Справа № 4с-6
2010 рік
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 січня 2010 року Ленінський районний суд м. Вінниці
в складі:
головуючого судді Михайленка А.В.
при секретарі Савчук Т.М.
за участю прокурора Саулка О.І.,
адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову про порушення кримінальної справи, –
ВСТАНОВИВ:
До Ленінського районного суду м. Вінниці надійшла скарга адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову начальника спецпідрозділу БКОЗ УСБ України у Вінницькій області Качури О.М. від 19.10.2009 р. про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 за фактами вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також постанову ст. слідчого СВ УСБ України у Вінницькій області Стецюка М.А. від 07.12.2009 р. про порушення щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Вважають, що постанови незаконні та підлягають скасуванню, оскільки у оскаржуваних постановах відсутні докази, які б підтверджували наявність в діях ОСОБА_3 склад злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Крім того, заява, написана ОСОБА_3 про причетність до вчинення злочину, була написана останнім під тиском працівників УСБ України. Також вважають, що судово-хімічну експертизу проведено з порушенням чинного процесуального законодавства.
Адвокати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовому засіданні скаргу підтримали та просили її задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у скарзі.
ОСОБА_3 скаргу підтримав та просив її задовольнити.
Прокурор вважає, що постанову про порушення кримінальної справи винесено з дотриманням вимог чинного законодавства, а тому підстави для задоволення скарги відсутні.
Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що начальником спецпідрозділу БКОЗ УСБ України у Вінницькій області Качурою О.М. 19.10.2009 р. винесено постанову про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7 за фактами вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зі вступної частини постанови про порушення кримінальної справи випливає, що останню винесено за результатами розгляду дослідчої перевірки щодо виконання оперативно-розшукових заходів щодо незаконного обігу наркотичних засобів.
Так, з матеріалів, на підставі яких винесено вказану постанову про порушення кримінальної справи, випливає, що органом досудового слідства було безпосередньо виявлено ознаки злочину, відібрано пояснення у відповідних осіб.
Крім того, у матеріалах справи міститься явка з повинною ОСОБА_6 від 19.10.2009 р. (т. 1, а. с. 35-36) та ОСОБА_3 від 19.10.2009 р. (т. 1, а. с. 117-122) та заява ОСОБА_3 від 19.10.2009 р., згідно якої останній просив долучити до матеріалів справи грошові кошти в розмірі 1200 грн. та 100 доларів США, отриманих ним від ОСОБА_7 (т. 1, а. с. 123).
Судом також встановлено, що ст. слідчим СВ УСБ України у Вінницькій області Стецюком М.А. 07.12.2009 р. винесено постанову про порушення щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
Зі вступної частини постанови про порушення кримінальної справи випливає, що її винесено за результатами розгляду матеріалів кримінальної справи № 745.
Згідно ч. 1 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є, зокрема, заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян; безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Зі змісту ч. 2 ст. 94 КПК України випливає, що справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов’язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також подальше її спрямування.
З ч. 2 ст. 98 КПК України випливає, що у разі, якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи.
Відповідно до ч. 15 ст. 2368 КПК України, якою регламентовано, що розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення скарги суд приймає до уваги, що ознаки злочину було виявлено в ході проведення оперативно-розшукових заходів, результати яких було додатково перевірено в порядку ст. 97 КПК України, внаслідок чого винесено постанову про порушення кримінальної справи від 19.10.2009 р. В подальшому в ході провадження досудового слідства також було виявлено ознаки злочину, внаслідок чого винесено постанову про порушення кримінальної справи від 07.12.2009 р.
Аналізуючи доводи захисників ОСОБА_3, думку ОСОБА_11 та прокурора, матеріали на підставі яких було винесено постанову про порушення кримінальної справи, суд вважає, що скаржниками в скарзі на розгляд суду ставляться ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті, зокрема, скаржники у скарзі ставлять питання про дачу аналізу зібраних доказів у їх сукупності, а тому суд вважає, що питання, на які посилаються захисники ОСОБА_3 підлягають вирішенню в ході здійснення досудового та судового слідства.
Згідно ч. 1 ст. 113 КПК України досудове слідство здійснюється лише після порушення кримінальної справи і в порядку, встановленому КПК України.
За таких обставин, зважаючи на положення ч. 1 ст. 113 та ч. 15 ст. 2368 КПК України, суд приходить до переконання, що підстави для задоволення скарги відсутні, оскільки постанови про порушення кримінальної справи було винесено уповноваженою особою, матеріали дослідчої перевірки та матеріали справи вказували на наявність ознак злочину, додаткова перевірка обставин вчинення вказаних злочинів підлягає з’ясуванню в ході досудового слідства.
Керуючись ст. 2368 КПК України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на постанову начальника спецпідрозділу БКОЗ УСБ України у Вінницькій області Качура О.М. від 19.10.2009 р. про порушення кримінальної справи стосовно ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_10, ОСОБА_7 за фактами вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, а також постанову ст. слідчого СВ УСБ України у Вінницькій області Стецюка М.А. від 07.12.2009 р. про порушення щодо ОСОБА_3, ОСОБА_5 кримінальної справи за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України, – залишити без задоволення.
На постанову суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Вінницької області протягом семи діб з дня її винесення.
Суддя: