі без його нотаріального посвідчення і так буде достатньо.

     Суд, заслухавши показання сторін, вивчивши матеріали справи, вважає                   встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини:

- 10 вересня 2007 року між позивачем ОСОБА_2 та                відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір  дарування      валютних цінностей на суму 308600 (триста вісім тисяч шістсот) грн., що складало на час укладення договору 61108,91 доларів США (по курсу 5,05 грн. за 1 долар США).

- договір між сторонами укладено у письмовій формі, згідно п.6 договору сторони    домовились про подальше нотаріальне посвідчення цього договору.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що кошти відповідачем були      подаровані позивачу для подальшого придбання квартири, що підтверджується поясненнями представника позивача, відповідача, та доданими до справи документами.

Згідно ч.5 ст.719 ЦК України, договір дарування валютних цінностей на суму, яка    перевищує п’ятдесятикратний розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян,        укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Також судовим розглядом справи було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 не виконує взятих на себе зобов’язань згідно п.6 договору дарування, тобто він відмовляється від нотаріального посвідчення договору, що підтверджується поясненнями позивача,           відповідача, наданими в судовому засіданні.

Ч.2 ст.220 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення          договору не вимагається.

За таких обставин, суд вважає, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,18,209,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст. 220,719 ЦК України суд,-

ВИРІШИВ:

    Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про  визнання договору дарування дійсним - задовольнити.

    Визнати договір дарування валютних цінностей від 10 вересня 2007 року, в сумі 308600 (триста вісім тисяч шістсот) грн., укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 дійсним.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду           Харківської області через Ізюмський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження  і поданням після цього        протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в          порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Головуючий: