Справа № 2-1119

2010 рік

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці

в складі:

головуючого судді Михайленка А.В.

при секретарі Савчук Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства «БМ Банк» про стягнення коштів, –

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Вінниці з позовом до ВАТ «БМ Банк» про стягнення коштів, вказуючи, що 10.12.2007 р. між ним та ТОВ «БМ Банк» в особі директора відділення № 1 ТОВ «БМ Банк» м. Вінниці Оржеховського О.В. було укладено договір банківського вкладу № 2006-34228/DD, згідно якого ним було внесено на банківський рахунок грошові кошти в сумі 50000 доларів США, строком на 12 місяців та 1 день з дати зарахування вкладу.

На виконання умов договору ним 10.12.2007 р. згідно квитанції № 527423 було внесено на банківський рахунок 50000 доларів США.

11.12.2008 р. між ним та ТОВ «БМ Банк» в особі директора відділення № 1 ТОВ «БМ Банк» м. Вінниці Оржеховського О.В. було укладено договір банківського вкладу № 2006-61372/DD, згідно якого ним було внесено на банківський рахунок грошові кошти в сумі 50000 доларів США, строком на 1 місяць з дати зарахування вкладу.

На виконання умов договору ним 11.12.2007 р. згідно квитанції № 2071701 було внесено на банківський рахунок 50000 доларів США.

12.01.2009 р. між ним та ТОВ «БМ Банк» в особі директора відділення № 1 ТОВ «БМ Банк» м. Вінниці Оржеховського О.В. було укладено договір банківського вкладу № 2006-66813/DD, згідно якого ним було внесено на банківський рахунок грошові кошти в сумі 50430,72 доларів США, строком на 1 місяць з дати зарахування вкладу. По даному договору суму вкладу та проценти ним було одержано, відповідно до квитанцій № 356217 від 12.02.2009 р., № 356218 від 12.02.2009 р.

12.02.2009 р. між ним та ТОВ «БМ Банк» в особі директора відділення № 1 ТОВ «БМ Банк» м. Вінниці Оржеховського О.В. було укладено договір банківського вкладу № 2006-73912/DD, згідно якого ним було внесено на банківський рахунок грошові кошти в сумі 50000 доларів США, строком на 1 місяць з дати зарахування вкладу.

На виконання умов договору ним 12.02.2009 р. згідно квитанції № 357635 було внесено на банківський рахунок 50000 доларів США.

20.10.2009 р. він звернувся до директора відділення ВАТ «БМ Банку» Калайді Л.І. із заявою про повернення вкладу, внесеного ним 12.02.2009 р. по договору № 2006-73912/DD, заяву було зареєстровано 20.01.2009 р. за вхідним № 30-01/99.

19.11.2009 р. на його адресу за вихідним № 03/2149 ВАТ «БМ Банк» було направлено лист, згідно якого відповідно до бухгалтерських записів ВАТ «БМ Банк» повернув йому вклад двома частинами у травні та червні 2009 року.

В листі також повідомляється, що фахівцями банку проведено перевірку фактів, викладених ним у заяві про повернення вкладу, за результатами якої встановлені факти протиправних дій співробітників відділення № 1 ВАТ «БМ Банк» м. Вінниці ймовірно за участю третіх осіб, що містять ознаки злочину, передбаченого ст. 190 КК України, й в листопаді 2009 року банком було надано відповідну заяву на ім’я прокурора Ленінського району м. Вінниці.

Голова правління відповідача – Ломакович В.А. – у зв'язку з викладеними обставинами повідомляє, що до часу встановлення дійсних обставин, за яких було здійснено вищевказані протиправні дії, вважає за неможливе виконати вимоги щодо повернення вкладу.

Вважає таку позицію відповідача протиправною і такою, що не відповідає нормам чинного законодавства, оскільки такою відмовою порушується його право на отримання вкладу, також посилання відповідача на те, що до встановлення дійсних обставин отримання співробітниками банку за допомогою третіх осіб коштів, внесених ним на банківський рахунок не відповідає вимогам чинного законодавства. Також відповідач відповідно до положень Закону України «Про банки і банківську діяльність» несе відповідальність перед вкладником за дії своїх співробітників усім своїм майном.

Вважає, що відповідач зобов’язаний відшкодувати йому завдані неповерненням вкладу збитки, а в подальшому при встановленні винних у цьому осіб звернутись до них з вимогою про відшкодування збитків, завданих банку.

Крім того, відповідно до п. п. 1.3, 3.1 договору № 2006-73912/DD від 12.02.2009 р. на суму його вкладу банком повинні нараховуватись відсотки, а саме 11% річних, які банк йому також не виплатив, а тому вважає, що з банку також необхідно стягнути 452 доларів США відсотків по вкладу.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та просив його задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, мотивуючи тим, що позивачем не надано належних доказів внесення грошових коштів на банківський рахунок, оскільки квитанції, на які посилається позивач, не відповідає встановленим вимогам, у зв'язку з чим вважає, що позивачем не надано належних доказів внесення грошових коштів на банківський рахунок. За таких обставин вважає, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

В судовому засіданні встановлено, що 10.12.2007 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «БМ Банк» в особі директора відділення № 1 ТОВ «БМ Банк» м. Вінниці Оржеховського О.В. було укладено договір банківського вкладу № 2006-34228/DD, згідно якого ним було внесено на банківський рахунок грошові кошти в сумі 50000 доларів США, строком на 12 місяців та 1 день з дати зарахування вкладу.

На виконання умов договору ОСОБА_1 10.12.2007 р. згідно квитанції № 527423 було внесено на банківський рахунок 50000 доларів США.

11.12.2008 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «БМ Банк» в особі директора відділення № 1 ТОВ «БМ Банк» м. Вінниці Оржеховського О.В. було укладено договір банківського вкладу № 2006-61372/DD, згідно якого ним було внесено на банківський рахунок грошові кошти в сумі 50000 доларів США, строком на 1 місяць з дати зарахування вкладу.

На виконання умов договору ОСОБА_1 11.12.2007 р. згідно квитанції № 2071701 було внесено на банківський рахунок 50000 доларів США.

12.01.2009 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «БМ Банк» в особі директора відділення № 1 ТОВ «БМ Банк» м. Вінниці Оржеховського О.В. було укладено договір банківського вкладу № 2006-66813/DD, згідно якого ОСОБА_1 було внесено на банківський рахунок грошові кошти в сумі 50430,72 доларів США, строком на 1 місяць з дати зарахування вкладу. По даному договору суму вкладу та проценти ОСОБА_1 було одержано, відповідно до квитанцій № 356217 від 12.02.2009 р., № 356218 від 12.02.2009 р.

12.02.2009 р. між ОСОБА_1 та ТОВ «БМ Банк» в особі директора відділення № 1 ТОВ «БМ Банк» м. Вінниці Оржеховського О.В. було укладено договір банківського вкладу № 2006-73912/DD, згідно якого ОСОБА_1 було внесено на банківський рахунок грошові кошти в сумі 50000 доларів США, строком на 1 місяць з дати зарахування вкладу.

На виконання умов договору ОСОБА_1 12.02.2009 р. згідно квитанції № 357635 було внесено на банківський рахунок 50000 доларів США.

20.10.2009 р. ОСОБА_1 звернувся до директора відділення ВАТ «БМ Банку» Калайді Л.І. із заявою про повернення вкладу, внесеного ним 12.02.2009 р. по договору № 2006-73912/DD, заяву було зареєстровано 20.01.2009 р. за вхідним № 30-01/99.

20.11.2009 р. ОСОБА_1 повторно було направлено звернення щодо повернення вкладу й заяву було зареєстровано 23.11.2009 р. за вхідним № 30-01/124.

19.11.2009 р. на адресу ОСОБА_1 за вихідним № 03/2149 ВАТ «БМ Банк» було направлено лист, згідно якого відповідно до бухгалтерських записів ВАТ «БМ Банк» повернув йому вклад двома частинами у травні та червні 2009 року.

В листі також повідомляється, що фахівцями банку проведено перевірку фактів, викладених ним у заяві про повернення вкладу, за результатами якої встановлені факти протиправних дій співробітників відділення № 1 ВАТ «БМ Банк» м. Вінниці ймовірно за участю третіх осіб, що містять ознаки злочину, передбаченого ст. 190 КК України, й в листопаді 2009 року банком було надано відповідну заяву на ім’я прокурора Ленінського району м. Вінниці.

Голова правління відповідача – Ломакович В.А. – у зв'язку з викладеними обставинами повідомляє, що до часу встановлення дійсних обставин, за яких було здійснено вищевказані протиправні дії, вважає за неможливе виконати вимоги щодо повернення вкладу.

Таким чином, аналізуючи наявні у справі відомості, суд приходить до переконання, що відповідач у своєму листі № 03/2149 від 19.11.2009 р. фактично підтвердив факт внесення ОСОБА_1 грошових коштів на банківський рахунок, а також підтвердив факт протиправних дій працівників банку ймовірно за участю третіх осіб.

За таких обставин суд вважає, що посилання представника відповідача на те, що ОСОБА_1 не було надано належних доказів внесення на банківський рахунок грошових коштів в силу ч. 1 ст. 61 ЦПК України є безпідставним.

Чинним законодавством України, зокрема ст. 1060 ЦК України та п. 3.3 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постанова Правління Національного банку України 03.12.2003 р. № 516, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2003 року за № 1256/8577, встановлено право вкладника на отримання вкладу.

Посилання відповідача на те, що до встановлення дійсних обставин отримання співробітниками банку за допомогою третій осіб внесених мною на банківський рахунок, суд вважає, також не відповідає вимогам ст. 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою визначено, що вклади фізичних осіб банків та філій іноземних банків гарантуються в порядку і розмірах, передбачених законодавством України; а також ч. 1 ст. 58 Закону України «Про банки і банківську діяльність», якою визначено, що банк відповідає за своїми зобов'язаннями всім своїм майном відповідно до законодавства.

Крім того, ч. 1 ст. 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При цьому ч. 1 ст. 1172 ЦК України регламентовано, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Таким чином, аналізуючи доводи позивача, суд вважає, що відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу завдані збитки, а в подальшому, після встановлення осіб, винних у вчиненні протиправних дій при поверненні мені банківського вкладу в силу ст. 1191 ЦК України звернутись до останніх зі зворотною вимогою до винної особи, не нехтуючи своїм обов’язком щодо повернення банківського вкладу.

Згідно ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов’язання має бути виконане у гривнях.

При цьому ч. 3 ст. 533 ЦК України регламентовано, що використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов’язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до п. 1.6 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого Постановою Правління Національного Банку України № 516 від 03.12.2003 р., зареєстрованого Міністерством юстиції України 29.12.2003 р. за № 1256/8577, банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника – в іншій іноземній чи національній валюті.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 щодо стягнення з відповідача суми внесеного ним вкладу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Позивач також просив стягнути з відповідача відсотки по вкладу.

Приймаючи до уваги, що відповідно до п. п. 1.3, 3.1 договору № 2006-73912/DD від 12.02.2009 р. на суму вкладу ОСОБА_1 банком повинні нараховуватись відсотки, а саме 11% річних, які банк йому також не виплатив, вимоги про стягнення відсотків є похідними від вимог про стягнення вкладу, суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з банку 452 доларів США відсотків по вкладу також обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

За таких обставин, зважаючи на те, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в повному обсязі, суд вважає за необхідне вимоги останнього про відшкодування судових витрат також задовольнити.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 15, 214-215, 218, ЦПК України, ст. ст. 533, 1060, 1166, 1172 ЦК України, суд, –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «БМ Банк» (МФО 380913, ідентифікаційний код 33881201) на користь ОСОБА_1 50000 (п’ятдесят тисяч) доларів США суми банківського вкладу, 452 (чотириста п’ятдесят два) долара США відсотків по договору банківського вкладу, а також 1820 (одну тисячу вісімсот двадцять) грн. судових витрат.

На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження рішення суду протягом 10 днів з дня проголошення рішення та подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду.

Суддя: