Справа № 7473/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом Державної податкової адміністрації в Одеській області до Приватного підприємства «Стар-Ком»про визнання недійсним запису про реєстрацію та скасування свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, третя особа -ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач (ДПА) звернувся до суду з адміністративним позовом мотивуючи свої вимоги тим, що Ширяєвською районною державною адміністрацією Одеської області було проведено державну реєстрацію відповідача (далі ПП), про що 20.07.2007 року було зроблено запис за номером 15511020000000343. Відповідач з 27.07.2007 року знаходиться на обліку в Ширяєвському відділенні Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції за номером 1347, як платник податків. 28.01.2010 року відповідача було зареєстровано платником ПДВ та видано відповідне свідоцтво. Позивач зазначає в позові, що з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та статуту ПП вбачається, що засновником та керівником ПП є ОСОБА_1. 15.06.2010 року ВПМ ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від ОСОБА_1 були отримані пояснення, в яких зазначено, що реєстрацією ПП займалася його дружина, якій він передав свій громадянський паспорт, а про фінансово-господарську діяльність підприємства і що відбувається на цьому підприємстві, хто складає періодичну звітність та надсилає її до податкових органів, йому нічого не відомо. ПП за юридичною адресою: АДРЕСА_1, не знаходиться, про що складено відповідний акт обстеження місцезнаходження від 15.06.2010 року №3. Позивач також зазначає, що ПП було створено в порушення діючих норм Цивільного Кодексу України, оскільки при створенні ПП наявні факти фіктивності. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати недійсним запис про проведення державної реєстрації ПП через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, яке не можна усунути, та скасувати свідоцтво про реєстрацію ПП як платника ПДВ, з моменту його видачі.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав у повному обсязі позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у заяві (а.с. 3-6).

Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Надав суду письмові заперечення проти позову, в яких просив закрити провадження у справі (а.с.34-35). Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно. Повернулися поштові конверти з судовими повістками з відмітками пошти про те, що ПП за адресою: АДРЕСА_1, не знаходиться (а.с.155, 162).

ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно. Повернулися поштові конверти з судовими повістками з відмітками пошти про, що ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, не знаходиться (а.с.158, 164).

Відповідно до ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

З урахуванням думки представника позивача, суд ухвалив про розгляд справи у відсутність не з'явившихся сторін.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу у межах заявлених вимог, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.45 Господарського кодексу України підприємництво в Україні здійснюється в будь-яких організаційних формах, передбачених законом, на вибір підприємця. Порядок створення, державної реєстрації, діяльності, реорганізації та ліквідації суб'єктів підприємництва окремих організаційних форм визначається цим Кодексом та іншими законами.

Згідно зі ст.62 цього кодексу, підприємство - самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст.65 Господарського кодексу України, управління підприємством здійснюється відповідно до його установчих документів на основі поєднання прав власника щодо господарського використання свого майна і участі в управлінні трудового колективу. Власник здійснює свої права щодо управління підприємством безпосередньо або через уповноважені ним органи відповідно до статуту підприємства чи інших установчих документів.

Згідно зі ст. 87 Цивільного кодексу України для створення юридичної особи, її учасники (засновники) розробляють установчі документи, які викладаються письмово і підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не встановлений інший порядок їх затвердження.

В судовому засіданні встановлено, що рішенням ОСОБА_1 №1 від 17.07.2007 року, який є засновником ПП, був затверджений Статут ПП «Стар-Ком», а підпис ОСОБА_1, в цьому Статуті, посвідчено приватним нотаріусом Ширяєвського районного нотаріального округу Н.М.Черевко (а.с.8-17).

Ширяєвською районною державною адміністрацією Одеської області було проведено державну реєстрацію ПП, про що 20.07.2007 року було зроблено запис за номером 15511020000000343 та видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7) і зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, що підтверджується витягом №735054 (а.с.19).

ПП з 27.07.2007 року знаходиться на обліку в Ширяєвському відділенні Миколаївської міжрайонної державної податкової інспекції за номером 1347, як платник податків.

27.01.2010 року ПП було зареєстровано платником ПДВ, а 28.01.2010 року було видано свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100265696 (а.с.18).

З витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та статуту ПП вбачається, що засновником та керівником ПП є ОСОБА_1 (а.с.8-17, 19).

15.06.2010 року ВПМ ДПІ у Комінтернівському районі Одеської області від ОСОБА_1 були отримані пояснення, в яких він пояснив, що за ініціативою його дружини ОСОБА_3 він зареєстрував юридичну особу ПП «Стар-Ком»та отримав печатку підприємства, але про фінансово-господарську діяльність підприємства і що відбувається на цьому підприємстві та хто складає періодичну звітність та надсилає її до ОПС, йому нічого не відомо, оскільки всім займалася його дружина (а.с.22-25).

З цих пояснень встановлено, що реєстрація всіх документів, які необхідні були для реєстрації ПП «Стар-Ком», здійснювалася самим ОСОБА_1 у 2007 році.

Відповідно до п.2 ст.38 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації через порушення закону, допущені при створенні юридичної особи, які не можна усунути.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивачем не було надано суду заслуговуючих на увагу доказів на підтвердження обґрунтованості заявлених ним вимог.

На підставі викладеного, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає необхідним відмовити у задоволенні вимог ДПА про визнання недійсним запису про проведення державної реєстрації ПП через порушення закону, допущеного при створенні юридичної особи, яке не можна усунути.

Посилання позивача в обґрунтування вказаних вимог на пояснення ОСОБА_1 та порушення вимог ст.42 ГК України при реєстрації ПП, суд вважає безпідставними та до уваги не приймає, оскільки з вказаних пояснень вбачається, що ПП було самостійно зареєстроване саме його засновником ОСОБА_1. При цьому та обставина, що в подальшому ОСОБА_1 не виконував функції керівника ПП, не є безумовним доказом порушення закону при державній реєстрації ПП.

Крім цього, в ході розгляду справи відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження того, що усі бухгалтерські та звітні документи ПП складалися та підписувалися не засновником та керівником ПП ОСОБА_1, а будь-якими іншими особами.

Також не підлягають задоволенню вимоги ДПА про скасування свідоцтва про реєстрацію ПП як платника ПДВ з моменту його видачі, оскільки відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на момент звернення ДПА до суду, та Податкового Кодексу України, вирішення питання про анулювання свідоцтва платника ПДВ відноситься до повноважень податкових органів, що і було фактично було здійснено Миколаївською МДПІ Одеської області 09.07.2010 року (а.с. 166).

Крім цього, відповідно до вказаних норм внесення до єдиного державного реєстру відомостей про відсутність платника ПДВ за юридичною адресою, не є підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ з моменту його видачі в судовому порядку.

На підставі викладеного, керуючись Господарським кодексом України, ЦК України, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців», ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 35, 69-71, 86, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов Державної податкової адміністрації в Одеській області до Приватного підприємства «Стар-Ком»про визнання недійсним запису про реєстрацію та скасування свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, третя особа -ОСОБА_1, залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

Адміністративний позов Державної податкової адміністрації в Одеській області до Приватного підприємства «Стар-Ком» про визнання недійсним запису про реєстрацію та скасування свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, третя особа - ОСОБА_1, залишити без задоволення.

30 листопада 2011 року