Справа № 1–25/10

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

04 лютого 2010 року                                Корецький районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді                                        Павловського В.К.

при секретарі                                                 Степанюк Л.В.

з участю:

прокурора                                                       Ніколайчук О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Корець кримінальну справу по обвинуваченню, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_3.

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України

Встановив:

В період часу з липня 2008 року по даний час, ОСОБА_1, по місцю свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, маючи на утриманні малолітню дитину, а саме: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на його утримання. Згідно виконавчого листа Березнівського районного суду Рівненської області від 01 жовтня 2009 року гр. ОСОБА_1 зобов'язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_2, на утримання своєї неповнолітньої дитини в розмірі по 1/3 частини всіх доходів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття.

Станом на 01 грудня 2009 рік ОСОБА_1 заборгував для ОСОБА_2, кошти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 4991 (чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) гривню 48 копійок.

Підсудний в судовому засіданні свою вину у скоєному визнав повністю і підтвердив встановлені судом обставини.

По суті справи показав, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з потерпілою, мають від шлюбу спільну дитину, а саме одного сина: ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_4.

Відповідно до рішення Березнівського районного суду в Рівненській області від 30 січня 2009 року його було зобов'язано виплачувати аліменти до досягнення дитиною повноліття, однак аліменти сплачував частково. Неодноразово викликався у виконавчу службу, де попереджався про відповідальність за ухилення від сплати аліментів.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що  вина підсудного у скоєному повністю доведена.

При вирішенні питання про обсяг дослідження доказів в порядку ч. З ст. 299 КПК України, учасники процесу погодились з недоцільністю дослідження доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_1 злочину за обставин, вказаних у вироку.

При цьому вони завірили суд, що розуміють наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні повідомила, що підсудний дійсно не сплачує аліменти на її користь, на утримання своєї неповнолітньої дитини в розмірі по 1/3 частини всіх доходів, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення сином повноліття. Щодо призначення покарання підсудному покладається на розсуд суду.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання малолітніх дітей, тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 164 КК України.    

          При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує, що злочин, в якому обвинувачується підсудний, згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, він негативно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, є здоровим та працездатним, але не працевлаштованим, на обліку в лікаря-нарколога з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю не перебуває.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного відповідно до ст. 66 КК України суд відносить повне визнання вини, його щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданого збитку.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, відповідно до ст. 67 КК України суд не вбачає.

Вищевказане свідчить про відсутність у підсудного стійкої установки на антигромадське життя. За таких умов, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції  його від суспільства, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої системи.

    На підставі наведеного та керуючись ст. 323, 324, 335 КПК України, суд

Засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком на 80 (вісімдесят) годин.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в закону силу залишити попередній – підписка про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Корецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя:                                                  В.К. Павловський

копія

Справа № 1–154/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

29 грудня 2009 року                                Корецький районний суд Рівненської області

в складі:

головуючого судді                                        Павловського В.К.

при секретарі                                                 Федичканич В.Ю.

з участю:

прокурора                                                       Ніколайчук О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Корець кримінальну справу по обвинуваченню, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, не одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, раніше не судимого, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_6.

у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України

Встановив:

В період часу з липня 2008 року по даний час, ОСОБА_3, по місцю свого проживання за адресою ІНФОРМАЦІЯ_6, маючи на утриманні малолітніх дітей, а саме: ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8, злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду коштів на їх утримання. Згідно виконавчого листа Корецького районного суду Рівненської області від 01.08.2008 року гр. ОСОБА_3 зобов'язано сплачувати аліменти на користь ОСОБА_6, на утримання своїх неповнолітніх дітей в розмірі по 200 (двісті) гривень 00 копійок, щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, починаючи з 02 липня 2008 року.

Станом на 01 грудня 2009 рік ОСОБА_3 заборгував для ОСОБА_6, кошти на утримання неповнолітніх дітей в розмірі 6787 (шість тисяч вісімдесят сім) гривень 00 копійок.

Підсудний в судовому засіданні свою вину у скоєному визнав повністю і підтвердив встановлені судом обставини.

По суті справи показав, що він перебував у зареєстрованому шлюбі з потерпілою, мають від шлюбу спільних дітей, а саме двох синів: ОСОБА_4  ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_8.

З березня 2009 року він проживає окремо. Відповідно до рішення Корецького районного суду в Рівненській області від 30 липня 2008 року його було зобов'язано виплачувати аліменти до досягнення дітьми повноліття, однак аліменти сплачував частково. Неодноразово викликався у виконавчу службу, де попереджався про відповідальність за ухилення від сплати аліментів.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що  вина підсудного у скоєному повністю доведена.

При вирішенні питання про обсяг дослідження доказів в порядку ч. З ст. 299 КПК України, учасники процесу погодились з недоцільністю дослідження доказів, які підтверджують вчинення ОСОБА_3 злочину за обставин, вказаних у вироку.

При цьому вони завірили суд, що розуміють наслідки своєї згоди та неможливість в подальшому оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні повідомила, що підсудний дійсно не сплачує аліменти на її користь, на утримання своїх неповнолітніх дітей в розмірі по 200 (двісті) гривень 00 копійок, щомісячно на кожну дитину до досягнення ними повноліття, починаючи з 02 липня 2008 року. Щодо призначення покарання підсудному покладається на розсуд суду.

Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 злісно ухиляється від сплати встановлених рішенням суду аліментів на утримання малолітніх дітей, тому його дії суд кваліфікує за ч. 1 ст. 164 КК України.    

          При обранні виду та визначенні міри покарання суд враховує, що злочин, в якому обвинувачується підсудний, згідно ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості, він позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, є здоровим та працездатним, але не працевлаштованим, на обліку в лікаря-нарколога з приводу розладів психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання підсудного, відповідно до ст. 67 КК України суд не вбачає.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного відповідно до ст. 66 КК України суд відносить повне визнання вини, його щире каяття в скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування завданого збитку.

Вищевказане свідчить про відсутність у підсудного стійкої установки на антигромадське життя. За таких умов, суд вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції  його від суспільства, але в умовах постійного контролю за його поведінкою з боку органів кримінально-виконавчої системи.

    На підставі наведеного та керуючись ст. 323, 324, 335 КПК України, суд

Засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України і призначити йому покарання у вигляді громадських робіт строком на 100 (сто) годин.

Запобіжний захід підсудному до вступу вироку в закону силу залишити попередній – підписка про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Рівненської області через Корецький районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя: підпис

ВІРНО:

Оригінал вироку знаходиться в Корецькому районному суді Рівненської області в кримінальній справі за № 1-154/09.

Суддя Корецького

    Районного суду