ПОСТАНОВА

ІМ'ЯМ   УКРАЇНИ

26 січня 2010 р.                                 №2-А-43/10р.    

Суд Кремінського району Луганської області

    у складі:  головуючого Костроба Ю.Ю.    

    при секретарі                 Міщенко О.О.            

розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні в  залі суду м. Кремінна справу за адміністративним позовом  ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом в якому зазначила, що вона має правовий статус "Дитини війни", відповідачем їй не оплачувалося підвищення до пенсії передбачене ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Позивач просить суд  зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату недоплаченої їй щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 01.01.2009року по 31 грудня 2009 року  в розмірі  30%  мінімальної пенсії за віком.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримала.

Відповідач свого представника у судове засідання не надіслав, надав суду письмові заперечення проти позову та звернувся до суду з клопотанням про розгляд  справи у відсутності його представника.

Суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності представника відповідача.

Суд, вислухавши пояснення позивача,  дослідивши докази зібрані у справі вважає за необхідне  задовольнити заявлені позовні вимоги, за наступними обставинами.

Згідно з посвідченням № 132430 (а.с.5),  позивач має статус "дитини війни".

Згідно ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіка 25, а у жінок - 20років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Позивачем заявлена вимога про нарахування та виплату недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни. Формулювання позовної вимоги є некоректним з огляду на те, що у даному випадку стягненню підлягає недоплачена сума підвищення до пенсії як дитині війни.

При прийняти нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав та свобод. Також, згідно ч. 2 ст. З ЗУ «Про соціальний захист дітей війни» визначено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Проте, абзацом першим пункту 8 постанови КМУ від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» встановлено, що підвищення пенсії дітям війни проводиться у таких розмірах: зокрема, з 1 жовтня 2008 року - 49.80 гр. У такому розмірі відповідач здійснює виплату підвищення до пенсії дітям війни протягом 2009 року, не зважаючи на те , що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається та діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Пунктом 1 частини 1 статті 92 Конституції України передбачено, що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод. Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення до пенсії дитині війни застосуванню підлягають ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», а не Постанова КМУ № 530 , яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

Статтею 71 ЗУ «Про Державний бюджет на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.

Вищий Адміністративний Суд України інформаційним листом від 01.12.2009 р. № 1623/13/13-09 роз'яснив, що названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Пре соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком. Отже нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії повинні здійснюватися відповідно до норм ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України відповідач, як суб'єкт владних повноважень повинен довести суду правомірність своїх дій, якщо він не згоден з позовом.

На підставі викладеного, керуючись ч.2 ст. З, ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни", ст. ст. 8, 22, 55, 92 Конституції України, ст.ст. 2, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163  КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги ОСОБА_1   до управління Пенсійного фонду України в Кремінському районі Луганської області про зобов'язання виплатити підвищення до пенсії задовольнити у повному обсязі.

Визнати бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України Кремінському районі Луганської області , пов'язану з невиплатою ОСОБА_1  щомісячного підвищення до пенсії  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 ЗУ „Про соціальний захист дітей війни" за період з 01 січня 2009 рок по 31 грудня 2009 року, неправомірною.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Кремінському району Луганської області донарахувати та сплатити ОСОБА_1    недоплачене, як дитині війни щомісячне підвищення до пенсії  у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком  за період з 01 січня  2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням здійснених виплат.

      Заяву про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення постанови.

  Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом 20 днів після подання заяви на апеляційне оскарження.

       Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви на апеляційне оскарження.

Суддя                                     Ю.Ю.Костроба