ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"10" серпня 2006 р. | справа № 20-9/155-3/096-5/141 |
За позовом: Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія “Севастопольенерго” (99040, місто Севастополь, вул. Хрустальова, 44)
До: Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС Плюс” (99704, місто Севастополь, Інкерман, вул. Ангарська, 10)
про стягнення 384783,46 грн.
Суддя: І.В. Євдокимов
Представники сторін:
Позивач: Зінченко О.В., довіреність № 5644/0/2-06 від 30.06.2006;
Відповідач: не з’явився.
Суть спору:
Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія "Севастопольенерго" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" про стягнення 384783,46 грн. за договором № 4246 від 02.01.2004 на поставку електричної енергії, які складають заборгованість за перевищення договірної величини споживання електричної енергії за лютий 2004 року.
Рішенням господарського суду м. Севастополя від 09.08.2004 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2004 рішення господарського суду м. Севастополя від 09.08.2004 залишено без змін, апеляційна скарга без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2005 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.10.2004 та рішення господарського суду м. Севастополя від 09.08.2004 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 06.06.2005 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2005 рішення господарського суду м. Севастополя від 06.06.2005 залишено без змін, апеляційна скарга без задоволення.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.02.2006 постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 27.07.2005 та рішення господарського суду м. Севастополя від 06.06.2005 скасовані, справу передано на новий розгляд до господарського суду м. Севастополя.
Ухвалою суду від 25.05.2006 справа прийнята до провадження суддею Євдокимовим І.В., їй привласнений № 20-9/155-3/096-5/141.
Відповідач в судове засідання не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку.
Представнику позивача роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Суд визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
Заслухавши представника позивача дослідивши надані позивачем докази, суд, -
встановив:
02.01.2004 між відкритим акціонерним товариством "Енергетичною компанією "Севастопольенерго" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" (Споживач) був укладений договір № 4246 на постачання електричної енергії (далі Договір), згідно до умов якого Постачальник зобов'язувався постачати електричну енергію в обсягах згідно з договірними квартальними (місячними) величинами спожитої електричної енергії, вказаної в Додатку № 1 до Договору, а Споживач, в свою чергу, дав зобов'язання здійснювати оплату за спожиту електроенергію грошовими коштами, за тарифами та у строки, вказані в Додатку № 3 до Договору.
Розрахунковим періодом згідно до пункту 8.1 Договору, визначаючим кількість спожитої електричної енергії, є часовий проміжок, який дорівнюється 30-ти (31) дням, який починається 30 числа попереднього календарного місяця та закінчується 30 числа поточного місяця.
Розрахунок за спожиту електричну енергію здійснюється протягом 5-ти банківських днів з дня виписування рахунку.
Відповідно до пункту 8.4 Договору, споживач здійснює оплату спожитої електроенергії плановими платежами в наступних відносинах:
- до 11 числа розрахункового місяця 30% від договірної величини споживання;
- до 21 числа розрахункового місяця 30% від договірної величини споживання;
- до 28 числа розрахункового місяця 40% від договірної величини споживання;
- термін остаточного розрахунку - 5 число календарного місяця.
Відповідно з Додатком № 1 до Договору плануємий обсяг постачання електричної енергії на лютий 2004 року складав 551 тис. кВт/г.
Згідно до показників розрахункових приладів відповідачем у лютому 2004 року спожито 418698 кВт/г.
29.02.2004 відповідачем був наданий звіт про спожиту електричну енергію, згідно з яким виставлений рахунок № 8748 на суму 115409,92 грн. (промислове споживання) за спожиту в лютому 2004 року електричну енергію, який на дату розрахунків сплачений не був.
За підсумками розрахункового періоду відкритим акціонерним товариством "Енергетичною компанією "Севастопольенерго" зроблено корегування договірної (граничної) величини спожитої електричної енергії споживання за лютий 2004 року до рівня фактичної сплати.
Враховуючи, що на дату розрахунку - 05.03.2004 фактично спожита електрична енергія сплачена не була, договірна (гранична) величина спожитої електричної енергії скорегована до 0 кВт/г.
Про зниження договірної (граничної) величини споживання електричної енергії на лютий місяць до 0 кВт/г споживач –товариство з обмеженою відповідальністю "СГС Плюс" був повідомлений листом № 1045/19 від 11.03.2004.
Таким чином обсяг фактично спожитої електричної енергії представив собою обсяг перевищення над договірною (граничною) величиною (скорегованою по рівню фактичної сплати до 0 кВт/г) на 418698 кВт/г.
За перевищення ліміту споживання електричної енергії позивачем виставлений рахунок № 9212 від 10.03.2004 на суму 384783,46грн. (направлений споживачу супровідним листом № 1045/19 від 11.03.2004), який на час розгляду справи в суді відповідачем сплачений не був.
Відповідно до умов п.5.2 договору, Порядку постачання електричної енергії, Правил користування електричною енергією, ВАТ “ЕК “Севастопольенерго” правильно і законно провело коригування договірної (граничної) величини споживання електроенергії ТОВ “СГС плюс” до рівня фактично оплаченої, внаслідок чого гранична величина споживання електричної енергії відповідачем на лютий місяць становила –0 кВт/г.
Отже, розмір понадлімітного споживання електричної енергії становить 418698 кВт/г відповідно до даних звіту Споживача.
Про коригування договірного (граничного) споживання був направлений лист №1045/19 від 11 березня 2004р. та виставлений рахунок за перевищення граничної величини споживання електричної енергії №9212 від 10 березня 2004р. на суму –384783,46грн.
Відповідно до ч.5 та 6 ст.26 Закону України “Про електроенергетику” в разі понаддоговірного споживання електричної енергії, споживач сплачує енергопостачальнику п’ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини споживання.
Частиною 7 ст.27 Закону України “Про електроенергетику” санкції, передбачені ч.8 ст.24, ч.ч. 3, 4, 5 ст.26, застосовуються в порядку передбаченому КМ України.
В Порядку постачання електричної енергії зазначено, що процедури коригування граничних величин повинні здійснюватись при умові зазначення в договорі порядку встановлення, доведення та коригування граничних величин.
В розділі 5 договору № 4246 від 02.01.04р. зазначено порядок встановлення, доведення та коригування граничних величин, що відповідає вказаному Порядку постачання електричної енергії.
Відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, за підсумками місяця гранична величина споживання електроенергії для споживачів коригується до рівня фактично оплаченої за цей місяць величини.
Споживання електричної енергії понад граничної величини є правопорушенням в електроенергетиці, що відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України “Про електроенергетику” тягне за собою встановленою законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Закони, які б відповідно до ст. 92 Конституції України визначали дії щодо споживання електроенергії понад граничну величину скориговану відповідно до п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам злочином або адміністративним правопорушенням і встановлювали б відповідну відповідальність за такі дії відсутні.
Таким чином передбачена ч. 5 ст. 25 Закону України “Про електроенергетику” санкція про що зазначається і у ст. 27 цього Закону, є господарсько-правовою відповідальністю за правопорушення у сфері господарювання і за своєю природою є штрафною.
Відповідно до ст. 218, 233 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В силу ст. 83 ГПК України суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.
Суд вважає можливим зменшити розмір суми заборгованості до 300000,00 грн.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, докази подаються сторонами та другими учасниками господарського процесу.
Все вищевказане дає суду право для висновку про обґрунтованість позовних вимог у частини стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 300000,00 грн.
Керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита в сумі 1325,32 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 91,99 грн. пропорційно задоволеним позовним вимогам.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 –85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в :
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “СГС Плюс” (99704, місто Севастополь, Інкерман, вул. Ангарська, 10, ЕДРПОУ 32294088, відомостей про наявність поточних рахунків в установах банків немає) на користь Відкритого акціонерного товариства “Енергетична компанія Севастопольенерго” (99040 м. Севастополь, вул. Хрустальова, 44, ЕДРПОУ 05471081, п/р 2603833333510 ПІБ м. Севастополя, МФО 324515) заборгованість в сумі 300000,00 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1325,32 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 91,99 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частини стягнення заборгованості в розмірі 84783,46 грн. ВАТ “Енергетична компанія Севастопольенерго”, відмовити.
Суддя І. В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
15.08.2006