2-247/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ                УКРАЇНИ

КОПІЯ

17.12.2009 року                                                 Старосинявський районний суд

Хмельницької області

в складі:  головуючого судді                                  Філоненко М.В.

при секретарі                                                            Гонті Н.І.

з участю представників позивача                           ОСОБА_1, ОСОБА_2

представника відповідача                  ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Стара Синява справу за позовом ОСОБА_4 до Старосинявської селищної ради про захист порушеного права на житло,

ВСТАНОВИВ :

Позивач посилається, що проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1 Старосинявського бурякорадгоспу і з 21.12.1982 року був в ній зареєстрований, отримав це житло за місцем роботи в зазначеному радгоспі, пропрацювавши в ньому до 18.02.2006 року, потім до 13.12.2008 року за вироком суду відбував покарання у вигляді позбавлення волі, на яке був забраний із зазначеної квартири, де залишились його речі, яку через відсутність інших членів сім'ї він закрив на замок. З місць позбавлення волі він повернувся в грудні 2008 року і змушений був проживати у сестри, оскільки частина будинку, в якій була його квартира, за вказівкою селищної ради була фактично розвалена розтягненням стін будинку. Позивач зазначає, що будинок почали валити ще в грудні 2008 року і вже після його спочатку в усній формі а потім  письмових звернень в Старосинявську селищну раду, районну і обласну держадміністрації та органи прокуратури про надання йому замість розваленого іншого придатного для проживання житла були виготовлені акт обстеження 12.02.2008 року зазначеного будинку та рішення сесії 318 Старосинявської селищної ради від 18.02.2008 року про його знесення. На думку позивача і його представника ОСОБА_5 це підтверджується невірним зазначенням в акті обстеження технічного стану і рішенні сесії селищної ради щодо приміщення старого клубу по вул. Толстого його номеру 58 замість 60 та неповідомлення позивача і не запрошення його до участі у обстеженні 12.02. та 23.04.2009 року цього приміщення, і 18.02.2009 року у вирішенні сесією ради питання про його ліквідацію.

За наведених обставин позивач, його представники вважають грубо порушеним його  конституційного права на житло та інших, пов'язаних з ним житлових і цивільних прав, нанесення йому значної моральної шкоди, тому просять визнати неправомірними дії селищної ради, зобов'язати її надати позивачу придатну для проживання однокімнатну квартиру і стягнути на його користь 10 тис. грн.. моральної шкоди, підтримали ці вимоги в судовому засіданні.

Представник відповідача проти позову заперечив, послався, що селищна рада рішення про виселення позивача з його житла по вул. Толстого, 60 не приймала і що частина будинку, де він проживав, стоїть не зруйнована але потребує ремонту; що не має з позивачем будь-яких договірних відносин щодо утримання чи зберігання його житла, яке не перебуває на балансі ради; що рішення ради про ліквідацію приміщення старого клубу №58 по вул. Толстого було прийняте через його аварійний стан і загрозу техногенної катастрофи та що житло позивача стало непридатним для проживання не з вини селищної ради а через його бездоглядність, що на звернення позивача йому пропонувалось надати документи для прийняття його на квартирний облік і отримання житла на загальних підставах тощо, тому просив у позові відмовити.

Позивач, його представники з цими запереченнями не погодились, пославшись на відсутність у відповідача доказів подвійної за №60 та №58 нумерації будівлі старого клубу, частина якого була надана під житло працівникам місцевого радгоспу і в якій отримав квартиру позивач, послались на покази свідків про постійне проживання позивача в ній до відбування покарання та що будівля клубу мала єдиний №60-й.

Після зазначених показів свідків представник відповідача послався на пожежу в квартирі позивача і його проживання після неї в прохідній бригади колгоспу через непридатний для проживання стан квартири, тому вважає відсутніми підстави для задоволення позову.

Заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та її обставини, суд вважає, що спірні відносини мають характер житлових відносин і частково врегульовані нормами цивільного права, та що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Представник відповідача по справі – заступник голови Старосинявської селищної ради ОСОБА_3 надав пояснення, що при підготовці і розгляді питання про ліквідацію приміщення старого клубу бувшого бурякорадгоспу перевірка реєстрації в ньому попередніх жильців не проводилась.

Згідно відмітки а паспорті позивача місцем його проживання з 1982 року зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_2.

За показами свідка ОСОБА_6 – члена комісії по обстеженню технічного стану будинку 58 по вул. Толстого, на протилежній від обстеженої комісією частини будинку була табличка №60, таблички з №58 на обстеженій частині будинку не було. Тому суд критично ставиться до пояснень представника відповідача про наявність у будинку старого клубу двох номерів: 60-го саме приміщення клубу та 58-го – другої частини всього приміщення, в якій проживали працівники радгоспу.

Зазначене твердження спростовується і показами свідків ОСОБА_7 і ОСОБА_2, які проживали в буд. 58, про те, що це був окремий будинок, який був розібраний ще в 1993 році, та що Демко проживав в іншому, 60-му будинку приміщення старого клубу; показами свідка ОСОБА_8, що підтвердила одночасне проживання її та Демка в 60-му будинку старого клубу, показами першої дружини позивача ОСОБА_9, яка підтвердила своє проживання з ним в будинку 60 по вул. Толстого попередньо клубу радгоспу, та показами всіх цих свідків, що квартира Демка була саме в тій частині приміщення старого клубу, яка потім була розтягнута тракторами після повернення Демка з місць позбавлення волі.

Суду не виявилось можливим отримати будь-які документи щодо фактичної нумерації приміщення старого клубу бувшого бурякорадгоспу, що по вул. Толстого в смт. Стара Синява.

Враховуючи логічність і послідовність, детальну обізнаність наданих свідками ОСОБА_7, ОСОБА_2, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 показів суд визнає їх правдивими та належними доказами, допустимими для підтвердження фактичних даних про знесення (ліквідацію) за рішенням №18 від 18.02.2009 року сесії Старосинявської селищної ради тієї частини приміщення старого клубу бурякорадгоспу по вул. Толстого, в якій була квартира ОСОБА_4 – позивача.

Відповідно до ч.3 ст.47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду та відповідно ч.2 ст.9 Житлового кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше, як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Суд критично ставиться до доказів представника відповідача і показів свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 про непроживання позивача в своїй квартирі з часу пожежі в ній, вважаючи на можливість певної їх зацікавленості у надані таких показів через отримання ними будівельних матеріалів з ліквідованої частини приміщення старого клубу, в якій жив ОСОБА_4, неприязність з ним стосунків свідка ОСОБА_12, що є зятем позивача. Крім того, суд враховує, що їх покази заперечуються показами свідка ОСОБА_8, що і після пожежі Демко продовжував проживати в квартирі з співмешканкою Заболотною до його засудження, поясненнями позивача, що він тимчасово змушений був ночувати на прохідній бригаді колгоспу у холодну пору року.

Суд також не вважає достатніми заперечення представника відповідача про надання свідком ОСОБА_7 документа про виділення йому під знос 56 а не 58 номеру будинку по вул. Толстого, оскільки вони заперечуються показами самого ОСОБА_7, свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_9, що будинком №56 є двоповерховий заселений працівниками радгоспу житловий будинок, який не знесений і стоїть зараз на вул. Толстого.

Відповідно до ст.16 Житлового Кодексу України виконавчі комітети селищних рад здійснюють контроль за використанням і схоронністю житлового фонду а за п.7 ст.71 цього ж Кодексу жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем понад 6 місяців у випадку його засудження і відбування покарання протягом цього часу. Вважаючи на відсутність у позивача інших членів сім'ї на час його засудження суд, з урахуванням наведених норм Закону, не сприймає доводів представника відповідача про обов'язок позивача чи його родичів у збереженні його житла в період відбування ним покарання.

Суд враховує, що позивач неодноразово за поясненнями його представника сестри ОСОБА_1 спочатку в усній формі а з 10.04.2009 року та 22.07.2009 року письмово звертався до відповідача та в інші державні установи про надання йому іншого замість "ліквідованого" його житла та їх відмову йому в цьому, що є порушенням умов і вимог ст.ст.109-113 Житлового кодексу України, за якими виселення із займаного жилого приміщення, якщо будинок загрожує обвалом, можливе лише з наданням іншого благоустроєного жилого приміщення. Крім того, наслідком прийняття відповідачем рішення про "ліквідацію приміщення старого клубу" за з'ясованих в суді обставин виявилась втрата позивачем його житла, тобто порушення відповідачем  і його прав на місце проживання та недоторканість житла, передбачених ст.ст.310-311 Цивільного кодексу України та порушення ст.175 Житлового кодексу про обов'язок державних і громадських органів, службових осіб дбати про схоронність житлового фонду.

Враховуючи зазначене, не заперечення відповідачем своїх дій по "ліквідації приміщення старого клубу"  за з'ясованих в суді обставин, суд приходить до висновку про неправомірність дій Старосинявської селищної ради по прийняттю рішення про знесення будівлі клубу та правомірне посилання позивача в силу ст.1164 Цивільного кодексу України на право вимоги відшкодування завданих йому збитків, порядок забезпечення якого передбачений ст.217 ЦПК України про визначення порядку і строку виконання рішення суду.

Позивач та його представники в позові і судовому засіданні обґрунтували і завдання йому неправомірними діями моральної шкоди – переживань через втрату житла, вимушеного проживання у родичів, поневірянь по відновленню порушених прав тощо, тому на підставі ст.ст.23, 1167 Цивільного кодексу України про відшкодування моральної шкоди особі, завданої неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особи, що її завдала, суд вважає можливим стягнути її з відповідача але з урахуванням співмірності понесених страждань у меншому ніж заявлено позивачем розмірі.

Керуючись ст.ст.1, 9 ч.3, 16, 71 п.7, 109-112, 175 Житлового кодексу України, ст.ст.23, 310, 311, 1164-1167, 1174, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст.3, 60, 212, 214-215 ЦПК України, суд

  РІШИВ :

Позов ОСОБА_4 задоволити частково.

Визнати неправомірними дії Старосинявської селищної ради та її службових осіб по прийняттю рішення про знесення будинку, в якому була квартира ОСОБА_4, без надання йому іншого житла.

Зобов'язати Старосинявську селищну раду надати ОСОБА_4 протягом 3-х місяців придатну для проживання однокімнатну квартиру в смт. Стара Синява.

Стягнути з Старосинявської селищної ради на користь ОСОБА_4 6 тисяч  грн.(шість тисяч грн.) моральної шкоди.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Хмельницької області поданням протягом 10 днів після його проголошення заяви про апеляційне оскарження і протягом 20 днів після подання такої заяви – апеляційної скарги.

Суддя                               підпис                                  ОСОБА_13

З оригіналом вірно.