ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
РІШЕННЯ
01.08.06 Справа№ 1/622-15/194
за позовною заявою Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Управління комунального майна Львівської міської ради, м.Львів
до відповідача ДП Фірма "Творчість", м.Львів
про розірвання договору оренди, виселення з приміщень та стягнення 570,21 грн.
Суддя Т.Костів
Представники
Від прокурора: Шама Т.М.
Від позивача: Басистий В.О. - спеціаліст.
Від відповідача: не з"явив.
Суть спору: Прокурор Галицького району міста Львова звернувся до господарського суду Львівської області із позовом в інтересах держави в особі Управління комунального майна Львівської міської ради, м.Львів до ДП Фірма “Творчість”, м.Львів про розірвання договору оренди №2466 нежитлових приміщень від 07.06.2000р., укладеного між Управлінням комунального майна і ДП Фірма “Творчість” та виселення відповідача з нежитлових приміщень за адресою м. Львів, вул. Устияновича, 8 загальною площею 81,80 кв.м.
Ухвалою суду від 19.06.2006 р. було порушено провадження по справі та призначено розгляд на 13.07.2006 р. Розгляд справи відкладався з мотивів, викладених в ухвалах суду від 13.07.2006 р., 01.08.2006 р.
Представникам сторін роз’яснено їх права згідно зі ст. 22 ГПК України. У відповідності до ст. 75 ГПК України справа слухається за наявними у ній доказами.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача позов підтримали з мотивів, зазначених у позовній заяві, та пояснили, зокрема, що відповідач порушує умови договору оренди, не виконує свої обов’язки щодо сплати орендної плати, страхування орендованого майна, забезпечення пожежної безпеки. Зазначені обставини підтверджують відсутністю відповіді відповідача на попередження. Просять позов задовольнити.
Відповідач вимог ухвал суду не виконав, участь уповноважених представників у судових засіданнях не забезпечив, відзиву по справі не направив.
Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та прокурора, суд встановив наступне.
15.06.2000 р. між управлінням комунального майна Львівської міської ради (орендодавець) та ДП Фірма "Творчість" (орендар) укладено договір оренди нежитлових приміщень №2466. Згідно із п. 1 договору, орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду з 01.06.1999 р. по 01.07.2003 р. нежитлові приміщення за адресою м. Львів, вул. Устияновича, 8, перший поверх загальною площею 81,8 кв.м.. Як вбачається з матеріалів справи, договірні відносини між сторонами не припинені, що підтверджується, зокрема, повідомленням пропозицією №12-1153, нарахуванням орендної плати тощо.
За орендоване приміщення відповідач зобов’язаний вносити щомісяця до 10 числа орендну плату за попередній місяць. Однак, належних доказів невнесення такої плати суду не надано, частковість її проведення не підтверджена первинними документами враховуючи, що згідно із п. 6 договору сплата орендної плати повинна проводитись на рахунок ЖЕКу, на території якого знаходиться об’єкт оренди.
Згідно з п. 15 договору оренди нежитлових приміщень №2466, орендар зобов’язаний, зокрема, дотримуватись правил протипожежної безпеки, застрахувати орендоване приміщення. Однак, строк, протягом якого відповідач зобов’язаний укласти договір страхування в договорі не зазначений. Посилання прокурора і позивача на порушення даних умов договору відповідачем не доведено суду у встановленому порядку належними доказами. Неотримання позивачем (орендодавцем) відповіді на свій лист не може вважатись переконливим доказом порушення відповідачем умов договору в цій частині. Крім того, прокурором і позивачем не зазначено, у чому саме виявилось стверджуване ними порушення умов договору щодо забезпечення пожежної безпеки. Належних доказів порушення цих умов чи наслідків, які могло б потягнути їх порушення, суду не надано.
Таким чином, посилання прокурора та позивача на порушення відповідачем умов договору оренди не знаходить підтвердження у матеріалах справи та не доведено належними доказами у встановленому порядку.
Згідно зі ст. 26 Законі України "Про оренду державного та комунального майна", одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду, господарського суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України. Однак, наявність передбачених законодавством підстав для розірвання договору оренди нежитлових приміщень №2466 не доведена суду у встановленому порядку та спростовується матеріалами справи.
Згідно зі ст. 17 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Згідно зі ст. 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, обов’язок орендаря повернути орендодавцю об’єкт оренди є правовим наслідком припинення або розірвання договору оренди. Оскільки наявність підстав для розірвання зазначеного договору не доведена суду у встановленому порядку, вимога позивача виселити відповідача із займаних ним приміщень не підлягає задоволенню.
Згідно із ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. У відповідності до ст. 49 ГПК України, судові витрати відносяться на рахунок держави. Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 48, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У позові відмовити повністю.
Суддя Костів Т.С.